Ухвала суду № 66534869, 15.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/13901/17

15 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інвар" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

в с т а н о в и в:

Одеська митниця ДФС подала касаційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3522/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року касаційну скаргу Одеської митниці ДФС в порядку, передбаченому статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, було залишено без руху для виправлення недоліків.

У встановлений судом строк скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

У листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Інвар" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 липня 2016 року № 500060702/2016/00142 та рішення про коригування митної вартості товарів від 28 липня 2016 року № 500060702/2016/000090/2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000090/2 від 28 липня 2016 року, винесене Одеською митницею ДФС відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ІНВАР". Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00142 від 28 липня 2016 року, видану Одеською митницею ДФС відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ІНВАР".

У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що 27 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ІНВАР"(покупець) та "Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co., Ltd" (КНР) (продавець) було укладено контракт № 001, відповідно до умов якого покупцем придбано на умовах CIF Odessa (Інкотермс-2010) товар, кількість, якість, ціна, вартість, строки і умови постачання якого визначаються у Специфікаціях, що додаються до контракту і є його невід'ємною частиною.

24 липня 2016 року для здійснення митного оформлення товару позивачем до митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №500060702/2016/009479. Митна вартість товару у зазначеній декларації визначена за ціною угоди (першим методом) щодо товарів, до якої додано документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: контракт № 001 від 27 квітня 2016 року між позивачем та постачальником, за яким придбано вказані товари; додаткову угоду № 1 від 24 травня 2016 року до зазначеного контракту; специфікацію № 1 від 27 квітня 2016 року на загальну суму 60066 доларів США та 22 центи; специфікацію № 2 від 16 травня 2016 року на загальну суму 9066 доларів США та 40 центів; рахунок-проформу № PYL&TD INVAR160427 від 27 квітня 2016 року на загальну суму 60066 доларів США та 22 центи; рахунок-проформу № PYL&TD INVAR160516 від 16 травня 2016 року на загальну суму 9066 доларів США та 40 центів; інвойс № PYL&TD INVAR160605 від 05 червня 2016 року на загальну суму 69132 долари США та 62 центи; калькуляцію вартості товарів від 05 червня 2016 року; пакувальні листи № CLHU3031901 та DVRU1598327 від 05 червня 2016 року; декларацію країни відправлення № 020220160000389128; прайс-листи з сертифікатом Китайської палати міжнародної комерції; лист про результати моніторингу пропозицій на ринку з додатками; каталоги продукції; повідомлення про готовність товару до відправлення; страховий поліс на товар на суму 69132 долари США та 62 центи; транспортну декларацію; сертифікати якості та походження товару; платіжне доручення від 12 травня 2016 року на суму 18019 доларів США та 87 центів з заявою про купівлю іноземної валюти, на підтвердження попередньої оплати частини вартості товару; платіжне доручення від 20 травня 2016 року на суму 2719 доларів США та 92 центи з заявою про купівлю іноземної валюти, на підтвердження попередньої оплати частини вартості товару; платіжне доручення від 30 травня 2016 року на суму 48392 долари США та 83 центи з заявою про купівлю іноземної валюти, на підтвердження оплати решти вартості товару; банківські виписки на підтвердження оплати вартості товару, про що зазначено в графі 44 МД №500060702/2016/009479.

24 липня 2016 року Одеською митницею ДФС декларанту направлені повідомлення, про необхідність надати оригінали документів, зазначених у митній декларації № 500060702/2016/009479 та про необхідність пред'явлення товарів, заявлених за вказаною ВМД, для митного огляду згідно п.2 ст.338 Митного кодексу України.

26 липня 2016 року та 28 липня 2016 року декларант додатково надав Одеській митниці ДФС: лист від 26 липня 2016 року за № 262/07-16 з додатками; фото з офіційного сайта; висновок Запорізької торгово-промислової палати про відповідність заявленої митної вартості поточній кон'юнктурі ринку від 27 липня 2016 року №ОИ-610; платіжні доручення; каталог виробника; виписки з бухгалтерської документації; листи.

28 липня 2016 року Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000090/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00142 від 28 липня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно із положеннями статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Враховуючи, що митним органом не було наведено обґрунтованих сумнівів у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною угоди, тоді як подані позивачем додаткові документи були оформлені належним чином, не містили розбіжностей, підтверджували вартість товару, їх дані піддавались обчисленню, суди дійшли вірного висновку задовольнивши позовні вимоги.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Інвар" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець