Ухвала суду № 66534748, 15.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2017 року м. Київ К/800/10782/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про скасування рішення.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. У встановлений в ухвалі строк скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення пленарного засідання Маріупольської міської ради від 28 вересня 2016 року щодо видалення ОСОБА_1 із зали засідання сесії на 2 сесії є правомірним, оскільки позивач заважав проводити засідання сесії, не реагував на зауваження міського голови та проявляв неповагу до всього депутатського корпусу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що накладення на порушника стягнення у вигляді видалення із зали пленарного засідання до закінчення засідання є крайнім заходом впливу на порушника за вчинення ним протиправних дій. Вказує, що для позбавлення порушника права бути присутнім на 2 пленарних засіданнях, особа має вчинити правопорушення, вказані у підпункті 3.2.2 Регламенту Маріупольської міської ради VII скликання, яких він не вчиняв.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення № 266/32, виданого Верховною Радою України, є помічником-консультантом народного депутата України Лубінця Д.В.

28 вересня 2016 року ОСОБА_1 був присутнім на І пленарному засідання ХІ сесії Маріупольської міської ради VІІ скликання.

Рішенням пленарного засідання Маріупольської міської ради № 7/11-742 від 28 вересня 2016 року до ОСОБА_1 були застосовані заходи впливу у вигляді видалення з залу засідання сесії на сесії за неетичну поведінку («за» проголосувало 40 депутатів).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 2 цієї статті визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частин 1, 4 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 17 цієї статті передбачено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до пункту 3.2. статті 3 Регламенту Маріупольської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 23 грудня 2016 року № 7/12-12 (далі - Регламент) відкритість засідань реалізується шляхом вільного доступу громадян України, іноземців, та осіб без громадянства у приміщення, де заплановано проведення засідання без попередньої реєстрації та додаткових вимог та забезпечення достатнього місця для осіб, які бажають відвідати засідання ради.

Згідно із пунктом 3.2.2. статті 3 Регламенту право бути присутніми на пленарному засіданні може бути обмежено лише по відношенню до особи, яка в ході засідання здійснила протиправні дії (ініціювання бійки, хуліганських дій, виступи та репліки у нетверезому стані тощо) виключно за відповідним рішенням міської ради не більше, ніж на 2 пленарних засідання міської ради.

Статтею 48 Регламенту передбачено заходи впливу за порушення вимог регламенту.

Так, за порушення вимог даного Регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу: громадське засудження із окремим оприлюдненням; позбавлення права на продовження виступу та відключення мікрофону; позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання; видалення з зали пленарного засідання (зали роботи комісії) до закінчення засідання (підпункти 48.1.1. - 48.1.4. пункту 48.1. статті 48 Регламенту).

Якщо головуючий на засіданні звертається до виступаючого чи присутнього, останній повинен негайно зупинити свій виступ чи припинити свої дії (пункт 48.3. статті 48 Регламенту).

Відповідно до пункту 48.9 статті 48 Регламенту стягнення, передбачене п. 48.1.4. цієї статті Регламенту, застосовуються як крайній захід впливу на порушника за вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги цього Регламенту, в т.ч. не реагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення, непідкорення процедурним рішенням Ради щодо нього, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані, з признаками алкогольного та\або наркотичного сп'яніння. Порушник зобов'язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам охорони, а при необхідності працівникам міліції..

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення зазначеного пленарного засідання, а саме, коли вирішувалось питання щодо організації конкурсу з призначення управителя багатоквартирними будинками ОСОБА_1 виступив з критикою з питань прийняття у комунальну власність майна.

Під час виступу директора департаменту міського майна міської ради ОСОБА_3, коли останній доповідав депутатам про можливість прийняття до міської комунальної власності майна підвищувальної насосної станції за адресою: вул. Сєченова, 49, яка знаходиться на балансі ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та прийняття відповідного рішення з цього питання, ОСОБА_1 підійшов до мікрофона та просив міського голову Бойченко В.С. надати йому слово. Міський голова пояснив ОСОБА_1, що обов'язково надасть його можливість виступити, але трохи пізніше. В свою чергу, ОСОБА_1 жодним чином не реагував на зауваження міського голови, продовжував голосно розмовляти та не давав можливість продовжувати вести засідання сесії.

Крім того, відеозаписом І пленарного засідання ХІ сесії Маріупольської міської ради VІІ скликання від 28. Вересня 2016 року, переглянуим судом першої інстанції під час розгляду справи в судовому засіданні, було встановлено, що ОСОБА_1, будучи присутнім 28 вересня 2016 року в залі на засіданні сесії, допустив порушення Регламенту Маріупольської міської ради VІІ скликання та своєю неетичною поведінкою (перебивання промови виступаючого, голосні викрики, репліки з місця) заважав проводити пленарне засідання.

Міський голова Бойченко В.С. неодноразово робив ОСОБА_1 зауваження за його поведінку, але на зауваження міського голови позивач не реагував, у зв'язку з чим і було вирішено питання щодо видалення ОСОБА_1 із зали засідання сесії на 2 сесії, за що проголосувало 40 депутатів, присутніх на засіданні сесії.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що рішення пленарного засідання Маріупольської міської ради № 7/11-742 від 28 вересня 2016 року щодо видалення ОСОБА_1 із зали сесійного засідання на 2 пленарних засідання було прийнято уповноваженим органом, на підставі та у межах повноважень, а також у спосіб, передбачені діючим законодавством.

Висновки судів узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм і фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів.

Заперечення, викладені позивачем в касаційній скарзі, перевірялись судами під час розгляду справи і їм надана належна правова оцінка.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко