Ухвала суду № 66534108, 28.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 березня 2017 року м. Київ К/800/5182/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року

у справі №813/2186/16 (876/8504/16)

за позовом Приватного підприємства «Паром-Люкс»

до Державної податкової у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області,

про зобов’язання вчинити дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі №813/2186/16 (876/8504/16).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2017 року касаційну скаргу залишено без руху, у зв’язку з порушенням частин 4 та 5 статті 213 КАС України та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав належним чином оформлений документ про повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу та документ про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року встановлено у розмірі 1 378,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 109 197, 63 грн. (107 819,63 + 1 378,00).

Згідно положень частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення суду сплачується у відсотковому співвідношенні до розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та складає 131 037,16 грн. (109 197,63*120%), а скаржником сплачено лише 1 653,60 грн., дане свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.

Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у законодавчо встановленому розмірі.

Відтак, скаржником на день винесення даної ухвали, недоліки вищевказаної касаційної скарги не усунуті у частині сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 24 лютого 2017 року суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтею 108, статтями 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі №813/2186/16 (876/8504/16) повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нечитайло О.М.