Ухвала суду № 66533832, 10.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року м. Київ К/800/26579/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Нечитайла О.М., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2015

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015

у справі № 815/2349/14 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2013 № 0002002203.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2013 № 0002002203.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

З огляду на неприбуття в судове засідання, призначене на 12-00 10.05.2017, жодної з осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, касаційний перегляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.12.2013 № 117/15-54-22-03/19349403. Згідно з цим актом Товариство порушило норми пункту 185.1 ст. 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищило податковий кредит на загальну суму 5977894,00 грн. у податковому обліку за грудень 2012 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень 2013 року, включивши до податкового кредиту ПДВ в зазначеній сумі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 5977894,00 грн. у податковому обліку за вищевказані податкові звітні періоди.

Такий висновок контролюючого органу вмотивований посиланням на нікчемність правочинів з поставки між позивачем та цими постачальниками згідно отриманої в результаті здійснення заходів податкового контролю податкової інформації, зокрема в актах ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки через відсутність за місцезнаходженням (стан платника 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) від 13.11.2-13 № 1854/26-59-22-01/31681342 щодо ТОВ «Ферко» та від 18.11.2013 № 1936/22-01/30127924 щодо ТОВ «Вторметекспорт», а відтак і про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій цими постачальниками з іншими платниками податків.

За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження ДПІ стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0002002203 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 5977894,00 грн. за основним платежем та на 2988947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за податковими накладними, виписаними від ТОВ «Ферко» за наслідками поставки позивачу товару (соя) за договором купівлі-продажу від 01.12.2012 № 0112/2012 та агентських послуг із пошуку покупців залізорудного концентрату за агентським договором від 01.01.2013, та від ТОВ «Вторметекспорт» за наслідками поставки послуг із оренди приміщення за договором оренди від 20.12.2012, позивач сформував податковий кредит у податкових деклараціях із ПДВ за грудень 2012 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень 2013 року.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 ст. 198 ПК).

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: належно завірених копій договору купівлі-продажу від 01.12.2012 № 0112/2012 та агентського договору від 01.01.2013, договору оренди від 20.12.2012, видаткових та податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень на оплату придбаного товару та послуг по вартості поставок, картки рахунку 362 за січень - вересень 2013 року, в якій відображені операції з ТОВ «Ферко» та оприбуткування сої із зазначенням дати, номера накладної та надходження товару на головний склад (а.с. 75-178, т.2-й); доказів щодо зберігання позивачем товару (сої), отриманого від ТОВ «Ферко» (договір зберігання від 20.12.2012 № ЗБ 20/12/2012, укладений із ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (зберігач), акт прийому-передачі сої); акта виконаних робіт (зроблених послуг), складеного за наслідками виконання агентського договору від 01.01.2013, який містить інформацію щодо змісту наданих послуг (дослідження ринку і визначення потенційних продавців залізорудного концентрату, проведені зустрічі та організовані техніко-економічні переговори з потенційними продавцями залізорудного концентрату) та щодо використання результатів цих послуг (укладення договору № МШ 11-01/13ОФ про надання послуг з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з ТОВ «Метінвест-Шиппінг»; актів надання послуг ТОВ «Метінвест-Шиппінг» з навантажування залізорудного концентрату та додаткових послуг (подача, прибирання ваг, зачищення складських і причальних територій, зберігання вантажу); супроводжувальні документи щодо відправки залізорудного концентрату із зазначенням дати, кількості, назви судна в розрізі окремих операцій (а.с. 79-209, т.3-й)); доказів подальшої реалізацій позивачем сої на експорт (вантажні митні декларації, картка рахунку 362 за січень - вересень 2013 року, в якій відображені операції з реалізації сої за договором комісії (а.с. 60- 74, т.2-й) - встановили факти поставки позивачу від ТОВ «Ферко» сої та агентських послуг, та відповідності цілям господарської діяльності позивача витрат, як і сум ПДВ у ціні зазначених товару та послуг, плати на користь ТОВ «Вторметекспорт» вартості послуг оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 67/69 (місце реєстрації позивача). Відповідно до встановлених обставин у справі суди зробили юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цими постачальниками сум податкового кредиту. Такий висновок зроблено із врахуванням передбачених договором купівлі-продажу від 01.12.2012 № 0112/2012 умов поставки - СРТ згідно з правилами Інкотермс 2000 (склад ПЗТ ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ЗПК «Інзерноекспорт», Одеський морський торговий порт) та встановлення обставин відповідності витрат на оплату агентських послуг цілям господарської діяльності позивача.

Стосовно обставин щодо здійснення господарської діяльності та дотримання податкової дисципліни ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт», то згідно з приєднаними до заперечень позивача на касаційну скаргу завіреними копіями листів Головного управління ДФС в Одеській області від 26.12.2014 № 1543/10/15-32-05-04 та № 1542/10/15-32-05-4 досудові розслідування кримінальних правопорушень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013170000000032 від 08.01.2013 за фактом замаху службових осіб ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» на умисне ухилення від сплати податків за ознаками кримінальних правопорушень. Передбачених частиною 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, закрито у зв'язку з відсутністю у діях службових осіб ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» ознак складу вищевказаних кримінальних правопорушень. Позапланова перевірка ТОВ Металзюкрайн Корп ЛТД», за результатами якої Товариству збільшено грошові зобов'язання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2013 № 0002002203, була призначена постановою слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.11.2013 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013170000000032 від 08.01.2013 (а.с. 167-168, т.1-й).

При відсутності з боку ДПІ доказів, які б беззаперечно спростовували достовірність інформації, викладеної в документах, наданих позивачем на підтвердження сум ПДВ, задекларованих у складі податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Ферко» та ТОВ «Вторметекспорт» (ДПІ посилається на неможливість проведення звірки цих платників податків згідно з актами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.11.2013 та від 18.11.2013) (а.с. 95-165, т.1-й)), висновок про недоведеність ДПІ правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 № 0002002203, тоді саме на ДПІ в силу положень частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України лежить процесуальний обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо юридичної оцінки податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.М. Нечитайло підписІ.Я. Олендер