Ухвала суду № 66533442, 16.05.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сікан В.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" травня 2017 р. Справа № 288/1160/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача ОСОБА_3 та пр. ОСОБА_4; від відповідачів: пр-ки - Слободян Ю.Ю. та Руденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 1490 Державної прикордонної служби України та заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України про приєднання до апеляційної скарги Військової частини 1490 на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від "02" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини 1490, Адміністрації Державної прикордонної служби України визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини 1490 Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та просить визнати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 121 від 07.07.2016 року про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправним, визнати дії військової частини 1490 щодо висновку та відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року на підставі п.4, ст.16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправними та зобовязати Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16, п Б, ч.1 ст. 16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності

Свої вимоги мотивує тим, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він як інвалід 2-ї групи має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, але відповідачі безпідставно відмовили йому у призначенні та виплаті такої допомоги.

Попільнянський районний суд Житомирської області адміністративний позов задоволив.

Визнав рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 121 від 07.07.2016 року про відмову у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправним.

Визнав дії військової частини 1490 щодо висновку та відмови у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року на підставі п.4, ст.16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправними.

Зобов'язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16, п Б, ч.1 ст. 16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач, військова частина 1490, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що з дати встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності і до встановлення йому 30.05.2016 інвалідності 2-ї групи сплинув двохрічний строк, що позбавляє ОСОБА_3 відповідно до та ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ №975 права на отримання одноразової грошової допомоги.

Адміністрація Державної прикордонної служби України приєдналася до апеляційної скарги військової частини 1490 та просить скасувати судове рішення з тих самих підстав.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення.

Суд встановив, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.12.2013 року № 854- о звільнено в запас з посади командира військової частини 1490.

23.12.2013 Київська обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 встановила йому 25% втрати працездатності внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

За рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2014 року, йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 28402,50 гривень.

30.04.2014 Київська обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 встановила йому 3 групу інвалідності внаслідок травм пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

За рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2014 року, йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 154 297,50 гривень.

31.05.2016 року, Білоцерківська міжрайонна медико-соціальна комісія установила йому 2 групу інвалідності з 30.05.2016 року внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

06.06.2016 року, він звернувся до командира військової частини із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі та на умовах передбачених ст.16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, відповідачами, йому було відмовлено у призначенні йому одноразової грошової допомоги.

Як вбачається з повідомлень Адміністрації державної прикордонної служби України та Військової частини 1490, рішення № 121, висновку про неможливість виплати одноразової грошової допомоги від 17.06.2016 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, що на час встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності 30.05.2016 сплинув визначений ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» двохрічний термін з дати встановлення йому 3-ї групи інвалідності 30.04.2014.

Вважаючи дану відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду .

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині 1490 Державної прикордонної служби України.

Відповідно до медичної документації, виданої Київською обласною медико - соціальною комісією, Білоцерківською міжрайонною медико соціальною комісією, свідоцтва про хворобу № 689/322 вбачається, що позивачу з 30.05.2016 встановлено 2 групу інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групу інвалідності 30 травня 2016 року.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №N 2011-XII чинний на час виникнення правовідносин) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №N 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується зокрема у разі:

встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» захист у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16-2 даного Закону передбачає розмір одноразової грошової допомоги таким особам.

Так, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до п. 6 ст. 16-3 №N 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п.9 даної статті).

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Встановлено, що позивачу встановлено 2-гу групу інвалідності саме внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Відтак, останній має право відповідно до вимог Закону №N 2011-XII на отримання одноразової грошової допомоги.

Щодо доводів відповідачів з посиланням на п.4 ст. 16-3 Закону №N 2011-XII, що сплив 2-х річний строк з дати встановлення 3-ї групи інвалідності 30.04.2014 до встановлення вищої групи інвалідності 30.05.2016, колегія зазначає таке.

Пунктом 4 статті 16-3 Закону №N 2011-XII визначено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Тобто дана норма передбачає виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми за умови, що в межах 2-х років військовослужбовцю після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

Встановлено, що позивачу вища група інвалідності встановлено після спливу 2-х річного строку.

Разом із тим слід зазначити, що Закон №N 2011-XII, чинний на час виникнення правовідносин та на час розгляду справи, не містив застережень чи заборон щодо невиплати одноразової грошової допомоги у разі спливу 2-х річного строку після встановлення первинної інвалідності до встановлення вищої групи інвалідності.

Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються передбачена ст. 16-4 Закону №N 2011-XII.

Встановлено, що позивач до зазначеної категорії осіб не належить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

За таких обставин судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга та заява про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини 1490 Державної прикордонної служби України та заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України про приєднання до апеляційної скарги Військової частини 1490 залишити без задоволення, постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від "02" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Військова частина 1490 вул.Промислова,1,смт.Попільня,Житомирська область,13501 Адміністрація Державної прикордонної служби України вул.Володимирська,26,м.Київ,Центральна Частина Києва, Київ,01601

4-третій особі: - ,