Постанова № 66533380, 16.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 р. Справа № 814/1622/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лукянчук О.В.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскаьної служби у Миколаївській області, ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2016 року №2901-1303 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 17 175, 20 грн. за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року позов ОСОБА_2 до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2016 року №2901-1303 на суму основного зобов'язання в сумі 6 870, 08 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №2901-1303 від 30 травня 2016 року на суму основного зобов'язання в сумі 6 870, 08 грн. в зв'язку з тим, що в цій частині судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийняла податкове повідомлення-рішення №2901-1303 від 30 травня 2016 року, яким визначили суму податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 17 175, 20 грн.

Цю суму відповідач помножив на коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель 2012 - 2015 роки (1 х 1 х 1,249 х 1,433) та отримав суму нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року з урахуванням коефіцієнта індексації, яка склала 1 449 грн. за 1 м.кв. х 259 м.кв. (площа земельної ділянки) та 5% та х на 11 місяців (335днів) оренди в 2016 році і вийшла сума 17 175, 20 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковому органу надано право визначити суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю, яка повинна бути не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому правомірно було відповідачу при розрахунку суми орендної плати за 2016 рік нарахувати цю суму з урахуванням 3% від суми нормативної грошової оцінки, як то передбачено Податковим Кодексом України, а не 5%, як то передбачено договором оренди, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню частково та сума орендної плати за 2016 рік з урахуванням 3% від суми нормативної грошової оцінки повинна складати 10 305, 12 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1, пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формi земельного податку та орендної плати за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi, орендна плата за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi - обов'язковий платiж, який орендар вносить орендодавцевi за користування земельною дiлянкою.

Платником орендної плати, вiдповiдно до вимог п.288.2 ст. 288 Податкового кодексу України, є орендар земельної дiлянки, а об'єктом оподаткування згiдно з п.288.3 ст. 288 Податкового кодексу України є земельна дiлянка, надана в оренду.

Згідно п.п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України - розмiр та умови внесення орендної плати встановлюються у договорi оренди мiж орендодавцем (власником) та орендарем.

Аналогічні вимоги містить п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що пiдставою для нарахування орендної плати за земельну дiлянку є договiр оренди такої ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України - базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцiнка земельних дiлянок з урахуванням коефiцiєнта iндексацiї, визначеного вiдповiдно до порядку, встановленого роздiлом ХIII Податкового кодексу України.

Згідно п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розмiру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцiнка земельних дiлянок.

Отже, внесення орендної плати землекористувачем здійснюється на підставі визначених сторонами у договорi оренди умов із урахуванням показників нормативної грошової оцiнки земельних дiлянок.

При цьому, розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України мінімум плати за землю - 3% нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди землі №8392 від 30 листопада 2011 року орендна плата встановлена у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, тобто не є меншою 3% нормативної грошової оцінки.

При цьому, згідно листа Головного управління Держземагенства у Миколаївській області №1686/751-4/501 від 07 травня 2014 року нормативна грошова оцінка 1 м. кв. земельної ділянки за адресою по вул. Космонавтів, 88/7-а складає 809, 58 грн. (а.с.51-58).

Отже, податковим органом правомірно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб враховуючи 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач при розрахунку суми орендної плати за 2016 рік повинен нараховувати суму податкового зобов'язання з урахуванням 3% від суми нормативної грошової оцінки у відповідності до Податкового кодексу України, а не 5% як передбачено у договорі, оскільки позивач як орендар земельної ділянки, повинен сплачувати орендну плату в розмірі, визначеному договором, до моменту внесення до нього змін в установленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів повністю погоджується з доводами апеляційної скарги ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській та приходить до висновку про те, що за відсутністю підстав для зменшення розміру орендної плати відсутні і підстави для зменшення податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №2901-1303 від 30 травня 2016 року.

Більш того, колегія суддів зауважує на тому, що положення п.п.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України лише встановлюють мінімальний розмір плати за землю, а саме 3% нормативної грошової оцінки, який в свою чергу не може бути меншим та це не є максимальним розміром такої плати, а саме відповідний розмір може бути вищим відповідно до укладеного договору оренди землі між сторонами.

В свою чергу, колегія суддів не приймає до уваги та вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, в тому числі із посиланням на наданий до апеляційного суду витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки як вбачається з вказаного витягу, його було видано за даними станом на 07.04.2017 року, в свою чергу, при розрахунку відповідачем позивачеві суми зобов'язання з орендної плати за спірний період, податковим органом використовувались данні Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області, в тому числі, з урахуванням даних, наданих Держгеокадастром щодо індексації нормативної грошової оцінки земель (а.с.48-60).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Разом з цим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року було відстрочено ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року по справі №814/1622/16 до моменту ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.2 та ч.6 ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи, що сплату судового збору можливо стягнути з позивача лише у разі наявності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судовий збір у розмірі 1 515, 80 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») підлягає стягненню саме з ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. В'ячеслава Чорновола, 1/1, м. Миколаїв, 54028) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1 515, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лукянчук