Ухвала суду № 66533022, 17.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Лемцьо І.В.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Брук» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Брук» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «УА Брук» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 21 червня 2016 року № 0002731402. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «УА Брук» оскаржила її в частині відмови в позові, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про повне задоволення адміністративного позову, оскільки доводи податкового органу щодо розрахунків граничних термінів надходження виручки, що зазначені в акті, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення ґрунтуються виключно на положеннях Постанови Правління Національного банку України № 581 від 03.09.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка діяла в період з 04.09.2015 року до 04.12.2015 року, та якою граничний термін розрахунків за експортними операціями визначений у 90 календарних днів. Крім того, 13.08.09 року між ними (Позичальник) та громадянином Республіки Польща ОСОБА_3, правонаступником прав якого станом на сьогодні с АО "Техматік", Республіка Польща (Позикодавець) було укладено договір позики №13/08/2009, за якою Позикодавець надавав Позичальнику позику в розмірі 300 000 доларів США на період з 13.08.09 року по 31.03.10 року з можливістю пролонгації. З метою виконання взятих на себе зобов'язань по контракту № UA/01/09/2015 та договору позики №13/08/2009, між сторонами було підписано акт взаємозаліку від 30.09.15 року, за яким сума заборгованості АО "Техматік" за контрактом № UA/01/09/2015 в розмірі 68000 Euro була зарахована в оплату заборгованості ТзОВ "УА Брук" договором позики №13/08/2009 в сумі 68000 Euro (76338.32 доларів США).

Представник Головного управління ДФС у Волинській області в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Представник ТзОВ «УА Брук» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності. Клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє так як позивач був змозі забезпечити іншого представника, а повторне відкладення розгляду справи унеможливить розгляд справи в строки визначені КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ «УА Брук» не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 24.05.16 року по 30.05.16 року ГУ ДФС у Волинській області була проведена виїзної позапланової перевірки ТзОВ "УА Брук" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно інформації ПАТ "УкрСиббанк"" від 06.01.2016 року за №22-2/470 (вхідний номер 400/10 від 13.01.2016 року) по контракту №UA/01/09/2015 від 10.09.2015 за період з 10.09.2015 року по 30.05.2016 року, за результатами якої було складено акт №2829/10/03-20-14-02/36347599 від 06.06.16 року.

В подальшому, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем 21 червня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002721402 та № 0002731402, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 143698,76 грн., та 170,00 грн.

Судом встановлено, що 10.09.15 року між ТзОВ "УА Брук", Україна (Продавець) та АО "Техматік", Республіка Польща (Покупець) було укладено контракт № UA/01/09/2015, за яким Продавець продає, а Покупець купує для власних потреб стальні піддони для виготовлення виробів з бетону (Товар) у відповідності до Додатку №1 до контакту, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.2.1 загальна сума Контракту становить 68000,00 Euro.

Згідно п.3 Контракту оплата за товар здійснюється в Euro, перерахунком на банківський рахунок Продавця. Оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати пред'явлення рахунку-фактури.

Поставка товару здійснюється Продавцем протягом чотирьох тижнів після підписання даного Контракту, п.4.1.

Відповідно до митної декларації № 205070000/2015/014337 від 21.09.2015 року ТзОВ "УА Брук" відправило АО "Техматік" за зазначеним контрактом піддони сталеві (для виробництва виробів з бетону) - 100 шт. на загальну суму 17000,00 Euro, курс валюти 24,71002100 грн. (а.с.47-48).

Відповідно до митної декларації № 205070000/2015/015653 від 28.09.2015 року ТзОВ "УА Брук" відправило АО "Техматік" за зазначеним контрактом піддони сталеві (для виробництва виробів з бетону) - 100 шт. на загальну суму 17000,00 Euro, курс валюти 24,10399200 грн. (а.с.45-46).

Відповідно до митної декларації № 205070000/2015/015651 від 28.09.2015 року ТзОВ "УА Брук" відправило АО "Техматік" за зазначеним контрактом піддони сталеві (для виробництва виробів з бетону) - 100 шт. на загальну суму 17000,00 Euro, курс валюти 24,10399200 грн. (а.с.49-50)

Відповідно до митної декларації № 205070000/2015/015652 від 28.09.2015 року ТзОВ "УА Брук" відправило АО "Техматік" за зазначеним контрактом піддони сталеві (для виробництва виробів з бетону) - 100 шт. на загальну суму 17000,00 Euro, курс валюти 24,10399200 грн. (а.с.51-52).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунки ТзОВ "УА Брук" з контрагентом АО "Техматік" за поставлений товар, відповідно до митних декларацій, що перераховані вище, здійснено із порушенням 90-денного строку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94-ВР), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 року № 581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону № 185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно приписів ст. 4 Закону № 185/94-ВР, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про правильність висновків відповідача, оскільки Законом надано повноваження Національному банку України встановлювати інші строки на строк до 6 місяців ніж 180 календарних днів для здійснення розрахунків. На думку суду, такі строки можуть бути встановлені не один раз, але кожен такий строк не може діяти не більше 6 місяців. Посилання позивача на те, що закони мають вищу юридичну силу ніж підзаконні акти, суд не приймає до уваги, оскільки зазначений підзаконний акт прийнятий на підставі та в межах Закону.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на договір позики №13/09/2009 від 13 серпня 2009 року, який укладений між підприємством та громадянином Республіки Польща ОСОБА_4, правонаступником прав якого є АО "Техматік", та акт взаємозаліку від 30 вересня 2015 року, з наступних підстав (а.с.53-60).

Як зазначено у підпункті "в" пункту 4 статті 5 Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують операції надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На виконання вимог цього Декрету, постановою Правління Національного Банку України від 17 червня 2004 року № 270 затверджено Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (далі - Положення №270).

За умовами пункту 1.7 глави І Положення №270, резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту. Такі договори підлягають реєстрації Національним банком у порядку, установленому главою 2 цього розділу - для резидентів-позичальників, що не є банками.

У пункті 1.19 глави І Положення №270 визначено, що платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом за кредитним договором (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі відступлення права вимоги), здійснюються лише після його реєстрації Національним банком.

В абзаці третьому пункту 2.1 глави ІІ Положення №270 визначено, що зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Пунктом 2.6 глави ІІ Положення №270 визначено, що національний банк уносить відомості про реєстрацію договору до електронного реєстру повідомлень про договори та видає резиденту-позичальнику повідомлення з відміткою про реєстрацію договору, оформлене відповідно до абзацу третього пункту 2.7 глави 2 розділу I цього Положення, що є реєстраційним свідоцтвом до договору (далі в цьому розділі - засвідчене Національним банком повідомлення з відміткою про реєстрацію договору на паперовому носії).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що договір позики, яка отримана в іноземній валюті від нерезидента, так і зміни, що стосуються сторін цього договору повинні бути зареєстровані в Національному банку України з видачею відповідного реєстраційного свідоцтва. При цьому, позивач не надав суду доказів реєстрації договору позику та змін до нього в частині заміни позикодавця.

Крім того, пунктом 4 постанови Правління Національного Банку України від 03 вересня 2015 року N 581 (яка була чинна станом на 30 вересня 2015 року - дати зарахування зустрічних вимог за договором позики) визначено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора / російських рублях (незалежно від суми операції).

До іноземних валют 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, який затверджений постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року №34, відноситься долар США.

Таким чином, станом на 30 вересня 2015 року в Україні діяла заборона на виконання зобов'язань за експортним договорами шляхом зарахування зустрічних вимог.

Отже, оскільки позивач не зареєстрував договір про отримання валютної позики, а також не зареєстрував зміни до цього договору в частині заміни позикодавця, враховуючи, що станом на 30 вересня 2015 року в Україні діяла заборона на виконання зобов'язань за експортним договорами шляхом зарахування зустрічних вимог, тому суд дійшов висновку, що посилання ТзОВ "УА Брук" на обставини зарахування зустрічних вимог з АО "Техматік" є помилковим та не звільняло його від обов'язку вчасно повернути валютну виручку за договором поставки.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «УА Брук» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УА Брук» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 803/1478/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 17 травня 2017 року.