Постанова № 66532665, 16.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 367/1240/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кухленко Д.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Ірпіньського міського суду Київської області від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про проведення донарахування та виплату одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ірпіньського міського суду Київської області від 19 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про проведення донарахування та виплату одноразової грошової допомоги - задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо неправильного нарахування та невиплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги по інвалідності інваліду війни 1 групи ОСОБА_3, як такі, що порушують вимоги ч.2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язано Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ. 03168, код ЄДРПОУ 00034022) вчинити дії щодо прийняття рішення про донарахування та виплату невиплаченої частини одноразової грошової допомоги по інвалідності інваліду війни 1 групи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 08298, ідентифікаційний код згідно паспорта НОМЕР_1) у сумі 129 762,24 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах з 01 серпня 1986 року по 06 квітня 2004 року. Наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України від 18 лютого 2004 року №19 позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, а з 06 квітня 2004 року наказом начальника Національної академії оборони України від 06 квітня 2004 року №44 останній був виключений зі списків НАОУ за станом здоров'я.

У серпні 2004 року позивачу було встановлено II групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби. У 2005 році позивач пройшов перекомісію на II групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серія КИО-1 № 231346 від 16 травня 2005 року.

Разом з тим, 04 травня 2011 року, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я, позивач отримав І групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, довічно, що підтверджується довідкою МСЕК серія КИО-1 № 310878.

30 вересня 2013 року ОСОБА_3 було встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, довічно.

Позивач звертався до Міністерства Оборони України з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу, що передбачена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але йому було відмовлено.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2014 року по справі № 367/4468/13-а позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі № 367/4468/13 позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України задоволено частково, визнано неправомірні дії Міністерства оборони України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги по інвалідності, як такі, що порушують вимоги ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року по справі № 367/4468/13 про виправлення описки, ухвалено виправити описку в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі № 367/4468/13 і встановлено одноразову грошову допомогу по інвалідності у розмірі 60-місячного грошового забезпечення.

Постановою державної виконавчої служби від 06 серпня 2014 року ВП № 44268652 відкрито виконавче провадження. Постановою державної виконавчої служби від 03 квітня 2015 року ВП № 44268652 закрито виконавче провадження. Одноразову грошову допомогу по інвалідності виплачено у сумі 37 247,76 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року по справі К/800/36319/14 касаційну скаргу Міністерства оборони України - залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року - без змін.

30 листопада 2015 року з листа департаменту фінансів Міністерства оборони України (надалі МОУ) позивач дізнався, що одноразову грошову допомогу по інвалідності йому виплачено не в повному обсязі, оскільки замість 60-місячного грошового забезпечення позивачу виплачено 33-місячне грошове забезпечення, а для розрахунку прийнято оклади станом на 2004 рік, хоча виплата здійснювалась у 2015 році. З відповіді МОУ позивач також дізнався про те, що одноразову грошову допомогу по інвалідності йому виплачено не в повному обсязі, оскільки в рішенні суду по справі №367/4468/13 не була зазначена конкретна сума виплати.

Сума недоплати складає 129 762,24 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 16 Закону України № 2011-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи.

Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, ; надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи викладене правильними є висновки апелянта про те, що розмір одноразової грошової допомоги обчислюється з розміру грошового забезпечення на день звільнення військовослужбовця незалежно від дати встановлення групи інвалідності. При цьому, збільшення розміру грошового забезпечення для військовослужбовців, що проходять службу в Збройних Силах України, яке відбулось після звільнення позивача з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги не враховується.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 02 листопада 2016 року по справі № 822/1242/15.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року Міністерством оборони України виплачено ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в сумі 37 247 грн 76 коп., розмір якої обчислено з грошового забезпечення станом на час звільнення позивача відповідно до пункту 2 Порядку.

Колегія суддів додатково зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 18 КАС України усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що такі справи підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам незалежно від статусу відповідача. Залучення органів державної влади до участі у справах не змінює їх предметної підсудності.

Крім того, за загальним правилом, встановленим статті 23 КАС України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено випадків здійснення адміністративного судочинства у місцевих загальних судах колегією суддів, тому приписи частин першої та другої статті 24 цього Кодексу застосуванню не підлягають.

Таким чином, неправильними є висновки суду першої інстанції про те, що Міністерством оборони України постанова Київського апеляційного адміністративного суду виконана в повному обсязі, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Постанову Ірпіньського міського суду Київської області від 19 грудня 2016 року - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про проведення донарахування та виплату одноразової грошової допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.