Ухвала суду № 66532156, 10.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2017 рокусправа № 808/2790/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Дєєвої Л.Є. (довіреність від 28 вересня 2016 року),

відповідача: - Гавриленка Д.В. (довіреність від 04 січня 2017 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року

у справі №808/2790/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2016 року №0036921304, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, пені в розмірі 511095,96 грн., №0036931304, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в розмірі 55972,03 грн., №0036951304, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами в розмірі 510,00 грн., рішення №0036941304, яким застосовано штрафні санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 10 відсотків в сумі 20506,63 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036921304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 467872,71 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 237343,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 230529,36 грн.; №0036931304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 51170,54 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 19019,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 32150,88 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просила постанову суду скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» у судовому засіданні заперечує проти вимог апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, відповідно до пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України та плану-графіку проведення документальних планових перевірок, на підставі наказу від 30 червня 2016 року №442, проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 12 серпня 2016 року №134/08-22-14-01-06/05541120.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 139.2.1, 139.2.2 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 288318,00 грн.; пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, а саме надання звітів за формою 1-ДФ за ІІ квартал -ІV квартал 2015 року та І квартал 2016 року з недостовірними відомостями та помилками; підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 29074,19 грн.; підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб (на виплачений дохід) у сумі 208269,16 грн. (станом на 31 березня 2016 року) та несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 571275,15 грн.; підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 1933,61 грн.; підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не перераховано до бюджету збір на виплачений дохід у сумі 17086,05 грн. (станом на 31 березня 2016 року) не своєчасно перераховано до бюджету військовий збір у сумі 65857,30 грн.; частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме - несвоєчасне перерахування авансових платежів по єдиному внеску у сумі 205066,34 грн.

На підставі акту перевірки від 12 серпня 2016 року №134/08-22-14-01-06/05541120, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036921304, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, пені в розмірі 511095,96 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 237343,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 250902,18 грн., пені 22850,43 грн.; №0036931304, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в розмірі 55972,03 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 19019,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34645,17 грн., пені 2307,20 грн.; №0036951304, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами в розмірі 510,00 грн., рішення №0036941304, яким застосовано штрафні санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 10 відсотків несплати або несвоєчасної сплати таких сум в розмірі 20506,63 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим повідомленням-рішенням від 08 вересня 2016 року №0036921304 сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 237343,35 грн. визначена у зв'язку з висновками податкового органу щодо не утримання та не перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 29074,19 грн., а також не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб (на виплачений дохід) у сумі 208269,16 грн.

Так, в акті перевірки зазначено про наявність у позивача станом на дату закінчення перевірки (31 березня 2015 року) податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 208269,16 грн. по якому минув термін сплати та не надано документів на підтвердження сплати податку в подальшому періоді.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 22 серпня 2016 року №9332/10/08-22-17 з якої убачається, що станом на 22 серпня 2016 року публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, що також підтверджується і актом перевірки (пункт 8.1 додатку 2 до акту перевірки, т.1 а.с. 44-45).

Крім того, на підтвердження сплати заборгованості по податку на доходи з фізичних осіб у сумі 208269,16 грн., позивачем надано податковому органу, листом від 04 серпня 2016 року, копію платіжного доручення №1346 від 23 травня 2016 року на суму 450000 грн. із призначенням платежу: «Податок з доходів найманих працівників із заробітної плати за травень-липень 2016 року», тобто до складення акту перевірки та спірного рішення.

При цьому, твердження відповідача про те, що зазначене платіжне доручення не підтверджує сплату заборгованості за лютий - березень 2016 року є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, з урахуванням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, платіж згідно з платіжним дорученням №1346 від 23 травня 2016 року мав би бути зарахований в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем. Тобто, у разі наявності заборгованості за лютий-березень, кошти не можуть бути зараховані в погашення податкового боргу наступних періодів.

Між тим, з дослідженої судом першої інстанції копії інтегрованої картки позивача з податку на доходи фізичних осіб, неможливо визначити на погашення якого саме податкового боргу зараховані кошти, що надійшли згідно з платіжним дорученням №1346 від 23 травня 2016 року, як не можливо з її змісту і встановити наявність податкового боргу у платника податків, оскільки вона містить лише дати та розмір сплачених/повернутих коштів і не містить нарахувань.

Окремо слід зазначити, що у акті перевірки також відсутні зауваження до показників нарахованого доходу згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, що підтверджує відсутність заниження податкових зобов'язань з боку позивача.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства, податкове зобов'язання платника податку, в тому числі зі сплати податку з доходів фізичних осіб, самостійно визначене у поданих до податкового органу податкових деклараціях (податкових розрахунках) і не сплачене до бюджету, є податковим боргом, який може бути примусово стягнутий податковим органом за рішенням суду. Винесення податкового повідомлення-рішення в цьому випадку законодавством не вимагається. За змістом підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у позивача станом на час прийняття спірного рішення податкового боргу з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 208269,16 грн. за лютий-березень 2016 року, як і заниження відповідних податкових зобов'язань з боку позивача.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036921304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 208269,16 грн. є протиправним.

Також є необґрунтованими висновки податкового органу щодо не утримання та не перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 29074,19 грн. з огляду на наступне.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган виходив з того, що у перевіряємому періоді публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» надано фізичним особам - платникам податків та фізичним особам-підприємцям додаткове благо у вигляді анулювання боргу за надані послуги з теплопостачання без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 128907,21 грн. (з урахуванням суми перевищення 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року). Так, згідно даних бухгалтерського обліку позивача, у грудні 2015 року підприємством списано дебіторську заборгованість фізичних осіб - платників податків та фізичних осіб-підприємців за надані послуги з теплопостачання на загальну суму 128907,21 грн., при цьому документів, підтверджуючих повідомлення публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» платників податку - боржників шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржникам та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, не надано, що є порушенням підпункту 164.2.17 «д», пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Між тим, пунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, для відображення безнадійної дебіторської заборгованості використовується субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» Рахунок 07 «Списані активи та зобов'язання».

На рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» обліковується дебіторська заборгованість з моменту списання її з балансу протягом п'яти років. Списання заборгованості на позабалансовий рахунок здійснюється у зв'язку з неплатоспроможністю дебітора та протягом всього строку її обліку керівництвом установи провадиться робота з повернення боргу, тому що майновий стан боржника може змінитися.

Дебіторська заборгованість списується із субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв'язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Судом установлено, що протягом 2015-2016 років позивачем проводилась робота по стягненню боргу, що не дає права визнати цей борг як наданий у вигляді додаткового блага або анульованого, у зв'язку з чим донарахування грошового зобов'язання у сумі 29074,19 грн. є неправомірним, оскільки всі надані на перевірку документи свідчать про наявність цього боргу та відповідний облік.

Крім того, відповідачем під час перевірки не з'ясовано питання щодо того, чи були відповідні суми боргу списані до закінчення строку позовної давності, що є однією з передумов застосування пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Як наслідок, є неправомірним і застосування за цим порушенням штрафних санкцій у розмірі 21805,64 грн.

Також, податковим повідомленням-рішенням №0036921304, за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у сумі 571275,16 грн., нараховано штрафні санкції в розмірі 229096,54 грн. та пеню в розмірі 22850,43 грн.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

За приписами статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 127 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

З розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0036921304 вбачається, що до публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» застосовано штрафні санкції, передбачені як статтею 126 Податкового кодексу України, так і статтею 127 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що штрафні санкції, передбачені статтею 127 Податкового кодексу України застосовані неправомірно, оскільки за результатами аналізу показників помісячних нарахувань податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які визначено в деклараціях ф1-ДФ, зауважень з боку податкового органу в акті перевірки не надано. На підставі пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, суми податку, вказані у відповідних деклараціях є узгодженими, отже у випадку несвоєчасності перерахування сум узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, застосуванню підлягає штрафна санкція, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України і не застосовується стаття 127 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0036921304 в частині визначених штрафних санкцій відповідно до статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 229096,54 грн. - 10069,80 грн. - 10303,02 грн. = 208723,72 грн. є неправомірним.

Щодо визначення пені в розмірі 22850,43 грн. слід зазначити, що відповідно до підпункту 129.1 3 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення №0036921304 в частині нарахованої пені у розмірі 22850,43 грн. є правомірним. При цьому, посилання позивача на відсутність обґрунтування (розрахунку) пені є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036921304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 467872,71 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 237343,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 230529,36 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036931304, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені в розмірі 55972,03 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 19019,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34645,17 грн., пені 2307,20 грн.

В обґрунтування висновку, що позивачем не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 1933,61 грн. податковим органом вказано, що зазначене порушення виникло внаслідок надання фізичним особам - платникам податків та фізичним особам-підприємцям додаткового блага у вигляді анулювання боргу за надані послуги з теплопостачання без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 128907,21 грн.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Між тим, оскільки судом у даній справі установлено протиправність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, то відповідачем безпідставно визначено, податковим повідомленням-рішенням від 08 вересня 2016 року №0036931304, суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 1933,61 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1450,20 грн.

Також є безпідставними висновки податкового органу стосовно наявності у публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» станом на 01 березня 2016 року заборгованості зі сплати до бюджету військового збору в розмірі 17086,05 грн., з огляду на те, що в акті перевірки відсутні зауваження до показників нарахованого доходу згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку у яких позивачем також самостійно зазначено і суми військового збору. Таки чином, нараховані доходи, а відповідно і суми утриманого збору відповідають даним бухгалтерському обліку позивача і заниження податкових зобов'язань з боку позивача відсутнє.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0036931304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 17086,05 грн. є протиправним.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неправомірності застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій передбачених статтею 127 Податкового кодексу України у розмірі 30700,68 грн., оскільки за результатами аналізу показників помісячних нарахувань податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які визначено в деклараціях ф1-ДФ зауважень з боку податкового органу в акті перевірки не надано. На підставі пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, суми податку, вказані у відповідних деклараціях є узгодженими, отже у випадку несвоєчасності перерахування сум узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, застосуванню підлягає штрафна санкція, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України і не застосовується стаття 127 Податкового кодексу України.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0036931304 в частині визначених штрафних санкцій відповідно до статті 127 Податкового кодексу України в розмірі 33194,97 грн. - 1348,58 грн. - 1145,71 грн. = 30700,68 грн. є неправомірним.

Щодо визначення пені в розмірі 2307,20 грн. грн. слід зазначити, що відповідно до підпункту 129.1 3 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення №0036931304 в частині нарахованої пені у розмірі 2307,20 грн. є правомірним. При цьому, посилання позивача на відсутність обґрунтування (розрахунку) пені є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036931304 в частині визначення суми грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 51170,54 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 19019,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32150,88 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036941304, яким до позивача застосовано штрафні санкції (у розмірі 10%) у сумі 20506,63 грн., слід зазначити наступне.

Податковим органом при проведенні перевірки первинних документів, а саме: відомостей нарахування та виплати заробітної плати, головної книги, журналу-ордера та відомостей по рахунку 651 «єдиний внесок», банківських виписок про рух грошових коштів по розрахункових рахунках, зазначених в пункті 2.7 Довідки, первинних касових документів та даних картки особового рахунку, встановлено несвоєчасне перерахування єдиного внеску (авансових платежів) при виплаті заробітної плати в розмірі 205066,34 грн., детальний розрахунок якого наведений у Додатку №4 до акту перевірки.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 6 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» не спростовано наведених висновків податкового органу та розрахунку належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за несвоєчасне перерахування єдиного внеску (авансових платежів) при виплаті заробітної плати, передбачені пунктом 6 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення від 08 вересня 2016 року №0036941304.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036951304, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 510 грн. слід зазначити наступне.

Так, перевіркою дотримання юридичною особою встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» у перевіряємому періоді звіти за формою №1-ДФ за ІІ квартал - IV квартал 2015 року та І квартал 2016 року надано з недостовірними відомостями та помилками, а саме:

-у податковому розрахунку за ІІ квартал 2015 року невірно відображено податковий номер фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) та податковий номер фізичної особи ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_3), що призвело до зміни платника податку;

-у податкових розрахунках за ІІІ квартал 2015 року та IV квартал 2015 року помилково відображено застосування податкової соціальної пільги до виплаченої благодійної допомоги за ознакою доходу « 169», оскільки перевіркою не встановлено застосування податкової соціальної пільги до доходу. Також, у податковому розрахунку за IV квартал 2015 року невірно відображено податковий номер фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), що призвело до зміни платника податку.

-у податковому розрахунку за І квартал 2016 року помилково відображено застосування податкової соціальної пільги до виплаченої благодійної допомоги за ознакою доходу « 169» та до суми доходу виплаченої за договором цивільно-правового характеру ознака доходу « 102», оскільки перевіркою не встановлено застосування податкової соціальної пільги до зазначених виплат. Зазначене порушення призвело до зміни виплаченого доходу. Також, невірно відображено податковий номер фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (код НОМЕР_2), що призвело до зміни платника податку.

У зв'язку з зазначеними порушеннями платнику направлялися відповідні електронні повідомлення для приведення позивачем у відповідність даних податкової звітності за формою №1-ДФ даним бухгалтерського обліку підприємства.

Доводи позивача, що невідповідність заповнення реквізитів форми №1ДФ не вплинуло на показники зобов'язання є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Судом встановлено, що зазначені недостовірні відомості та помилки у звітах №1-ДФ призвели до зміни платника податку, що є підставою для застосування штрафу, передбаченого пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2016 року №0036951304 щодо нарахування підприємству штрафних санкцій в розмірі 510 грн. прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим