Ухвала суду № 66532021, 12.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

12 травня 2017 р. Справа № 820/962/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати оскаржувані дії відповідачів щодо підписання наказу від 05.09.2016 № 316 о/с т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 і рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 протиправними;

- скасувати рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 22.08.2016, яке полягає у тому, що лейтенант поліції ОСОБА_2 (М-212235), оперуповноважений Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність;

- скасувати наказ від 05.09.2016 № 316 о/с, підписаний т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М- 212235), оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію";

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М-212235), оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) на службі в поліції на посаді оперуповноважений Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків), зі спеціальним званням лейтенант поліції.

05.05.2017 через канцелярію суду від представника Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з порушенням позивачем строків на звернення до суду. Також представником Головного управління Національної поліції в Харківській області заявлено клопотання про розгляд клопотання у судовому засіданні без його участі.

В обґрунтування поданого клопотання про залишення позову без розгляду зазначено, що 22.08.2016 року Атестаційною комісією №21 Головного управління Національної поліції в Харківській області складено висновок, згідно з яким ОСОБА_2 підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. 05.09.2016 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області видано наказ №316 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність. З наказом про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2 був ознайомлений 07.09.2016 року, натомість до суду позивач звернувся з даним позовом тільки 20.03.2017 року, тобто з порушенням строку звернення до суду з оскарженням вимог пов'язаних із проходженням служби.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України визначено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідачів щодо підписання наказу від 05.09.2016 № 316 о/с т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 і рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4, скасування рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 22.08.2016, скасування наказу від 05.09.2016 № 316 о/с, підписаного т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М- 212235), оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" та поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М-212235), оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) на службі в поліції на посаді оперуповноважений Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків), зі спеціальним званням лейтенант поліції.

Отже, вказаний спір виник з приводу проходження позивачем та його звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що лейтенанта поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) наказом від 05.09.2016 року №316 о/с звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Законом України "Про Національну поліцію" з 06.09.2016. На підставу прийняття наказу від 05.09.2016 року №316 о/с зазначено висновок атестаційної комісії №21 від 22.08.2016.

У відповідності до частини 1 статті 233 Кодексів законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судом 07.09.2016 року позивачем, зокрема, отримано нарочно трудову книжку, витяг з наказу про звільнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справі про оскарження дій щодо підписання наказу від 05.09.2016 № 316 о/с т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 і рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4, рішення голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 22.08.2016 та наказу від 05.09.2016 № 316 о/с, підписаного т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М- 212235), оперуповноваженого Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" розпочався у позивача 07.09.2016.

Суд зазначає, що позивач не звертався до суду з клопотанням про визнання причин пропуску строку поважними, жодних доказів поважності пропущення строку звернення з даним позовом до суду не надав.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду.

Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що ОСОБА_2 звернувся з даним позовом лише 03.03.2017, тобто з пропуском встановленого діючим законодавством строком, належних доказів поважності пропуску звернення до суду позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в позовній заяві не зазначено та до суду не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню, а адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду через пропущення позивачем строків звернення до суду за відсутністю поважних причин такого пропуску.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.99, 100, 102, 155, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення та наказу, поновлення на посаді - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, голови атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Харківській області т.в.о. начальника Фрунзенського (Немишлянського) ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування рішення та наказу, поновлення на посаді - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 17 травня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников