Постанова № 66531862, 11.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. № 820/7039/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень просить суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість з розрахункових рахунків Борівського КВКП у банках, обслуговуючих такого платника податків шляхом стягнення коштів в сумі 251730,05 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість, складає з врахуванням часткової слати 251730,05 грн. Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлений строк відповідачем самостійно задекларованих сум податку на додану вартість.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідач є комунальним підприємством і перебуває у власності територіальної громади, а отже приписами Податкового кодексу України встановлено, що передумовою звернення контролюючого органу до суду є звернення до органу виконавчої влади, тобто власника комунального підприємства, а також вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - комунального підприємства для встановлення можливості внесення такого майна у податкову заставу. При цьому представником відповідача вказано, що відповідач самостійно здійснюється погашення наявного податкового боргу з податку на додану вартість, на підтвердження чого до суду надано платіжні доручення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у наданому до суду уточненні до адміністративного позову просив розгляд справи здійснювати без його участі.

З врахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, код ЄДРПОУ 30039194.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пп.20.1.18 та 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що податковий борг Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства виник на підставі самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість:

- №9038097063 від 18.03.2016, терміном сплати 30.03.2016 на суму 55007,00 грн;

- №9058031857 від 18.04.2016, терміном сплати 30.04.2016 на суму 38447,00 грн;

- №9078880019 від 17.05.2016, терміном сплати 30.05.2016 на суму 22328,00 грн;

- №9100887495 від 17.06.2016, терміном сплати 30.06.2016 на суму 23050,00 грн;

- №9123701707 від 19.07.2016, терміном сплати 30.07.2016 на суму 37382,00 грн;

- №9146484166 від 16.08.2016, терміном сплати 30.08.2016 на суму 21089,00 грн;

- №9169969880 від 19.09.2016, терміном сплати 30.09.2016 на суму 27061,00 грн;

- №9194714211 від 18.10.2016, терміном сплати 30.10.2016 на суму 27688,00 грн.

З врахуванням часткової сплати податкових зобов'язань за вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість податковий борг підприємства становить 251730,05 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу було сформовано та вручено першу податкову вимогу № 1/51 від 27.11.2007р. та другу податкову вимогу №2/54 від 27.12.2007 р. При цьому податковий борг підприємства з моменту направлення першої та другої податкових вимог не переривався та вони на теперішній час є дійсними.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 251730,05 грн, який на час розгляду справи не сплачений.

Частиною 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 251730 (двісті п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять) грн 05 коп. з розрахункових рахунків Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (63801, Харківська область, Борівський район, с.м.т. Борова, вул. Миру, 76, код ЄДРПОУ - 30039194) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников