Ухвала суду № 66531848, 06.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 квітня 2017 року м. Київ № 826/4690/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович П.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просить суд:

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України прийняти в управління Державне підприємство Науково-виробничого об'єднання "Потенціал-Еко".

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі відповідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та відкритим акціонерним товариством «Рівненське автотранспортне підприємство-15607» було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства науково-виробничого об'єднання «Потенціал-Еко» №279-2004 від 31.12.2004р.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.09.2010р. у справі № 18/129 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області до Відкритого акціонерного товариства «Рівненське автотранспортне підприємство 15607», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство освіти та науки України, Договір оренди державного майна від 30.12.2004р. №279-2004 розірвано та зобов'язано ВАТ «Рівненське АТП-15607» повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області об'єкт оренди - цілісний майновий комплекс державного підприємства Науково-виробничого об'єднання «Потенціал-Еко», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська. 106 по акту приймання-передачі.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області наказом №263 віл 04.10.2012р. з метою підготовки об'єкта до передачі органу, який здійснював повноваження з управління відповідним майном, створено інвентаризаційну комісію.

Листами № 07-002-02557 від 21.09.2012р. та № 07-06-02733 від 09.10.2012р. регіональне відділення повідомляло Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України про те, що інвентаризаційна комісія проводитиме повну інвентаризацію майна ЦМК ДП НВО «Потенціал-Еко» станом на 31.10.2012р. та запрошували представника Міністерства освіти, науки, молоді і а спорту України прийняти участь у проведенні інвентаризації вищезазначеного майна.

Однак, регіональним відділенням не отримано погодженого акту та не отримано зауважень чи пропозицій щодо даного акту.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, Регіональне відділення повторно звернулось до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України з пропозицією погодити зведений акт інвентаризації. Однак, погодження Зведеного акту інвентаризації та відповіді Регіональне відділення не отримало.

14.04.2016 регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області звернулось з листом №07-07-01199 до Міністерства освіти і науки України з проханням прийняти управлінське рішення щодо ДП НВО «Потенціал-Еко» та повідомити про його результат. Станом на 01.06.2016р. відповідь не отримано.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі - Закон № 185-V).

Згідно зі статтею 1 Закону № 185-V управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до статті 2 Закону № 185-V законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію (стаття 3 Закону № 185-V). За частиною першою статті 4 цього Закону до кола суб'єктів управління об'єктами державної власності входять, зокрема, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління), ФДМ.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 185-V уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань вправі, зокрема, передати функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та здійснювати контроль за діяльністю господарських структур (пункт 10), здійснювати управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, приймати рішення про подальше використання цього майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації (пункт 16), приймати рішення про утворення суб'єктів господарювання державної форми власності, на баланс яких передається державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що ліквідовані, і яке залишилося без балансоутримувача (пункт 162).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону ФДМ щодо державних підприємств, установ і організацій уповноважений, зокрема, виступати орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів (підпункт «а»), здійснювати контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди (підпункт «б»).

За пунктом 4 частини першої статті 5 у взаємозв'язку з положеннями статті 6 Закону України від 9 листопада 2011 року № 4107-VI «Про Фонд державного майна України» (далі - Закон № 4107-VI) у сфері оренди державного майна ФДМ безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених ФДМ, у разі необхідності, зокрема, виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду ФДМ <...>; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди.

Згідно з пунктом 3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, затвердженого наказом ФДМ від 2 жовтня 2012 року № 3607, відділення ФДМ реалізує повноваження ФДМ, зокрема й у сфері оренди державного майна.

За частиною першою статті 1 Закону № 2269-XII завданням цього Закону, з-поміж іншого, є регулювання організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій <...>, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна <...>.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 27 цього ж Закону у разі припинення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди у своє управління.

За пунктом 1 Порядку його правила призначені забезпечити реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону № 2269-ХІІ і регулювати здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризацію і оцінку майна орендованих підприємств <...>, приймання-передачу майна, вибір організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні <...>. Згідно з пунктом 2 цей Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду <...>.

За пунктом 1 Положення інвентаризація майна державних підприємств <...>, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення її результатів проводяться в порядку, визначеному положенням цього акта.

Аналіз наведених норм у їх взаємозв'язку дає підстави вважати, що вони регулюють організаційні та майнові відносини з повернення державного майна з оренди й прийняття його на облік органом управління, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління ним. Учасниками цих відносин є суб'єкти управління об'єктами державної власності, зокрема, Кабінет Міністрів України, уповноважені органи управління, ФДМ, які наділені відповідними повноваженнями і мають певні зобов'язання щодо орендованого державного майна. Порядок повернення державного майна з оренди передбачає вчинення ряду дій, з яких органи ФДМ чи уповноважений орган управління виконують ті з них, які їм прямо дозволені та/чи приписані законом. Процедура повернення не передбачає прийняття органами ФДМ управлінського акта, який за формою вираження та юридичними властивостями був би обов'язковим до виконання іншими суб'єктами управління об'єктами державної власності.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За частинами першою, другою статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Зокрема, вона поширюється на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини другої); спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини другої).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов'язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Підсумовуючи сказане, можна дійти такого висновку.

У разі, коли ФДМ чи його регіональне відділення звертається до уповноваженого органу управління прийняти на свій облік державне майно - цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди, а цей орган відмовляє в цьому, попри те, що до укладення договору оренди майновий комплекс перебував у сфері управління зазначеного органу і відповідно до абзацу другого частини третьої статті 27 Закону № 2269-ХІІ він або його правонаступник зобов'язаний прийняти об'єкт оренди у своє управління, то така відмова не спричиняє публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів. В основі такого конфлікту лежать організаційні та майнові відносини, що склалися між відповідними суб'єктами управління щодо певного об'єкта державної власності, які з огляду на суб'єктний склад та їх правовий характер розглядаються за наявності для цього підстав вищим у порядку підлеглості органом.

Враховуючи зазначене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 (805/16664/13-а)

На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.О. Григорович