Ухвала суду № 66531386, 13.05.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7016/16

УХВАЛА

13 травня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка - 168» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1, третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс», про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка - 168» (далі Позивач, або ОСББ «Чайка - 168») з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Відповідач-1), Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (далі Відповідач-2), державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 (далі Відповідач-3), третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс» (далі Третя особа, або ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс»), в якому Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19705483 від 02.03.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 стосовно реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс» (код ЄДРПОУ 39294173) права власності на нежитлове приміщення 102, загальною площею 551,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 168, приміщення 102.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що ОСББ «Чайка - 168», розташоване за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168, створено і зареєстроване 04.08.2016 року для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обовязків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Як вказав Позивач, в ході підготовки документів для реєстрації ОСББ «Чайка - 168» виявилося, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19705483 від 02.03.2015 року, прийнятим державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1, за ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» зареєстроване нежитлове приміщення загальною площею 551,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 168, приміщення 102, на праві приватної власності. Позивач зазначив, що згідно поверховим планом житлового будинку № 168 по вул. Миколаївська дорога у м. Одесі приміщення площею 551,2 кв.м., на яке зареєстроване право власності за Третьою особою, є горищем житлового будинку та відноситься до допоміжних приміщень. Тобто, на думку Позивача, власниками цього приміщення є в рівній мірі всі співвласники квартир і нежитлових приміщень будинку, підтвердження права власності на допоміжне приміщення не потребує здійснення додаткових дій з боку власників, такі приміщення не підлягають відчуженню. Таким чином, з посиланням на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Позивач вважає, що державним реєстратором оскаржувана реєстрація повинна була бути проведена лише за наявності письмової згоди всіх співвласників будинку, проте така реєстрацію була проведена без відома співвласників багатоквартирного будинку. За таких обставин, на думку Позивача, при державній реєстрації права власності на горище за ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» не дотримано порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки співвласниками горища багатоквартирного будинку є власники житлових та нежитлових приміщень у будинку, їх право власності є непорушним, а жодної письмової згоди на таку реєстрацію співвласники не надавали.

У судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Також, представником Позивача були подані додаткові пояснення (т.2 а.с.29-32), в яких останній зазначив, що оскаржувана державна реєстрація права власності на горище за Третьою особою була проведена державним реєстратором протиправно, оскільки ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» не надало державному реєстратору жодного документу, який би підтверджував виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а наданий акт приймання-передачі не є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, а подання такого документу є самостійним обовязком заявника. Крім того, представник Позивача вказав, що приміщення 102 взагалі відсутнє у переліку приміщень, які були передані згідно з актом приймання-передачі. Окрім викладеного, представник Позивача послався на те, що оскаржувана реєстрація була здійснена без документа, який підтверджує право власності нібито попереднього власника Заводу «Продмаш».

Представник Відповідача-1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.46-50). Так, Відповідач-1 послався на те, що Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області не є субєктом правовідносин, що виникають в процесі прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також скасування державної реєстрації права власності, не порушувало права Позивача, а тому вимоги до Відповідача-1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Представник Відповідача-2 в судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, подав до канцелярії суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив в задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.149-150). Так, Відповідач-2 послався на те, що Позивач необґрунтовано зазначив Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Відповідачем у даній справі, оскільки жодних правовідносин з оскаржуваного питання між Позивачем та Управлінням не виникло з огляду на те, що останній розпочав державну реєстрацію прав та їх обтяжень з 25.04.2016 року, а спірні правовідносини виникли 02.03.2015 року. Крім того, Відповідач-2 вказав, що у разі скасування оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Позивач з метою відновлення своїх порушених прав має можливість самостійно звернутись до Управління в порядку, встановленого чинним законодавством.

Відповідач-3 до судового засідання не зявився, про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно. Згідно листа Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області - державний реєстратор речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі наказу № 542-к від 15.03.2016 року.

Представники Третьої особи заперечували проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с.4-7). В судовому засіданні представники Третьої особи зазначили, що у цьому адміністративному позові ОСББ «Чайка - 168» просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19705483 від 02.03.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 стосовно реєстрації за ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» права власності на нежитлове приміщення 102, загальною площею 551,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 168, з причин порушення прав ОСББ «Чайка - 168» та належності цього приміщення Позивачу. Проте, представники Третьої особи не погоджуються з такою позицією Позивача, посилаючись на те, що вказане нежитлове приміщення не є допоміжним приміщенням, оскільки у цьому приміщенні відсутні інженерно-технічні мережі, які призначені для обслуговування багатоквартирного будинку в цілому. Також, представники Третьої особи послались на те, що ОСББ «Чайка - 168» не є співвласником або власником квартир у багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168. Крім того, представники Третьої особи зазначили, що Позивач обґрунтовує свою позицію Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», проте домоволодіння за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168 не є державним житловим фондом та відповідно не може бути приватизоване, це майно належить Заводу «Продмаш», яке здійснило його викуп у відповідності до діючого законодавства.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку Відповідача-2 та Відповідача-3, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України, ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідачів та Третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

02.03.2015 року, за заявою представника ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс», було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 19705483, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення, що розташоване: м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 168, приміщення 102, за субєктом: ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» (т.1 а.с.199).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (чинного та в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

За правилами ч.ч. 3, 7 ст. 16 наведеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно вимог абз. 2 ч. 2 ст. 15 цього ж Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктами 36, 37, 42, 52 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року (чинного та в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора), передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий обєкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на обєкт нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у звязку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі обєкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

У разі коли така передача здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом.

У разі коли така передача здійснюється щодо обєкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на обєкт нерухомого майна попереднього власника такого обєкта, заявникові не повертаються.

Відповідно до п. 20 наведеного Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Виключний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначений ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у наведеній редакції.

Як встановлено судом з матеріалів реєстраційної справи спірного обєкта нерухомого майна, підставами для прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Третьою особою стали протокол № 1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» від 20.06.2014 року, акт приймання передачі від 01.10.2014 року, акт приймання-передачі основних засобів (т.1 а.с.162, 168, 170).

Так, згідно наведеного протоколу № 1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» від 20.06.2014 року Одеський орден «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування, підприємство з колективною власністю Завод «Продмаш» та Фізична особа ОСОБА_3 вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс», визначити статутний капітал вказаного товариства у розмірі 200000 грн., зокрема, вклад Одеського ордена «Знак Пошани» заводу продовольчого машинобудування, підприємство з колективною власністю Завод «Продмаш» до статутного капіталу буде у викладі майна домоволодіння (багатоквартирний житловий будинок) з будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168, яке стає власністю «ОСОБА_2 Сервіс» з моменту підписання акту прийому-передачі (т.1 а.с.170).

В свою чергу, згідно акту приймання передачі від 01.10.2014 року та акту приймання-передачі основних засобів, підписаних з боку Заводу «Продмаш» та ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс» (т.1 а.с.162, 168), Одеський орден «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування, підприємство з колективною власністю Завод «Продмаш» передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс» приймає домоволодіння за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 168 в цілому та конкретні приміщення, зокрема, горище ХIV загальною площею 551,2 кв.м. (які належать Заводу «Продмаш» на підставі рішення № 234 виконкому Суворовської районної ради від 19.04.1991 року та зареєстровано 20.05.1994 року в ОМБТІ).

Також, з матеріалів реєстраційної справи спірного обєкта нерухомого майна судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Третьою особою стали, окрім викладеного, реєстраційне посвідчення від 26.02.2003 року, рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19.04.1991 року № 234, технічний паспорт нежитлового приміщення № 102 (т.1 а.с.161, 164-167, 184-186).

Із наведених документів судом встановлено, що 19.04.1991 року Виконавчим комітетом Суворовської районної ради народних депутатів було прийнято рішення від 19.04.1991 року № 234 про правову реєстрацію в МБТІ, зокрема, дому: дорога Котовського № 168.

Крім того, згідно вказаного реєстраційного посвідчення від 26.02.2003 року ОМБТІ та РОН посвідчує, що домоволодіння № 168 по вулиці Миколаївська дорога в цілому зареєстрована за Заводом «Продмаш» на підставі рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19.04.1991 року № 234 та записано в реєстраційній книзі за № 1655-стр.58-кн.12м/с 20.05.1994 року.

Аналіз зазначених фактичних обставин дає підстави вважати, що оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір про право цивільне - фактично між Заводом «Продмаш», а в подальшому і ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс», та іншими співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, про право власності на нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку.

Наведена правова ситуація дозволяє дійти такого правового висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного/господарського судочинства є змагальність сторін.

Позов у даній справі заявлений щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю (приміщення).

За таких обставин, враховуючи, що заявлений у даній справі позов щодо реєстраційних дій ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на об'єкт нерухомості, даний позов, предметом якого є спірне рішення про державну реєстрацію права власності, не може бути розглянутий за правилами КАС України.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 29 березня 2016 року у справі № 21-5430а15, від 31 січня 2017 року у справі № 817/3053/14, від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін у справі та предмету спору, суд дійшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю.

Рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речого права в порядку ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за адміністративним позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Чайка - 168» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1, третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19705483 від 02.03.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 стосовно реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сервіс» (код ЄДРПОУ 39294173) права власності на нежитлове приміщення 102, загальною площею 551,2 кв.м. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 168, приміщення 102 закрити.

Розяснити позивачеві право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Стеценко О.О.

.