Ухвала суду № 66531308, 16.05.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2017 року № 810/1709/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Лє ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними відповідних пунктів наказу та скасування його у цій частині,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Лє ОСОБА_1 з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить суд визнати протиправними пп. 9.1, 9.2, 9.3 п. 9 наказу Державної міграційної служби України від 31.08.2016 №222 та скасувати його у цій частині.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Враховуючи, що спірні правовідносини повязані із оскарженням відновідного рішення суб'єкта владних повноважень, яке, на думку позивача, порушує його права, свободи та інтереси, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Також, дотримання строку дисциплінує учасників відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з відповідними пунктами наказу Державної міграційної служби України від 31.08.2016 №222, яким скасовано повністю рішення відділу Державного департаменту у справах громадянства, іміграції та регістрації фізичних осіб ГУ МВС України в Київській області про документування позивача посвідкою на постійне проживання в Україні, а також визнано недійсною та такою, що підлягає вилученню видану на підставі зазначеного рішення посвідку на постійне проживання.

Разом з цим, у позовній заяві позивач не зазначає відомостей щодо дати ознайомлення зі спірним наказом від 31.08.2016 №222 та дати його отримання позивачем.

Відтак, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається, коли саме позивач ознайомлений з наказом і чи дотримано позивачем шестимісячний строк звернення до суду для його оскарження, оскільки дану позовну заяву подано до суду 15 травня 2017 року.

Таким чином позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, у тому числі письмових пояснень про те, коли позивачу стало відомо про існування спірного наказу.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові не вказано номер засобу зв'язку та адреси електронної пошти позивача, якщо такі є, а також номер засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, якщо такі відомі, що є порушенням вимог пунктів 2 та 3 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, відповідно до частини пятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником позивача на підставі договору про надання юридичних послуг б/н від 10.10.2016 ОСОБА_2 Однак, у позовній заяві не зазначено номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти представника позивача, якщо такі є, що є порушенням вимог частини пятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 15-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Лє ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними відповідних пунктів наказу та скасування його у цій частині, - залишити без руху.

2. У строк до 07 червня 2017 року усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме надати:

- обґрунтоване клопотання із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, у тому числі письмових пояснень про те, коли позивачу стало відомо про існування спірного наказу;

- надати уточнену позовну заяву, в якій зазначити номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти позивача, якщо такі є та номер засобу зв'язку та адреси електронної пошти відповідача, якщо такі відомі, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти представника позивача, якщо такі є.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/1709/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.