Ухвала суду № 66531129, 17.05.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2017 рокум. Ужгород№ 807/607/17

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою (повторно) до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, якою просить суд:

1. Розглянути клопотання ОСОБА_1 та задовольнити, ухвалити про роз'єднання моїх позовних вимог в окремі провадження за основними позовними вимогами, а також за похідними від них, із зупиненням розгляду похідних позовних вимог в порядку, установленому КАС України;

2. Прийняти до розгляду адміністративний повторно поданий позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та задовольнити;

3. Визнати накази виконувача обовязків начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Закарпатській області ОСОБА_2 від23.02.2012 № 1 "Про введення в дію затверджених тимчасової структури та тимчасового штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області та від 23.02.2012 за № 2 "Про скорочення штатної чисельності РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області" і від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_1Л." незаконними, протиправними а потім і недійсними чи нечинними (основна вимога);

4. Скасувати накази виконувача обовязків начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Закарпатській області ОСОБА_2 від23.02.2012 № 1 "Про введення в дію затверджених тимчасової структури та тимчасового штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області та від 23.02.2012 за № 2 "Про скорочення штатної чисельності РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області" (основна вимога), похідна вимога в залежності від результату вирішення судом основних моїх позовних вимог: - і від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_1Л.",

або

Зобовязати Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області скасувати накази виконувача обовязків начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Закарпатській області ОСОБА_2 від 23.02.2012 № 1 "Про введення в дію затверджених тимчасової структури та тимчасового штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області та від 23.02.2012 за № 2 "Про скорочення штатної чисельності РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області" (основна вимога), та похідна вимога в залежності від результату вирішення судом основних моїх позовних вимог: - і від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_1Л.";

5. Похідна вимога в залежності від результату вирішення судом основних моїх позовних вимог: - Поновити ОСОБА_1 на роботі в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Закарпатській області;

6. Похідна вимога в залежності від результату вирішення судом основних моїх позовних вимог: - Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час мого вимушеного прогулу від 07.05.2012 по день фактичного поновлення мене на роботі;

7. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області завдану ОСОБА_1 моральну шкоду (основна вимога).

Згідно положень ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, суд встановив, що така не відповідає вимогам ст. 106 КАС України виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Позовна заява не сплачена судовим збором, та позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи заявлене клопотання відсутністю можливості працевлаштування у звязку з відсутністю трудової книжки (яку протиправно не оформлено належним чином, а тому не видано) із втягненням у багаторічні судові процеси в судах різних рівнів, відсутністю доходів в період від 29.08.2000 по 01.06.2011 (і по цей час не нараховано і не виплачене належну по закону (в т.ч. за судовими рішеннями, які набули законної сили) середньомісячну заробітну плату за весь час вимішеного прогулу), а також, відсутністю доходів від 08.05.2012 по останній час, що призвело до вимушеної втрати у 2008 році власного житла в м. Ужгороді ("хрущовка" загальною площею 29 кв.м.). Крім того, позивач зазначає, що від червня 2013 року по жовтень 2015 року також була без доходів, проте, вже перебуваючи на обліку як безробітна, в Ужгородському міському центрі зайнятості, коли вже не виплачувалися соціальні виплати по безробіттю. В той же час, вказує про отримання соціальної виплати від жовтня 2015 року, яка становить 1704,31 грн., що підтверджується довідкою ПФУ в м. Ужгороді.

Враховуючи багаторічний дійсно вкрай важкий майновий стан, який суддями ЗОАС та ЛААС неодноразово протягом 2015-2017 років помилково залишався поза увагою, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо) та повне звільнення від оплати усіх судових витрат може застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

З наведеної норми ст. 88 КАС України (щодо звільнення від сплати судового збору з врахуванням майнового стану) вбачається, що положення наведеної статті підлягає застосуванню виключно до фізичних осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Стаття 88 КАС України не містить інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

В той же час, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Доказів незадовільного майнового стану ОСОБА_1, що спричиняє неможливість сплати судового збору суду не надано, як зазначено самою позивачкою у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, підтверджує виплату соціальної допомоги у сумі 1704,31 грн. згідно довідки Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, жодних інших доказів неможливості сплати нею судового збору суду не надано, оскільки на обґрунтування неможливості сплати судового збору вказує (у клопотанні про звільнення від сплати судового збору) на відомості ДПІ у м. Ужгороді, в т.ч. від 01.03.2017 про відсутність доходів протягом 2014-2016 років (при чому, суд звертає увагу на те, що доказів відсутності доходів у 2017 році (зазначений позов направлено до суду 14.05.2017 року) позивачем не наведено ні у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, ні додано до матеріалів позовної заяви), в зв'язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, суперечить вимогам діючого законодавства та обставинам справи та в задоволенні такого слід відмовити.

Також, ОСОБА_1 посилається на норми статті 5 Закону України "Про судовий збір", ч.1 п. 1 якої зазначає, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З аналізу наведеної норми вбачається, що пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір", поширюються лише на позивачів, які подають до адміністративних судів позовні заяви безпосередньо у спорах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Пільги зі сплати судового збору на інші вимоги, що випливають з трудових відносин, наразі законодавством не передбачено.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, позивачем окрім вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування наказів виконувача обовязків начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Закарпатській області ОСОБА_2 від 23.02.2012 № 1 "Про введення в дію затверджених тимчасової структури та тимчасового штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області та від 23.02.2012 за № 2 "Про скорочення штатної чисельності РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області" і від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_1Л." незаконними, протиправними а потім і недійсними чи нечинними.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подачі позову) до позивача не застосовуються пільги щодо сплати судового збору.

Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складає 1600,00 грн.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (крім заявлених вимог процесуального характеру, зокрема, про розгляд позовної заяви та клопотання), відтак для звернення до суду із вищевказаною позовною вимогою, позивачу слід сплатити 640,00 грн. та надати суду докази такої сплати.

Також в позовній заяві позивач просить стягнути моральну шкоду. Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином позивачу слід надати докази, або зазначити їх в позовній заяві, причинного зв'язку між діями Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та завданою їй моральною шкодою, вказати конкретно у чому полягає така шкода та навести міркування, з яких вона виходила, визначаючи розмір завданої моральної шкоди.

Для належної сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 106 КАС України вбачається, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Однак, всупереч вимогам наведених статей, позивачем не подано зазначених у додатках до позовної заяви доказів, та копії позовної заяви та всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів (натомість у позовній заяві зазначено про те, що вказаний позов подано 14.05.2017 електронною поштою (через вихідний день поштового звязку від 14.05.2017, а також через трудову зайнятість ОСОБА_1 на роботі щоденно від 15.05.-16.05.207 протягом 07:45 год. до 21:00 год., є одинокою, а тому має реальну можливість (після подання мною повторно до ЗОАС вказаного мого позову електронною поштою від 14.05.2017) додатково подати його до ЗОАС лише 17.05.2017 із усіма доданими до нього документальними доказами, та з одночасним заявленням у ньому обґрунтованих клопотань про звільнення від сплати судового збору за його подання до ЗОАС)

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, згідно ч.1 ст.108 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви (шляхом подання оригіналу первісного адміністративного позову з додатками до нього та копії позовної заяви з додатками для відповідача, доказів сплати судового збору та надати докази, або зазначити їх в позовній заяві, причинного зв'язку між діями Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області та завданою їй моральною шкодою, вказати конкретно у чому полягає така шкода та навести міркування, з яких вона виходила, визначаючи розмір завданої моральної шкоди).

Керуючись ст.ст. 88, 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

3. Надати позивачу строк до 26 травня 2017 року для усунення вищезазначених недоліків.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а в разі постановлення такої без виклику особи, яка її оскаржує - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_3