Постанова № 66531016, 16.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Житомир справа № 806/841/17

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шуляк Л.А., суддів Черняхович І.Е., Нагірняка М.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Проперті" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання визнати податкові накладні,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Проперті" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області по неприйняттю податкової звітності, поданої в електронній формі;

- зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області визнати податкові накладні №1 від 03.03.2017 та №2 від 14.03.2017 зареєстрованими 03.03.2017 та 14.03.2017 відповідно.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, відповідно до діючого договору про визнання електронних документів, було надіслано податкові накладні №1 від 03.03.2017 та №2 від 14.03.2017 для реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, як зазначає позивач, йому було відмовлено у прийнятті вказаних накладних із зазначенням причини у квитанції №1: "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності". Позивач вважає, що з боку ДПІ має місце систематичне блокування прийняття електронних податкових документів.

Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області у письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тобто ОСОБА_1 фіскальною службою України, а тому вимоги позивача до Житомирської ОДПІ є безпідставними.

В судовому засіданні 13.04.2017 суд ухвалив залучити у якості другого відповідача ОСОБА_1 фіскальну службу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Житомирської ОДПІ з'явилась у судове засідання.

Представник Державної фіскальної служби України у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов не подав.

Відповідно до ч.6 ст.128 суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Проперті" (далі - ТОВ "Агро-Проперті") перебуває на податковому обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Між позивачем та податковим органом було укладено договір про визнання електронних документів № 150920161 від 15.09.2016 (а.с.8-11).

Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі було направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №1 від 03.03.2017 та №2 від 14.03.2017 (а.с.47-51). На адресу позивача надійшла квитанція № 1 від 03.03.2017, в якій вказано, що документ доставлено до ДФС України та не може бути прийнятий із зазначенням причини: "Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причин помилки" (а.с.48) та квитанція №1 від 14.03.2017, в якій вказано, що документ доставлено до ДФС України та не може бути прийнятий із зазначенням причини: "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності" (а.с.51).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.п. 201.10 п. 201 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (п. 7 Порядку).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 9 Порядку).

Згідно п. 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 роз'яснив, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних. При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов'язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків. Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних в електронному вигляді може бути лише порушення їх формування у відповідності до податкового законодавства України.

Як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, підставою для відмови у прийнятті для реєстрації податкової накладної №1 від 03.03.2017 в електронній формі стали технічні причини, а не порушення формування податкової накладної у відповідності до податкового законодавства України.

Договір про визнання електронних документів від 15.09.2016 Житомирською ОДПІ зареєстрований 21.09.2016 та є діючим, що також підтвердила представник Житомирської ОДПІ, тобто підстава неприйняття накладної №2 від 14.03.2017 "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності" не знайшла свого підтвердження.

Наявність технічних причин неприйняття податкових накладних не можуть перешкоджати платнику виконати свій обов'язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та не є причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації, що передбачені п.9 Порядку.

Як зазначалось, відповідач ДФС України не подав будь-яких пояснень та заперечень на позов.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДФС України всупереч наявності чинного договору про визнання електронних документів безпідставно відмовила позивачу у прийнятті для реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 фіскальна служба України, як центральний орган виконавчої влади, який уповноважений вести Єдиний реєстр податкових накладних, діяла не в спосіб та не в межах наданих їй повноважень, у зв'язку з чим слід визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ "Агро-Проперті" №1 від 03.03.2017, №2 від 14.03.2017.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкові накладні вважаються прийнятими та отриманими органом державної податкової служби, а саме: №1 від 03.03.2017 вважати прийнятою 03.03.2017, №2 від 14.03.2017 вважати прийнятою 14.03.2017.

Як вже зазначалось вище, Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тобто ОСОБА_1 фіскальною службою України, до повноважень якої входить прийняття податкової накладної в електронному вигляді, здійснення її розшифрування, перевірка електронного цифрового підпису, визначення відповідності електронного документу формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку та реєстрація податкових накладних.

За таких обставин, з метою повного захисту прав позивача, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог ст.201 ПК України і відповідних строків реєстрації податкові накладні ТОВ "Агро-Проперті" №1 від 03.03.2017, №2 від 14.03.2017.

Позовні вимоги ТОВ "Агро-Проперті" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області суд вважає безпідставними, оскільки до повноважень територіальних органів ДФС не входить ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в тому числі вирішення питання щодо прийняття для реєстрації податкових накладних, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Представник позивача 03.04.2017 подав клопотання про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги в розмірі 2500 грн. (а.с.22).

Суд враховує, що статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Відповідно до пункту 5.2 договору про надання правової допомоги від 30.05.2016 сторони погодили, що оплата правової допомоги здійснюється за домовленістю з розрахунку 1 година - 500,00 грн. (а.с.83).

Згідно із актом виконаних робіт №1 від 30.03.2017 представник позивача ОСОБА_2 надав послуг відповідно до вказаного договору позивачу на суму 2500 грн., зокрема ним витрачено 5 годин на підготовку вказаного позову, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судовому засіданні (5*500,00 грн.=2500,00 грн.).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 31.03.2017 представнику позивача видано кошти згідно вказаного акту з урахуванням утриманих податків та зборів (а.с.85).

За таких обставин, клопотання представника позивача про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 11, 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ "Агро-Проперті" №1 від 03.03.2017, №2 від 14.03.2017.

Зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України прийняти та зареєструвати відповідно до вимог ст.201 ПК України і відповідних строків реєстрації податкові накладні ТОВ "Агро-Проперті" №1 від 03.03.2017, зазначивши дату прийняття 03.03.2017, №2 від 14.03.2017, зазначивши дату прийняття 14.03.2017.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Проперті" 3200 (три тисячі двісті) грн. витрат по сплаті судового збору та 2500 (дві тисячі п'ятсот) витрат на правову допомогу.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Л.А.Шуляк

Судді: І.Е. Черняхович

ОСОБА_3