Постанова № 66530976, 11.05.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Справа № 809/315/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кишинського М.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.,

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4,

до відповідача: Івано-Франківської митниці ДФС України, Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування картки відмови №206000006/2017/00079 від 03.02.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративнирм позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування картки відмови №206000006/2017/00079 від 03.02.2017 року.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 23.12.2016 року позивачем було придбано у нерезидента транспортний засіб легковий автомобіль, марки "AUDI", модель "А4", тип кузова універсал, номер кузова - WAUZZZ8K6AA136102, тип двигуна- дизель, обєм двигуна - 1968 см 3, потужність двигуна - 105 КВТ, календарний рік виготовлення - 2010, автомобіль з аварійними пошкодженнями, вартість автомобіля 3000 євро.

Представник позивача в судовому засівданні вимоги викладенів позовній заяві підтримав повністю. Просив позов задовільнити повністю.

Представник відповідача та представник відповідача 2 проти позову заперечили з підстав наведених в письмовому запереченні. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, з'ясувавши всі факти обставин, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в ьїх сукупності, суд встановив наступне.

На митному посту "Мостиська" було здійснено огляд легкового автомобіля марки "AUDI", модель "А4", про що було складено відповідний акт.

В даному акті про проведення митного огляду товарів за №209090402/2017/00251 зафіксовано пошкодження транспортного засобу, а саме: капот, вітрове скло,передній бампер, дах, передні ліве та праве крило, передні ліві та праві двері, задній бампер, фари, радіатори, ланжерони, підсилювач бампера, пошкодження лако-фарбового покриття, пошкоджено та забруднено оббивку салону та сидіня, сліди оливи на двигуні, спрацьовані подушки безпеки.

Відносини, що виникають у сфері проведення митного оформлення, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, а також відповідальності за порушення митного законодавства, урегульовані Митним кодексом України.

Згідно вимог ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно норм чинного законодавства 25.01.2017 року декларантом ФОП ОСОБА_5 подано МД №206050001/2017/400595 на транспортний засіб марки "AUDI", модель "А4", тип кузова універсал, номер кузова - WAUZZZ8K6AA136102, календарний рік виготовлення - 2010.

В даній декларації п. 42 визначено ціну товару в розмірі 3000 євро згідно рядка 46 статистична вартість якого становила 87,80654 грн.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.(ст.49 МК України).

Згідно із ч.1 ст.51 Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Кодексом передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів передбачено у ч.2 ст. 53 МК України, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу; 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортуванні не включені у вартість товару, а також документи, що місить відомості про вартість перевезенні оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режим імпорту, здійснюється за відповідним методом.

При поданні декларації позивачем вибрано основний метод.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відомості доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації (п. 5 ст 264 МКУ).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МКУ контроль правильності митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, працівником митного органу направлено запит до відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання № 20605001/2017/400595 ніг 25.01.2017 року для вирішення складного випадку визначення митної вартості № 1.

До митного оформлення, декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в ч.2 ст.53 МКУ, а саме документів, які підтверджують про сплату суми вказаної в рахунку-фактурі за даний товар.

Відповідно до норм чинного законодавства у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Кодексу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно вимог ч.3 ст.53 МКУ посадовою особою митниці 25.01.2017 року та 27.01.2017 року направлено електронне повідомлення декларанту з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість: «Відповідно до частини 2 ст.53 МКУ надати: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару".

Декларантом 01.02.2017 року та 07.02.2017 року надано відповідь де вказано наступне: На Ваш - запит по ВМД 206050001/2017/400595 стосовно надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, інформацію, що у декларанта відсутні інші документи крім вже направленої ВМД країни експорту, у звязку з тим, що оплата здійснювалася в готівковій формі, про що свідчить напис на примірнику для продавця рахунка-фактури, завірений печаткою, копію якого вам направлено. Стосовно надання висновку експертної організації, інформацію про неможливість надання такого висновку у звязку з його відсутністю".

В даному випадку додаткові документи вимагались на основі того, що документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, підтверджуючих, щодо ціни, що була фактично сплачена за даний товар.

Твердження позивача на те, що оплата здійснювалася в готівковій формі, про що свідчить напис на примірнику для продавця рахунка-фактури, завірений печаткою не є вірним, так як пп.5,4 ч.2 ст. 53 чітко зазначає документи, що підтверджують сплату за товар.

Відповідно п.2 ч.6 ст.54 МКУ, в разі не подання декларантом або уповноваженою ним особою будь-якого документу, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - є підставою відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

На підставі наведених вище обставин митний орган відмовив у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про що заповнено картку відмови № 20600006/2017/00079.

В даному випадку, виходячи наведеного, МД не могла бути оформлена за основним методом - в ціною договору, бо сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена.

Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування ситної вартості № 206000006/2017/000080/1 від 03.02.2017 року.

Згідно із ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В ч.4 ст.57 МКУ, зазначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів і декларантом. Консультація була проведена при застосуванні другорядного методу, між органом доходів і зборів та декларантом. Консультація проводиться в усній формі, бо тільки на вимогу декларанта, відповідно до п. 6 ст. 55 МКУ консультація надається у письмовому вигляді, але від декларанта така вимога на митницю не надходила.

Як зазначається в рішенні про коригування, то основний метод не застосований, у звязку з відсутністю в документах, зазначених в ч.2 ст.53 МКУ всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. У звязку з цим посадовою особою і було направлено повідомлення з вимогою додаткових документів.

Аналогічної позиції дотримується Львівський апеляційний адміністративний суд під час перегляду справи про скасування рішень про коригування митної вартості №876/937/17 від 13.02.2017 року та рішення №876/1417/17 від 23.03.2017 року.

Статтею 57 МКУ встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за: основним та другорядними методами.

Першим (основним) методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються, є метод за ціною договору (вартість операцій). Кожний наступний (другорядний) метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Щодо не доведеності неможливості застосування попередніх пяти методів, вказуємо, що при визначені митної вартості транспортного засобу, якщо немає можливості застосування основного методу, застосовуються другорядні.

В даному випадку інспектор не міг застосувати жоден із другорядних методів, крім: митна вартість товару визначена за резервним методом (ст.64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням документів, передбачених ч,2 ст.53 МКУ, а - саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару та ненаданням висновку експерта про вартість. 2-5 методи визначення митної вартості (ст.59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: Каталог SCHWACRELISTE 08/2016 ст.83. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 частини другої ст. 55 та Главою 4 Митного кодексу України.

Ціна транспортного засобу була скоригована і приведена у відповідність залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу, отже, митна вартість визначена за резервним методом, про що і проводились консультації між органом доходів і зборів та декларантом.

Як зазначено в рішенні про коригування, джерелом інформації є Каталог «Schwackeliste» 08/2016 стр.83, який використовується органами доходів і зборів згідно наказу Державної митне служби України «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» від 13.10.2006 року № 885.

Згідно каталога «Schwackeliste» 08/2016 стр.83 визначена митна вартість автомобіля 6519,000 євро.

Враховуючи те, що митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 07.02.2017 року декларантом ФОП ОСОБА_5 подано МД №206050001/2017/400595 на транспортний засіб марки "AUDI", модель "А4", тип кузова універсал, номер кузова - WAUZZZ8K6AA136102, календарний рік виготовлення - 2010.

В даній декларації п. 42 визначено ціну товару в розмірі 3000 євро згідно рядка 46 статистична вартість якого становила 87,61152 грн.

Контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів при ввезенні їх на митну територію України з метою недопущення випадків заниження бази оподаткування і надходжень до Державного бюджету України здійснюється відповідно наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 року № 885.

У пункті 1.1 наказу зазначено про необхідність забезпечення постійного контролю правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики використанням посадовими особами митних органів, уповноваженими особами експертних установ та організацій сталих понижуючих коефіцієнтів при проведенні оцінки транспортних засобів, вузлів і агрегатів.

Виходячи з вищенаведеного, при надані картки відмови №206050001/2017/00079 та рішення про коригування митної вартості №206050001/2017/000080/1 від 03.02.2017 року митницею дотримано вимоги Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

На підставі наведеного вище, суд вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 13.05.2017 року.