Ухвала суду № 66529377, 17.05.2017, Пологівський районний суд Запорізької області

Cправа № 324/550/17

Провадження № 1-кп/324/104/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

за участю

прокурора Ревут С.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080320001111 від 06.09.2016 року, які надійшли від Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури,

стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, не судимої, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080320001111 від 06.09.2016 року, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Даний обвинувальний акт складений 05 квітня 2017 року слідчим слідчого відділу Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_4 і затверджений 05 квітня 2017 року прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури юристом 3 класу ОСОБА_5

До обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваною та її захисником ОСОБА_6

Обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Обвинувачена та її захисник ОСОБА_2 заперечували проти призначення справи до судового розгляду. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що матеріали досудового розслідування їм не відкривалися, повідомлення про підозру та обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування їм не вручалися, вони з ними не ознайомлені. У порушення ст. 291 КПК України до обвинувального акту не долучено належних доказів на підтвердження отримання обвинуваченою та її захисником ОСОБА_2 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Під час подій 05.04.2017 року, коли обвинуваченій намагалися вручити якісь документи, жодного адвоката поруч із обвинуваченою не було, а захисник за призначенням ОСОБА_6, якого було залучено для вчинення окремої процесуальної дії, із обвинуваченою не зустрічався і позицію захисту у даному провадженні вони не обговорювали, свою згоду на залучення для представництва її інтересів саме адвоката ОСОБА_6 обвинувачена не висловлювала. Окрім того, захисник обвинуваченої ОСОБА_2 і сама обвинувачена не отримували повідомлень про закінчення досудового розслідування вказаного кримінального провадження та про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Також захисник обвинуваченої повідомив, що за фактами неправомірних дій щодо обвинуваченої співробітників правоохоронних органів прийняті рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Від адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява про неможливість брати участь під час судового розгляду даної справи, оскільки він залучався лише для проведення окремої процесуальної дії на підставі доручення, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

Потерпіла у підготовчому судовому засіданні заявила про свою відмову від подальшого підтримання обвинувачення, оскільки вона не хотіла передавати справу до суду, її єдиною метою було повернення викраденої речі, але наразі вона не бачить можливості повернути викрадене і не має претензій до обвинуваченої.

Заслухавши прокурора, потерпілу, обвинувачену та її захисника ОСОБА_2, дослідивши обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до таких висновків.

Розглядаючи заяву потерпілої про її відмову від обвинувачення, суд вважає її необґрунтованою з таких підстав.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Натомість, дане кримінальне провадження не є провадженням у формі приватного обвинувачення, оскільки не відповідає визначенню поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке міститься у ч. 1 ст. 477 КПК України, у звязку із недоведеністю факту родинних відносин між обвинуваченою та потерпілою або наявності трудових відносин між ними і завдання шкоди виключно майну потерпілої.

Окрім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомила, що вона від підтримання державного обвинувачення не відмовляється.

Наведене виключає можливість закриття даного кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вирішуючи питання про відповідність обвинувального акту у даному кримінальному провадженні та доданих до нього документів вимогам ст. 291 КПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно із ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за таких обставин. Так, у період часу з 11 години 25 хвилин до 11 години 36 хвилин 31 серпня 2016 року, знаходячись у приміщенні ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капітал» (ЄДРПОУ 32934592), яке розташоване за адресою: вул. Єдності (ОСОБА_7), 10, м. Пологи, Запорізька обл., маючи раптово виниклий корисливий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), переслідуючи корисливий мотив та корисливу мету, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені, вчинила крадіжку золотого браслету вагою 1,39 грамів 585 проби, що належить ОСОБА_3, який знаходився в лотку видачі речей у приміщенні вищевказаного ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капітал». Після чого ОСОБА_1 розпорядилась викраденим золотим браслетом вагою 1,39 грамів 585 проби на власний розсуд, чим завдала майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 796,01 грн.

При цьому, у формулюванні обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті, не повністю розкрито, які саме ознаки свідчать про вчинення обвинуваченою саме таємного викрадення чужого майна. Так, зокрема, не вказано, чи перебували у приміщенні ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капітал» у момент вчинення злочину інші особи, окрім обвинуваченої, а якщо перебували, то чи мали вони можливість бачити момент вчинення злочину та усвідомлювати факт вчинення саме крадіжки. Також не зазначено, яким чином обвинувачена переконалася, що за її діями ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені, і чи вчиняла обвинувачена якісь дії на відвернення уваги оточуючих, якщо такі були на місці вчинення злочину.

Не конкретизовано також і спосіб вчинення обвинуваченою крадіжки, використання або невикористання нею допоміжних пристосувань, а вказано лише, що вона вчинила крадіжку золотого браслету.

Також не достатньо повно вказано характерні особливості та опис викраденого браслета, які б могли відрізнити його від аналогічних виробів.

Окрім того, не конкретизовано, які факти свідчать про наявність у обвинуваченої саме корисливого мотиву та корисливої мети, оскільки саме лише зазначення у обвинувальному акті про те, що обвинувачена розпорядилася викраденим на власний розсуд, не дає підстави беззастережно стверджувати про наявність у обвинуваченої бажання до власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна або до незаконного збагачення інших осіб, у долі яких вона зацікавлена.

Неповне розкриття вказаних обставин не дає можливості чітко встановити у діях обвинуваченої усі без виключення ознаки саме таємного викрадення чужого майна (крадіжки), тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і виключити можливість кваліфікації дій обвинуваченої як відкритого викрадення чужого майна (грабежу), тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Наведене свідчить про те, що правова кваліфікація інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_1 діяння є неконкретною, що суттєво порушує її право на захист.

Окрім того, відсутність чіткого формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинуваченої мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення, а також позбавляє її можливості найбільш повно реалізувати своє право на захист та підготуватися до нього.

При цьому, право обвинуваченого на захист гарантується не лише нормами чинного законодавства України, але і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Натомість, додані до обвинувального акту розписки про отримання обвинуваченою та її захисником ОСОБА_6 копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування суд не може визнати такими, що складені відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

Так, зокрема, відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобовязаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

Натомість, як вбачається із наданої до суду розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, підозрювана ОСОБА_1 отримала копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування 05.04.2017 року, але у присутності двох понятих відмовилася від написання розписки.

При цьому, як вбачається із розписки, наданої захисником підозрюваної ОСОБА_6, вона датована 07.04.2017 року, тобто, датою, коли, відповідно до відмітки поштового відділення на описі вкладення до цінного листа, було направлено на адресу суду обвинувальний акт із додатками.

Тобто, надані до суду розписки про отримання обвинуваченою та її захисником копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування містять суперечливі відомості щодо дати, коли саме було вручено обвинуваченій ОСОБА_1 та її захиснику копії вказаних документів.

Суд не може залишити поза увагою і посилання обвинуваченої та її захисника на порушення стороною обвинувачення вимог КПК України щодо відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Так, як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, 05.04.2017 року прокурор Токмацької місцевої прокуратури юрист 2 класу ОСОБА_8 надав доручення на відкриття матеріалів. Однак, серед переліку проведених під час досудового розслідування процесуальних дій не зазначено про ознайомлення обвинуваченої та її захисника із матеріалами досудового розслідування із вказівкою на дату та час проведення даної процесуальної дії.

При цьому, судом враховано, що відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також судом враховано, що право на захист не може бути порушеним на будь-якій стадії кримінального провадження, що є завданням кримінального провадження відповідно до положень ст. 2 КПК України.

Саме достовірність відомостей, викладених в обвинувальному акті та доданих до нього документах, і є гарантією права обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення.

Водночас, складений у кримінальному провадженні обвинувальний акт та додані до нього документи не містять усіх вищевказаних фактичних обставин, що, за переконанням суду, позбавляє можливості ОСОБА_1 належно усвідомлювати суть предявленого їй обвинувачення та захищатися від обвинувачення. А це, у свою чергу, є грубим порушенням права на захист, яке підлягає реалізації на будь-якій стадії кримінального провадження, у тому числі під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення як, зокрема, повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а тому відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України разом із додатками підлягає поверненню прокурору Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури для усунення порушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву потерпілої ОСОБА_3 про відмову від подальшого підтримання обвинувачення залишити без задоволення.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080320001111 від 06.09.2016 року, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, разом із додатками (реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою підозрюваної ОСОБА_1, розпискою захисника підозрюваної ОСОБА_6Я.) повернути прокурору Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури для усунення зазначених у даній ухвалі порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя