Ухвала суду № 66526885, 10.05.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кс/760/6684/17

№ 760/18619/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Слепусі О.П., за участю прокурора Подгорця С.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Радзієвського Ю.Є., розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Радзієвського Юрія Євгенійовича у кримінальному провадженні №32013110110000482 від 25.10.2013 року, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Радзієвського Ю.Є. про зміну запобіжного заходу застосованому до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання із покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених судом.

В обґрунтування клопотання, захисник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 16:45 год. до 06.04.2017 року та визначено розмір застави у розмірі 10 520 000 грн. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2017 року зазначена ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 - до 02.06.2017 року, із можливістю внесення застави в розмірі - 10 520 000 грн.

Захисник зазначив, що стороною захисту неодноразово зверталася увага суду на неприпустимість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, оскільки у останнього важкий стан здоров'я та потребує проведення рекомендованого лікарями лікування. Однак, наведені обставини не були предметом розгляду в судових засіданнях у кримінальному провадженні №32013110110000482 від 25.10.2013 року.

Враховуючи викладене, адвокат просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на особисте зобов'язання із покладенням на останнього обов'язків, визначених судом.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник клопотання підтримали, просили його задовольнити та замінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на викладені у клопотанні обставини.

Прокурор у судовому засіданні підтримав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні клопотання захисника - адвоката Радзієвського, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, а в разі зміни судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, змінити на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на останнього обов'язків.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів - до 06.04.2017 року та визначено розмір застави у розмірі 10 520 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2017 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 02.06.2017 року та визначено розмір застави в сумі 10 520 000 грн.

Підставою застосування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 слугувало наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

26 квітня 2017 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Радзієвський Ю.Є. звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №32013110110000482 від 25.10.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 06.02.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №32013110110000482 від 25.10.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, з даних повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, зокрема, у тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Зазначена обставина підтверджується Витягом з кримінального правопорушення №№32013110110000482 від 25.10.2013 року.

Під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховано обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а під час продовження строку застосування запобіжного заходу враховано існування обставин, які вказують на те, що заявлені ризики не зменшилися.

Разом з тим, у судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_1 є тяжко хворим і потребує хірургічного втручання, у зв'язку з чим і було подано клопотання про зміну запобіжного заходу та має постійне місце проживання.

Обставини викладені у клопотанні про зміну запобіжного заходу підтверджуються наданими захисником консультаційними висновками лікаря.

Зокрема, консультаційним висновком, проведеним 14.04.2017 року Київською обласною клінічною лікарнею ОСОБА_1, встановлено діагноз: консолідуючий перелом крижової кістки зліва, сідничної кістки зліва, розрив лонного зчленування з наявністю та зламом метало фіксаторів; консолідований перелом лівої кістки з наявністю метало фіксаторів. При цьому рекомендовано: оперативне лікування - видалення метало фіксаторів з донного зчленування.

Враховуючи викладене, а також міцність соціальних зв'язків підозрюваного, стан здоров'я підозрюваного, відсутність негативних даних щодо репутації підозрюваного, відсутність даних про його судимість, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання захисників про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному без дозволу детектива, прокурора або суду покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Разом з тим, таке звільнення має бути обумовлене гарантіями виконання процесуальних обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з колишніми та діючими працівниками ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», Корпорації «Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С», а також з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194-196, 201, 309, 376, 395 Кримінально-процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити частково.

Замінити щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 16 години 05 хвилин 02 червня 2017 року, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора або суду цілодобово.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 16 години 05 хвилин 02 червня 2017 року обов'язки:

прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування з колишніми та діючими працівниками ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», Корпорації «Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С», а також з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали - до 16 години 05 хвилин 02 червня 2017 року.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Оголошення повного тексту ухвали - 15 травня 2017 року о 16 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн