Рішення № 66523444, 12.05.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10853/16-ц

2/296/1067/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участю секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Житомирського регіональної філії "Центр Державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ДП "Центр Державного земельного кадастру", в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 6281,53 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 15096,40 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Заявою від 22.03.2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення з Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку до 20797,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з 20.11.2012 р. працювала у Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", з 18.02.2014 року працювала на посаді техніка-землевпорядника, однак при її звільненні 31.03.2016 р. з нею не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 6281,53 грн. Посилаючись на порушення роботодавцем строків розрахунку при звільненні у звязку з чим позивач не могла розпоряджатися своєю заробітною платою та вимушена позичати гроші в борг, просила стягнути компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про їх збільшення.

Представник відповідача ДП "Центр Державного земельного кадастру" в судове засідання не зявився, в заяві просила справу розглядати без її участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.11.2012 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду інженера сектору обробки земельно-кадастрової інформації Житомирської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", з 18.02.2014 р. ОСОБА_1 була переведена на посаду техніка-землевпорядника Житомирської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", що підтверджується наказом №100-к від 20.11.2011 р. (а.с. 6) та копією трудової книжки А0 №407593 (а.с.8).

31.03.2016 р. ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади техніка-землевпорядника Житомирської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України, згідно із наказом №60-к від 31.03.2016 р. (а.с.7, 8).

Згідно довідки Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №65 від 09.11.2016 р. заборгованість по заробітній платі ЖРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" перед ОСОБА_1 станом 09.11.2016 р. становить 6281,53 грн. (а.с. 9).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача ДП "Центр державного земельного кадастру" заборгованості по заробітній платі в розмірі 6281,53 грн.

Статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 8 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата за останні два оплачувані місяці роботи ОСОБА_1 становить 80 грн. 30 коп., виходячи з розрахунку: (1782,96 грн + 1669,83 грн) / (21 р.д. + 22 р.д.); де 3452,79 грн. нарахована заробітна плата за лютий та березень 2016 р.; 43 р.д. сумарна кількість робочих днів за лютий та березень 2016 р.

Таким чином, з урахуванням позовних вимог, стягненню підлягає середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20797,70 грн.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає доведеними обставини, що через невиконання ст. 116 КЗпП України відбулося порушення трудових прав позивачки, внаслідок чого остання була тривалий час позбавлена можливості отримати належну їй заборгованість по заробітній платі та розпоряджатися нею на власний розсуд, що призвело до втрати нормальних зв'язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, та остання вимушена в судовому порядку відновлювати свої порушені трудові права, а тому суд, виходячи з принципів виваженості, розумності і справедливості, вважає за можливе вимогу щодо відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 500 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 551,20 грн. та за вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Житомирського регіональної філії "Центр Державного земельного кадастру" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, код за ЄДРПОУ 21616582, р/р 26005035644800 в ПАТ «УкрСиббанк» в м.Києві, МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 6281 (шість тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 53 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 20797 (двадцять тисяч сімсот девяносто сім) грн. 70 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 (пятсот) грн. 00 коп., а всього 27579 (двадцять сім тисяч пятсот сімдесят девять) гривень 23 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах платежу за один місяць.

Стягнути з Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, код за ЄДРПОУ 21616582, р/р 26005035644800 в ПАТ «УкрСиббанк» в м.Києві, МФО 351005) на користь держави судовий збір у сумі 1102 (тисяча сто дві) грн. 40 коп., зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя О. П. Сингаївський