Ухвала суду № 66523265, 17.05.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/246/16-ц

провадження № 2/0274/64/17

У Х В А Л А

17.05.2017 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., розглянувши в судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2017року по справі № 274/246/16-ц,-

В С Т А Н О В И В:

20.04.2017 року, 21.04.2017 року, 24.04.2017 року, 25.04.2017 року, 26.04.2017 року, 27.04.2017 року, 03.05.2017 року, 05.05.2017 року, 10.05.2017 року, 16.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся з вказаними заявами, у яких просив надати обгрунтоване роз'яснення рішення суду по справі № 274/246/16-ц , з посиланням на статті закону, а саме: на підставі якого нормативного документу та Закону суд вважає, що довідка пересіченого голови ЖБК - ОСББ і реєстраційне посвідчення 1992 року(довідка БТІ) - є юридичними документами, а саме документами власника на квартиру, і без встановленої процедури реєстрації власності на 2009 рік, можуть використовуватися взамін Свідоцтва про право власності на нерухоме майно при вчиненні правочину відчуження нерухомого майна-квартири, та є документами про власність на нерухоме майно - квартиру станом на 2009 рік у відсутності у дарувальника і взамін свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та чому судом не надано оцінки доказам, а саме: запиту до міськвиконкому від 11.07.2016 року, та відповіді керуючої справами міськвиконкому, та архівного відділу за 2016 роки, а також відповіді Державної нотаріальної контори від 23.09.2014 року, та листа ГТУЮ в Житомирській області від 12.08.2016 року та інших, та якими доказами суд керувався зазначаючи в рішенні про скасування арешту квартири.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце судового розгляду у відповідності до вимог ст.ст. 74 -76 КПК України, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд вважає за можливе заяву про роз'яснення рішення розглядати у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

У звязку з відсутністю сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Перевіривши наведенні у заявах доводи, дослідивши матеріали цивільної справи № 274/246/16-ц,суд вважає, що заяви ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2017року по справі № 274/246/16-ц в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 30 травня 2009 року відмовлено за безпідставністю.

Згідно з частиною першою статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути розяснено у разі, якщо без такого розяснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, розяснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про розяснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому розяснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

У п. 21 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України пояснив судам, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з вище вказаного рішення суду, то на думку суду, воно викладено повно та зрозуміло, у відповідності до вимог чинного Цивільного процесуального законодавства, а тому підстави для його роз"яснення відсутні.

Також судом враховано, що в свої заявах ОСОБА_1 фактично просить суд роз'яснити мотиви ухвалення вказаного рішення, внести в нього нові дані, крім того дане рішення суду не підлягає виконанню, а тому суду вважає, що в задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2017року по справі №274/246/16-ц слід відмовити.

Керуючись статтями 208 210, 221 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2017року по справі №274/246/16-ц.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, за участю яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до апеляційного суду Житомирської області.

Суддя О.В. Замега