
Номер провадження: 11-сс/785/724/17
Номер справи місцевого суду: 522/5160/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Мандрик В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Мандрика В.О. суддів Гончарова О.О., Потаніна О.О. секретаря Подуст Т.П. за участю прокурора Прокопова М.В. слідчого Подиряко Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 року про відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 від посади,
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до ухвали суду, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві з 02.09.2016 року, у листопаді 2016 року, здійснюючи прийом громадян у Дніпровському РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, з метою вимагання неправомірної вигоди у сторони виконавчого провадження №49737661 згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 209767,44 грн., повідомив ОСОБА_3 про те, що зазначене виконавче провадження зупинене відповідно до постанови державного виконавця Мироненко М.Н. від 22.01.2016 року, та надав вказівку останній не проводити будь-які виконавчі дії до його розпорядження. В подальшому виконавчі дії у зазначеному виконавчому провадженні 20.01.2017 року були поновлені державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві ОСОБА_5 та оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_3 транспортний засіб «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1, кузов № МТКV56E00R72547. Після цього ОСОБА_2 під час наступного прийому громадян у Дніпровському РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві висунув вимогу боржнику ОСОБА_3 про передачу щомісячної неправомірної вигоди в розмірі 150 доларів США за не проведення виконавчих дій у цьому провадженні. Крім того, у лютому 2017 року ОСОБА_2 залучив до вчинення вказаного кримінального правопорушення державного виконавця Мироненко Н.М., та вступив з нею в попередню змову з метою вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_3 На реалізацію домовленості ОСОБА_6 направила виклик державного виконавця до боржника ОСОБА_3, а також 27.02.2017 року особисто зателефонувала та повідомила про розшук вищевказаного транспортного засобу і необхідність прибуття для зясування обставин виконавчого провадження 28.02.2017 р., та, перебуваючи в приміщенні Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, висунула боржнику ОСОБА_3 вимогу щодо передачі неправомірної вигоди в розмірі 3000 гривень за зняття з розшуку вищевказаного транспортного засобу. ОСОБА_3 передала співучасникам 01.03.2017 р. грошові кошти в сумі 4000 грн. за не проведення виконавчих дій протягом березня 2017 року, які отримав ОСОБА_2, а також 02.03.2017 року кошти в сумі 3000 грн. за зняття з розшуку транспортного засобу, які отримала ОСОБА_7 за відповідну постанову про зняття з розшуку майна боржника від 01.03.2017 р. В подальшому, 22.03.2017 р., під час передачі боржником ОСОБА_3 наступної неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в сумі 12000 грн. за не проведення виконавчих дій впродовж квітня-червня 2017 року, останніх було затримано. 23.03.2017 р. ОСОБА_2 було вручено письмове повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2017 року клопотання прокурора відділу прокуратури автономної Республіки Крим ОСОБА_8 задоволено, підозрюваного ОСОБА_2 відсторонено від посади строком до 21.05 2017 року.
В апеляції адвокат просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_2 від посади в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 зупинив адвокатську діяльність у звязку з переходом на державну службу, але він не був позбавлений статусу адвоката, тож на нього поширюються гарантії, передбачені ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і, як наслідок, письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень, а у випадку ОСОБА_2, повідомлення про підозру було вручено прокурором відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури автономної Республіки Крим, у звязку чим апелянт вважає, що ОСОБА_2О не набув статусу підозрюваного, тож він не може бути відсторонений від посади.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, слідчого, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав. Суд першої інстанції врахував, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наведені обставини, передбачені ст. 155 КПК України, що дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді та використовуючи свої службові повноваження і звязки з колегами по службі, може знищити чи підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків по вказаній справі, та інших учасників кримінального провадження, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Тож, враховуючи викладене, а також відсутність негативних наслідків відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 від посади, колегія суддів вважає, що відсторонення ОСОБА_2 від посади сприятиме найскорішому виконанню завдань кримінального судочинства.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги захисника, щодо, начебто, допущених порушень прокурором гарантій статусу адвоката, передбаченого Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» при повідомленні ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, адже останній із власної воли припинив адвокатську діяльність та, натомість, отримав статус посадової особи органів державної виконавчої служби і саме у звязку з виконанням ним обовязків начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві він притягується до кримінальної відповідальності. Гарантії ж статусу адвоката встановлені законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» і діючим КПК України для особи, яка безпосередньо здійснює адвокатську діяльність.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника і скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 392, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2017 року про відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України від посади начальника Дніпровському районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві строком до 21.05.2017 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
В.О. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Потанін
Судове рішення № 66520714, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 15.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/5160/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: