Вирок № 66518334, 17.05.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/335/16-к

Номер провадження 1-кп/629/37/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю прокурора - Колодій М.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380003005 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 3 АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 03.10.2003 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним строком 3 роки,

- 25.05.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.10.2007 року умовно достроково на не відбутий строк: 10 місяців 21 день,

- 07.07.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.10.2014 року з Харківської ВК № 43 по відбуттю покарання,

- 26.11.2015 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 15.01.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 року вирок від 15.01.2016 року змінений, призначено покарання за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України - 5 (Пять) років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах:

Так, 04 грудня 2015 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов в магазин «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 4 буд. 44а. Знаходячись в приміщенні торгового залу вказаного магазину, біля поличок з лососевою ікрою, ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди магазину і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав дві банки ікри «Парамушир лососева Зерниста червона» вагою по 120 г вартістю 97 гривень 95 копійок за банку, банку ікри «Рибний день лососева зерниста червона» вагою 130 г вартістю 97 гривень 95 копійок, дві палки ковбаси «Ситний ряд Салямі Баварська» вагою 0,7 кг по ціні 105 гривень 69 копійок за кг на суму 73 гривні 98 копійок, які сховав в кишені і рукаві своєї куртки.

Однак ОСОБА_3 свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі залишити приміщення даного магазину був затриманий охоронцями. Таким чином ОСОБА_3 намагався викрасти вищевказані продукти харчування на загальну суму 367 гривень 83 копійки, чим міг завдати магазину «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, 12 грудня 2015 року близько 22.00 години ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні підїзду № 3 будинку № 1 на мікр. 3 в м. Лозова Харківської області, побачив, що на підлозі, без тями, лежить раніше йому незнайомий ОСОБА_4, а поруч з ним його мобільний телефон марки «Nokia 6303i». Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_4 не контролює його дій, і ніхто із сторонніх за ним не спостерігає, ОСОБА_3 підняв з підлоги вказаний мобільний телефон та зник з ним з місця події, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 498 гривень 33 копійки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні інкримінованих йому правопорушень при зазначених обставинах та пояснив, що 04.12.2015 року він з приміщення магазину «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет» намагався викрасти продукти харчування, але був затриманий охоронцями при спробі вийти з магазину. Крім того, 12.12.2015 року він побачив в підїзді буд. 1 на мікр. 3 в м. Лозова Харківської області чоловіка, який був без тями, поряд з ним лежав мобільний телефон. Даний телефон він підняв з підлоги і з ним пішов. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, вивченням доказів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, дії ОСОБА_3 по факту замаху на викрадення 04.12.2015 року продуктів харчування з магазину «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет» правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

Крім того, дії ОСОБА_3 по факту викрадення 12.12.2015 року мобільного телефону у гр. ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не військовозобовязаний, не одружений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які помякшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_3, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 засуджений 15.01.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року змінений, призначено покарання за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України - 5 років позбавлення волі.

Суд, враховує, що обвинувачений скоїв правопорушення 04, 12 грудня 2015 року, тобто до постановлення зазначеного вироку, тому остаточно призначає покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити незмінним у вигляді тримання під вартою відповідно до вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року.

Зарахувати в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року, тобто з 15.01.2016 року.

До набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_3 утримувати в умовах Харківської установи виконання покарань № 27.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4998 від 24.12.2015 року в сумі 306,90 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів призначене покарання поглинути більш суворим покаранням за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 року, остаточно призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити незмінним у вигляді тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року.

До набрання вироком законної сили засудженого ОСОБА_3 утримувати в умовах Харківської установи виконання покарань УДПС України в Харківській області № 27.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікр. 3 АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 306,90 (триста шість грн. 90 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 4998 від 24.12.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: мобільний телефон «Nokia 6303i», який належить гр. ОСОБА_5; дві банки ікри «Парамушир лососева Зерниста червона», одну банку ікри «Рибний день лососева зерниста червона», дві палки ковбаси «Ситний ряд Салямі Баварська» - вважати повернутими потерпілим; СD-диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська