Вирок № 66517726, 07.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1748/17

1-КП/415/362/17

ВИРОК

Іменем України

07.04.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Павлова О.В.

прокурора Коваленко М.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - обвинувачений ОСОБА_2 03 лютого 2017 року, приблизно о 12 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1, на АДРЕСА_3, та, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, отримавши від потерпілої ОСОБА_1, під приводом сплати не існуючого боргу, браслет із золота 585-проби, вагою 10,29 грама, вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/211е від 22 березня 2017 року, 8466 гривень, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлені зобов'язання щодо повернення ювелірного виробу, з корисливих мотивів, заволодів зазначеною прикрасою, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 27 березня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто, - в заволодінні чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайстві), за попередньою змовою групою осіб,

потерпіла ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 остаточно примирились і сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні останньому покарання за ст.190 ч.2 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України - може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, зазначивши, що час та місце скоєння ним, разом з іншою особою, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, заволодінні майном потерпілої ОСОБА_1, зокрема, браслетом із золота, перебуваючи за місцем мешкання останньої, на АДРЕСА_3, під приводом необхідності сплати не існуючого боргу - начебто за придбання автівки, і, в подальшому, заклавши отриманий ювелірний вироб у ломбард, і, відповідно, в обумовлений термін не повернувши той потерпілій ОСОБА_1, на початку лютого 2017 року, в денний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії. З потерпілою ОСОБА_1 - примирився, зобов'язавшись найближчим часом відшкодувати останній в повному обсязі майнову шкоду, домовившись безпосередньо з потерпілою ОСОБА_1 з цього приводу та заключивши відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди про примирення між ним та потерпілою, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, - при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному - визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 27 березня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 27 березня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, - відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 27 березня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.190 ч.2 КК України, застосування покарання - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, - відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 27 березня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, - судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку потерпілої ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора Коваленко М.С., який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі -

у сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.26), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судово-товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/211е від 22 березня 2017 року (а.с.23-25), у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,

- підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про примирення, укладену 27 березня 2017 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене між сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

439 (чотириста тридцять дев?ять) гривень 80 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілою ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: