Ухвала суду № 66513540, 11.05.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/8362/16-к Головуючий у 1 інстанції: Лєсний С.Є.

Провадження № 11-кп/783/350/17 Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Марітчака Т.М., Урдюк Т.М.

при секретарі Бориславському Р.А.

з участю прокурора: Свореня І.М.

адвоката: ОСОБА_1»яка Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_1»яка Ю.Р. та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 12 січня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-н України, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Д.Галицького,128/2, відповідно до ст.89 КК України несудимий,

засуджений за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі .

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_2 цілодобовий домашній арешт.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА :

за вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 14 липня 2016 року о 01.30 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, порушив правила дорожнього руху та був зупинений працівниками поліції, які перебували при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку на автозаправці «WOG», що по вул.Луганській, 10 в м.Львові.

Після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 відмовлявся від виконання наполегливих та неодноразово повторених законних вимог працівників поліції, після чого вийшовши з автомобіля, продовжував у зухвалій формі відмовлятися виконувати законні вимоги працівників патрульної поліції, внаслідок чого працівники патрульної поліції здійснили затримання ОСОБА_2, під час якого останній своїми активними діями намагався вирватися та перешкодити законному застосуванню сили працівниками поліції, шарпав працівників поліції за формений одяг, внаслідок чого пошкодив нагрудний відеореєстратор ВС № 01473 та нагрудний жетон працівника поліції ОСОБА_3 та ногами намагався здійснити підніжку працівникам поліції.

В подальшому, ОСОБА_2 того ж дня о 04.00 год., знаходячись в кімнаті прийому громадян Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, що на пр.Червоної Калини, 66 в м.Львові, продовжуючи свої злочинні дії, а саме не виконуючи законні розпорядження працівників поліції, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки та моралі, вчинив хуліганські дії, які за своїм змістом відзначались винятковим цинізмом, а саме - зухвало виражався в сторону працівників поліції, які перебували під час виконання службових обов'язків, серед яких була одна жінка, грубою нецензурною лайкою, при цьому ображаючи їх і висказуючи явну зневагу до них. На законні дії працівників поліції, зокрема командира 3-ої роти 2-го батальйону УПП м.Львова ОСОБА_4, щодо припинення хуліганських дій ОСОБА_2, останній не відреагував, а почав чинити опір, зокрема штовхнув ОСОБА_4 руками в груди, внаслідок чого останньому було завдано фізичний біль.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 підвівся із стільця, став у кут кімнати обличчям до стіни, зняв штани та демонстрував оголені сідниці працівникам поліції та іншим присутнім особам, після чого розвернувся та з демонстративною зневагою до загально прийнятих норм моралі із проявом безсоромності та грубої непристойності, демонстрував працівникам поліції та іншим присутнім свій статевий орган, при цьому продовжував виражатися грубою нецензурною лайкою.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1»як Ю.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вказує, що, суд безпідставно та необґрунтовано прийшов до висновку, про нещирість каяття ОСОБА_2, не взяв до уваги причини з яких стався інцендент та ігнорував відсутність підстав у працівників поліції для доставлення ОСОБА_2 у райвідділ, ненадання медичної допомоги та ігнорування працівниками поліції прохання ОСОБА_2 викликати його адвоката, а також те, що останнього не відпускали в туалет. Суд не звернув увагу на тиск обвинувачення на свідків і введення останніх в оману в показах про те, чи бив ОСОБА_2 працівників поліції чи просто відсував з метою пройти в туалет.

Суд не допитав свідка ОСОБА_5, який керував транспортним засобом і під тиском обвинувачення путався в показах. В матеріалах справи відсутні довідки чи інша інформація про будь-які тілесні ушкодження у працівників поліції і про те, від яких дій постраждав потерпілий.

За таких обставин вважає, що вирок місцевого суду є невмотивованим та необґрунтованим, суд обмежив права захисту щодо з»ясування при допиті потерпілого всіх обставин, які б вплинули на об»єктивність та обґрунтованість обраного покарання. Вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є надто суворим та таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, недоведеність досудовим слідством так і в суді факту опору представникові влади, той факт, що потерпілий в судовому засіданні не пояснив чим саме і якими діями засуджений вчиняв опір відносно нього, тому обране покарання є занадто суворим та слід було застосувати до засудженого ст.75 КК України, оскільки той є особою похилого віку і покарання пов»язане з позбавленням волі може негативно вплинути на стан його здоров»я.

На підставі наведеного просить вирок відносно ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.1 ст.296 КК України та обрати покарання не пов»язане з позбавленням волі, застосувавши ст.75 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 покликається на те, що ухвалений відносно нього вирок є незаконним, винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що автомашиною керував не він, а ОСОБА_5 Опору працівникам міліції він не чинив. Працівники поліції завезли його у відділ поліції. У відділі він був в наручниках і коли через деякий час захотів в туалет працівники поліції не відреагували, сприйняли просьбу з насмішкою, а коли він захотів пройти в сторону туалету та навпроти нього став працівник поліції ОСОБА_4, який зазначив, що він нібито умисно вдарив його руками в область грудей. Суд не зазначив, чому прийняв до уваги покази працівників поліції і не прийняв до уваги інші покази. Вважає, що його дії за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковані неправильно, так як він жодних хуліганських дій не вчиняв, відмова його їхати в райвідділ поліції може розцінюватись як непокора працівникам поліції.

Також вважає, що приміщення відділення поліції не є громадським місцем і відповідно він знаходячись в відділенні поліції громадський порядок не порушував, а тому його дії не можна кваліфікувати за ст.296 КК України.

За таких обставин просить вирок суду відносно нього скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України.

Заслухавши доповідача, думки адвоката ОСОБА_1»яка Ю.Р. та обвинуваченого ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційних скарг, прокурора про законність і обґрунтованість вироку місцевого суду, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів визнала, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1»яка Ю.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_2 до задоволення не підлягають , виходячи з наступного.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її не визнав та пояснив в судових засіданнях місцевого та апеляційного судів, що усіх подробиць подій, які відбулись 14 липня 2016 року не пригадує, так як був в стані сильного алкогольного сп'яніння. В той день керував автомобілем КІА ОСОБА_5, який був з ним. Зазначив, що можливо і ображав працівників поліції нецензурною лайкою. У відділі поліції його не випускали в туалет, тому і оголювався. Ствердив, що нікого не бив, можливо при падінні когось і зачепив з працівників поліції через те, що був в стані алкогольного сп'яніння. Йому соромно за вчинене та просить пробачення.

Суд першої інстанції дав належну оцінку цим запереченням засудженого ОСОБА_2, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які місцевим судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.

Так, з показань в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що він працює заступником командира 3-ї роти 2-го батальйону патрульної поліції. 14 липня 2016 року патрулював разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 О 01.00 год. під час патрулювання патрульний ОСОБА_8 повідомив, що він та його напарник ОСОБА_9 переслідують автомобіль КІА, який порушив ПДР. Він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рухались одним екіпажем по вул.Луганській в м.Львові та заїхали на автозаправку «WOG», де був зупинений автомобіль КІА. Там вони побачили, що ОСОБА_2 відмовляється виконувати законні вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які його зупинили. ОСОБА_2 відмовлявся представлятись та показувати посвідчення водія, нецензурно виражався в їх бік. У ОСОБА_2 були очевидні ознаки алкогольного сп'яніння. Було прийнято рішення про його затримання та доставлення у ВП для встановлення особи. Так як ОСОБА_2 поводив себе дуже агресивно та нетактовно, чинив опір - шарпав працівників поліції за формений одяг, тому до нього було застосовано фізичну силу та спецзасіб кайданки. У відділі поліції було складено адмінпротоколи по ст.ст.130, 122-2 КУАП та протокол про затримання. Були запрошені поняті. У відділі поліції ОСОБА_2 поводив себе теж зухвало та агресивно, цинічно виражався до присутніх нецензурною лайкою. На його зауваження припинити хуліганські дії обвинувачений не відреагував та штовхнув його в груди, завдавши фізичного болю. Після цього, обвинувачений безпричинно в присутності понятих, працівників поліції в тому числі і жіночої статі, в куті приміщення зняв штани та цинічно оголював сідниці та статевий орган.

Аналогічними за змістом з приводу цих обставин є показання свідків - працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_10

Також вина ОСОБА_2 стверджується показаннями свідків в судовому засіданні суду першої інстанції, зокрема :

-показами свідка - понятого ОСОБА_11 , який показав, що 14 липня 2016 року в нічний час працівник поліції ОСОБА_4 запросив його у ВП бути понятим при складанні на ОСОБА_2 адміністративних протоколів. У відділі поліції він бачив, як обвинувачений поводив себе зухвало та цинічно, ображав працівників поліції, нецензурно висловлювався до них. Ствердив, що ОСОБА_2 відмовився проходити медогляд на стан сп'яніння. Крім цього, бачив як обвинувачений з хуліганських спонукань демонстративно оголював сідниці та статевий орган;

-показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які показали, що 14 липня 2016 року о 01.00 год. під час патрулювання вони почули по рації, що переслідується автомобіль КІА, який порушив ПДР. Вони поїхали на допомогу. Потім по рації вони почули, що автомобіль КІА був зупинений на автозаправці «WOG», що на вул.Луганській в м.Львові. Під'їхавши туди, вони побачили ОСОБА_2 та працівників поліції, які спілкувались між собою. Між ними виникла суперечка, а саме ОСОБА_2 відмовився пред'являти документи. Обвинувачений був з очевидними ознаками алкогольного сп'яніння. Після цього, йому було запропоновано проїхати у ВП для встановлення особи, проте він став сперечатись, чинити опір - шарпав працівників поліції за формений одяг, висловлювався нецензурною лайкою. Тоді до ОСОБА_2 було застосовано фізичну силу та одягнуто кайданки. Коли ОСОБА_2 було доставлено у ВП, йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Однак він відмовився, тому на нього було складено протокол по ст.130 КУАП. Вона особисто зачитувала йому даний протокол, під час чого обвинувачений перебивав її та виражався нецензурною лайкою. Ствердила, що бачила як обвинувачений всупереч загально прийнятим нормам моралі демонстрував присутнім сідниці та статевий орган. Зазначила, що ОСОБА_2 свідомо не виконував законні вимоги працівників поліції, поводив себе зухвало та цинічно;

-показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_14, які показали, що 14 липня 2016 року о 01.00 год. під час патрулювання вони почули по рації, що переслідується автомобіль КІА, який порушив ПДР. Вони поїхали на допомогу. На автозаправці «WOG», що на вул.Луганській в м.Львові вони побачили, що інспектори Дацко А.Б. та Антонів Р.В. зупинили даний автомобіль. Під'їхавши туди, вони побачили ОСОБА_2, який був на місці водія. Патрульні пояснили йому причину зупинки. Від ОСОБА_2 було чути запах алкоголю та невиразно вимовляв слова. Обвинувачений відмовився пред'являти документи. Йому було запропоновано проїхати у ВП, однак він став чинити опір - шарпав працівників поліції за формений одяг та висловлювався нецензурною лайкою. Тоді до ОСОБА_2 було застосовано фізичну силу, одягнуто кайданки та доставлено у ВП. У ВП він займався пошуком свідків і не бачив, як обвинувачений оголювався чи наносив потерпілому ударів. Автомобіль обвинуваченого було доставлено на штрафмайданчик.

-аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідка - працівника поліції ОСОБА_15

-показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_16, які показали, що що 14 липня 2016 року заступили на патрулювання. О 01.20 год. під час патрулювання на вул.Луганській в м.Львові вони помітили автомобіль КІА, який порушив ПДР. Вони увімкнули світлові маячки та запропонували водію КІА зупинитись, проте автомобіль КІА став збільшувати швидкість. Тоді через гучномовець вони ще раз повторили вимогу зупинитись, однак водій КІА не реагував. По рації та мобільному телефону вони викликали підкріплення інших екіпажів. Вони стали переслідувати вказаний автомобіль Під час переслідування автомобіль КІА був постійно в їх полі зору. Даний автомобіль зупинився на АЗС «WOG», що вул.Луганській, 10 в.мЛьвові. Коли вони підійшли до даного автомобіля, то водійські двері відчинив ОСОБА_2, який став нецензурно висловлюватись до них та зачиняти двері авто. Після цього, він та пасажир все ж таки вийшли з автомобіля. Від ОСОБА_2 було чути запах алкоголю з рота, він відмовлявся надавати документи та їхати у ВП для встановлення особи. Коли обвинувачений намагався втекти, вони застосували до нього фізичну силу та спецзасіб кайданки, після чого доставили його у ВП. Там було встановлено особу обвинуваченого та складено на нього адмінпротоколи по ст.ст.130, 122-2 КУАП та протокол про затримання. Обвинуваченого було доставлено на медогляд, проте він відмовився від проходження медогляду. Від адвоката теж відмовився. Через 3 години, після складання усіх процесуальних документів обвинуваченого відпустили. Чули як ОСОБА_2 нецензурно виражався до працівників поліції та інших присутніх у приміщенні ВП. Свідок ОСОБА_9 не був свідком того, як обвинувачений оголювався у ВП, а свідок ОСОБА_16 бачив як ОСОБА_2, ігноруючи елементарні правила поведінки та моралі оголював сідниці та статевий орган в присутності працівників поліції втому числі працівників жіночої статі. Ствердили, що з моменту затримання ОСОБА_2 до доставлення його у ВП, останній перебував в кайданках 20 хв., а у ВП перебував в кайданках 1 годину;

-показами свідка ОСОБА_5, який показав, що знайомий з ОСОБА_2 близько 5-7 років. 14 липня 2016 року вночі він був разом з ОСОБА_2 в автомобілі КІА. Обвинувачений був за кермом, а він на місці пасажира спереду. Ствердив, що вони приїхали на АЗС «WOG», що вул.Луганській, 10 в м.Львові. Через дві хвилини до них під'їхали працівники поліції, які попросили у ОСОБА_2 документи. Між ними виникла суперечка, після чого працівники поліції наділи на руки обвинуваченого кайданки та повезли у ВП. Він також на таксі поїхав у ВП. Проте його у ВП не впустили. Коли ОСОБА_2 відпустили, то вони поїхали за автомобілем, проте автомобіль їм не віддали, а перевезли на штрафмайданчик. Через деякий час власник автомобіля КІА забрала його.

Крім того вина ОСОБА_2 у скоєному ним кримінальному правопорушенні стверджується :

- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що 14 липня 2016 року близько 01.00 год. екіпаж патрульної поліції помічає автомобіль КІА, який порушив правила дорожнього руху. Законну вимогу працівників поліції водій КІА не виконав та став втікати. Під час переслідування автомобіль КІА був завжди в полі зору працівників поліції. Коли даний автомобіль зупинився на АЗС «WOG», що на вул.Луганській в м.Львові, то в автомобілі на місці водія був ОСОБА_2, який почав нецензурно висловлюватись до працівників поліції, був з очевидними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовлявся надавати документи та проїхати у ВП. Вийшовши, шарпав працівників поліції за формений одяг та чинив опір. До нього було застосовано фізичну силу та доставлено у ВП, де обвинувачений продовжив поводити себе зухвало, вдарив потерпілого ОСОБА_4 руками в груди, чинив опір, продовжував ображати працівників поліції нецензурною лайкою, в присутності двох громадян понятих, працівників поліції, в тому числі жіночої статі, оголював сідниці та статевий орган /а.п.61/;

- даними протоколу огляду предметів від 13.10.2016 року, а саме цифрових носіїв /диск/ формату DVD-R «VIDEX», на якому знаходяться три відео файли, які підписані: «Затримання», «Переслідування і зупинка», «Поведінка у ВП» в яких є файли відеозапису за 14.07.2016р. з камери нагрудного відео регістратора, на яких зафіксовано файли переслідування, опору та хуліганських дій вчинених ОСОБА_2 14.07.2016р. під час його затримання на вул..Луганській в м.Львові, та в приміщенні Сихівського ВП ГУНП у Львівській області відносно працівників поліції /а.п.56-58/;

- речовим доказом по справі - диском формату DVD-R «VIDEX», об»ємом 4,7 GB, з файлами відеозапису від 14.07.2017р. на якому зафіксовано файли переслідування, опору та хуліганських дій вчинених ОСОБА_2 14.07.2016р. під час його затримання на вул..Луганській в м.Львові, та в приміщенні Сихівського ВП ГУНП у Львівській області відносно працівників поліції /а.п.61/;

- постановою Сихівського районного суду м.Львова від 16.09.2016р. про притягнення гр.ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП /а.п.73/, яка у встановленому порядку перевірена апеляційним судом Львівської області 24.02.2017р. з участю адмінправопорушника та його захисника / провадження №33/783/46/17 /.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним в кримінальному провадженні об»єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом / в приміщенні Сихівського ВП ГУНП у Львівській області/, та пов»язувалось також з опором представникові влади, який виконував обов»язки з охорони громадського порядку / на території АЗС «WOG», що по вул.Луганській в м.Львові/.

Доводи апеляційних скарг адвоката та обвинуваченого про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги наступні обставини : причини з яких стався інцидент з ОСОБА_2; відсутність підстав у працівників поліції для доставки його в райвідділ; затриманому не надавалась медична допомога, а прохання ОСОБА_2 викликати адвоката ігнорувалось працівниками поліції; затриманого не випускали в туалет; мав місце тиск обвинувачення на свідків і введення останніх в оману в показах про те, чи бив ОСОБА_2 працівника поліції чи просто відсував його з метою пройти в туалетну кімнату; не передопитано свідка ОСОБА_17, який фактично керував транспортним засобом; відсутність інформації про те, від яких дій постраждав потерпілий, а також, що приміщення відділення поліції не є громадським місцем спростовуються вищенаведеними доказами, які відповідають вимогам ст.ст.85,86 КПК України та отримані без істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового розслідування і місцевим судом встановлені та достатні для висновку про доведеність вини ОСОБА_2, дії якого за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковано вірно.

В зв»язку з чим , колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни кваліфікації дій ОСОБА_2 з ч.3 ст.296 КК України на ч.1 ст.296 КК України, а також для закриття кримінального провадження на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України / за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення/.

На думку колегії суддів, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.50,65 КК України та врахував усі обставини , які мають правове значення при виборі заходу примусу та визначення його розміру. Обране у межах санкції статті покарання, яке наближене до мінімального, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_2, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість та можливість застосування до такого положень ст.75 КК України, як про це зауважує захисник у поданій апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм матеріального та процесуального права , які відповідно до ст..409 КПК України є підставами для скасування судових рішень, у тому числі із закриттям кримінального провадження, колегією суддів під час апеляційного провадження у справі не встановлено.

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1»яка І.Р.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 12 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1»яка Ю.Р. без задоволення.

Головуючий:

Судді: