
Справа № 640/4350/17
н/п 1-кс/640/3660/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Колесник С.А.,
при секретарі - Бєліковій В.О.,
за участю заявника ОСОБА_1,
прокурора - Фокіна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2017 по справі №640/4350/17 у кримінальному провадженні №13016220000000143 від 07.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України,-
встановив:
12.05.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_1, подане в порядку ст.174 КПК України, у якому заявник просить: Розглянути клопотання про часткове скасування арешту; Скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2017 року по справі №640/4350/17 в частині накладення арешту на майно та речі, вилучені у нього під час проведення обшуку 27.03.2017 за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А, а саме: ноутбук «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткий диск Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткий диск Seegate s/n 6rx1023r; мобільний телефон айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740; Зобов'язати прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 та/або начальника ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 негайно повернути майно та речі, вилучені під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А .
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова 05.04.2017 року частково задоволено клопотання прокурора та винесено ухвалу по справі №640/4350/17 про арешт майна по кримінальному провадженню №32016220000000143 від 07.06.2016 за ч.3 ст27, ч.3 ст.212 КК України. Даною ухвалою серед іншого накладено арешт на майно ОСОБА_1, 20.05.1981р.н., який мешкає за адресою м. Дніпропетровськ, пр..Гагаріна, 59 кв.606, вилучене 27.03.2017 під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А, а саме: ноутбук «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткий диск Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткий диск Seegate s/n 6rx1023r; мобільний телефон айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740. Зазначив, що вказане майно фактично є його власністю і не має жодного відношення до кримінального провадження №32016220000000143.
Посилаючись на непорушність права власності, передбаченого ст.41 Конституції України, ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України, ч.1 ст.172 КК України, п.13 положення листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вважав, що арешт накладений на вищевказане майно та речі є незаконним, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вилучене в ході обшуку 27.03.2017 за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А, майно та речі мають будь-яке відношення до зазначеного кримінального провадження та осіб, які його вчинили та є предметом злочинної діяльності.
Вказав, що накладений арешт на майно та речі паралізувало його нормальну діяльність, що тягне за собою збитки, фактично позбавляє його достойного існування та бути правомірним членом суспільства. У вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру будь - якій особі та не заявлено цивільний позов, що вказує на відсутність підстав викладених у ч.1,2 ст.170 КПК України щодо накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову. Також органом досудового розслідування не надано даних про те, що майно та речі, вилучені за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А, є предметом злочинної діяльності.
Також зазначив, що слідчим суддею при вирішенні питання про накладення арешту на майно, в порушення вимог ч.2 ст.173 КПК України не враховано відсутність вищезазначених підстав для арешту майна, а також те, що жодним чином не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності, у зв'язку з відсутністю цивільного позову, а отже і встановленої суми заподіяних збитків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав подане клопотання про скасування арешту майна та надав пояснення, аналогічні тим, які викладені у клопотанні.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор відділу прокуратури Харківської області молодший радник юстиції ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання ОСОБА_1не заперечував, вказавши, що речі, які вилучені у ОСОБА_1 не є доказами та предметом дослідження у кримінальному провадженні № 32016220000000143 від 07.06.2016.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32016220000000143 від 07.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України (а.с.35).
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.04.2017 клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню за №32016220000000143 від 07.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України задоволено частково, зокрема, накладено арешт на майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вилучене 27.03.2017 під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А, в т.ч. ноутбук «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткий диск Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткий диск Seegate s/n 6rx1023r; мобільний телефон айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с.5-17).
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
На підставі положень ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчому судді органом досудового розслідування не надано даних щодо наявності в кримінальному провадженні зазначених осіб.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до ст.ст. 170, 174 КПК України, ОСОБА_1 довів, що на теперішній час він не є належним суб»єктом застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження (про підозру йому не було повідомлено, підстави арешту його майна як третіх осіб слідчим, прокурором не обґрунтовано).
Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для заявника, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання в частині скасування арешту з грошових коштів.
На теперішній час прокурором не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, а саме: ноутбуку «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткого диску Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткого диску Seegate s/n 6rx1023r; мобільного телефону айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740, вилучених 27.03.2017 під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А.
Скасування арешту за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для збереження речових доказів та для подальшого розслідування кримінального провадження №32016220000000143 від 07.06.2016.
Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Оскільки за змістом норм чинного КПК України передбачено за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна лише два види ухвал - про відмову в задоволенні або про задоволення клопотання про скасування арешту майна, з вказаних процесуальних підстав, клопотання в частині скасування ухвали Київського районного суду м.Харкова від 05.04.2017 - задоволенню не підлягає.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2017 по справі №640/4350/17 у кримінальному провадженні №13016220000000143 від 07.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України - задовольнити частково.
Скасувати арешт змайна, належного ОСОБА_1, а саме: ноутбуку «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткого диску Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткого диску Seegate s/n 6rx1023r; мобільного телефону айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740, вилученого 27.03.2017 під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А.
Зобов'язати прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 негайно повернути ОСОБА_1 вилучене 27 березня 2017 року в ході обшуку за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 23-А майно, а саме: ноутбук «HP» червоного кольору s/n 5cd4151ktg; жорсткий диск Seagate s/n 9rw13rj8; жорсткий диск Самсунг p/n 264721hpa75073; жорсткий диск Seegate s/n 6rx1023r; мобільний телефон айфон чорного кольору з розбитим екраном та задньою кришкою модель А 1387ЕМС2430; garmin asus imei:355881030735740.
У задоволенні іншої частини клопотання ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Колесник С.А.
Судове рішення № 66512081, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 15.05.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/4350/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: