Вирок № 66510365, 16.05.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/16/17

Єдиний унікальний № 740/3390/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Хотінь Ж.О.,

за участю:

прокурора - Сірика І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Денисенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12015270180001064 від 25.06.2015 року та №12016270180001434 від 07.09.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця міста Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, раніше судимого:

- 23.06.2011 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,

- 20.01.2012 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.308, ч. 1 ст.69, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1, 4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, 14.04.2015 року звільненого з Полицької ВК №76 УДПтСУ в Рівненській області за відбуттям строку покарання, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.04.2015 року відносно засудженого встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ст.395 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним з вимогами ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.04.2015 про встановлення відносно нього адміністративного нагляду, згідно з якою, останньому, зокрема, заборонявся виїзд за межі міста Ніжина Чернігівської області без дозволу керівництва Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області та покладався на нього обов'язок реєструватися у вказаному органі внутрішніх справ чотири рази на місяць, а також з постановою Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області від 05.05.2015 року про встановлення днів явки на реєстрацію, якими визначено 1, 2, 3, та 4-тий вівторки місяця, умисно, з метою ухилення від встановленого відносно нього адміністративного нагляду, з мотивів явної неповаги до тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за своєю поведінкою, у невстановлені в ході судового розгляду день та час періоду з 06.05.2015 року до 28.05.2015 року самовільно, без одержання всупереч вказаного судового рішення дозволу керівництва Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, залишив місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на проживання в якому отримав дозвіл 06.05.2015 року, та припинив постійно проживати за вказаною адресою, а також з'являтися на реєстрацію до Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області у визначені дні, проживаючи при цьому за адресою: АДРЕСА_2, а у подальшому - за адресою: АДРЕСА_3.

Також, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні №12015270180001064 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ст.395 КК України, ОСОБА_1 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.05.2016 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

05.09.2016 року близько 16 год. 50 хв., перебуваючи у спеціально обладнаному укріпленні для тримання обвинувачених залу судових засідань №2 Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, що розташований по вул.Шевченка, 57-а у м.Ніжині, після оголошення головуючим тексту ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під ватрою та відкладення розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 умисно з мотивів явної неповаги до суспільства, до встановленого в державі порядку здійснення правосуддя, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з особливою зухвалістю, що полягала в голосному викрикуванні нецензурних слів у бік прокурора та суду, нанесенні ударів руками та ногами по скляних стінах укріплення для тримання обвинувачених, від чого скло однієї зі стін тріснуло, чим Державній судовій адміністрації України у Чернігівській області спричинено матеріальну шкоду розміром 3960,00 грн, грубо порушив громадський порядок у залі суду. Хуліганські дії ОСОБА_1 вдалося припинити лише шляхом застосування до нього працівниками поліції спеціальних засобів та засобів фізичного впливу.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив суду, що дійсно свідомо порушив правила встановленого щодо нього адміністративного нагляду, оскільки самовільно та без отримання на це відповідного дозволу залишив місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на проживання у якому отримував дозвіл у Ніжинському МВ УМВС України в Чернігівській області, та переїхав спочатку до м.Бровари Київської області, а згодом і до м.Києва.

Також ОСОБА_1 пояснив, що 05.09.2016 року ввечері вчинив умисне хуліганство в залі судових засідань Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області виключно з метою зміни територіальної підсудністі розгляду провадження щодо нього, за що приніс свої вибачення в судовому засіданні.

Свою вину у цих двох скоєних ним кримінальних правопорушеннях ОСОБА_1 визнав повністю, щиро розкаявся у їх вчиненні, повідомивши суд про те, що на даний час має стійке бажання якнайшвидше відшкодувати заподіяну ТУ ДСА у Чернігівській області матеріальну шкоду.

Показання обвинуваченого відповідають всім фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, отримавши згоду всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Так, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, а своїми умисними діями, які виразилисьу грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1, суд враховує конкретні обставини справи, вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких є злочином середньої тяжкості, а інший - невеликої, обставину, яка пом'якшує його покарання, за наявності й обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, а також особу самого обвинуваченого, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався (т.3 а.п.35), але вже був раніше судимий (т.3 а.п.26-27, 31-32, 36-41) та за місцем відбування покарання характеризується негативно (т.3 а.п.42), є особою ще досить молодого віку (т.2 а.п.88), яка нещодавно одружилася (т.2 а.п.91), що свідчить про зміцнення його соціальних зв'язків та прагнення вести нормальний спосіб життя, а також стан його здоров'я, зокрема те, що на обліку ні у лікаря-психіатра, ні у лікаря-нарколога він не перебуває (т.3 а.п.33-34), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкцій частин статтей КК України, якими передбачено покарання за скоєні ним злочини, за сукупністю відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 років обмеження волі, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде повністю відповідати як характеру скоєних ним злочинів, так і їхній суспільній небезпеці, а тому зможе належним чином посприяти виправленню ОСОБА_1 і запобігти вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується також у тому, що у невстановлений день періоду з 18.07.2015 до 04.08.2015 у вечірній час, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів через вікно житлового будинку, яке власноручно відчинив шляхом віджиму, проник до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, звідки повторно таємно викрав телевізор марки «LG-42LS340T» вартістю 6675,00 грн, веб-камеру марки «JS090925 РК 710 MS» вартістю 240,00 грн, мікрохвильову піч марки «Panasonic NNS215WF» вартістю 850,00 грн, сканер марки «Canon CanoScanLide 100» вартістю 1200,00 грн, відеокамеру марки «Sony DCR-DVD 106 Е» вартістю 1520,22 грн, мобільний телефон марки «Samsung X 620» вартістю 100,00 грн, цифровий ефірний тюнер марки «NEOTION Irdeto Cloaked СА» вартістю 450,00 грн, принтер марки «Canon i250» вартістю 1400,00 грн, що належать ОСОБА_3, отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 12435,22 грн.

Поряд з цим органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується ще й у тому, що у невстановлений час періоду з 18:45 20.07.2015 до 18:50 21.07.2015, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів через вікно житлового будинку, яке власноручно відчинив шляхом віджиму, він проник до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_7, звідки повторно таємно викрав телевізор марки «Toshiba 32LV733C» вартістю 3400,0 грн, системний блок марки «Impression HomBox А4310» вартістю 2366,67 грн, монітор марки «ASER» вартістю 2775,00 грн, телевізійний тюнер марки «Strong SRT 8501» вартістю 550,00 грн, мобільний телефон марки «Nokia 6610» вартістю 93,61 грн, автомагнітолу марки «Sony CDX-GT570UE», вартістю 2116,00 грн, гроші в сумі 700,00 гривень, каблучку, виготовлену із золота 585 проби, масою 2,69 г вартістю 2555,50 грн, що належать ОСОБА_4, отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 14556,78 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних крадіжок не визнав категорично, пояснивши, що у період часу з 18.07.2015 до 04.08.2015 його вже не було в м.Ніжині, оскільки з кінця травня 2015 року він працював та відповідно проживав у м.Броварах Київської області, а з липня 2015 року вже проживав у м.Києві, де з літа та до середини осені працював портним у ательє «Лія». Крадіжки у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїв його приятель ОСОБА_5, вдома у якого ще в середині травня 2015 року ОСОБА_1 залишив свою куртку з паспортом у кармані, на який ОСОБА_5 і здавав вирадені ним речі до ламбардів.

На підтвердження вини ОСОБА_1 в судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а на її спростування - свідки сторони захисту: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5

Так, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у 2015 році працював таксистом. Приблизно 19-21 липня 2015 року до нього зателефонував чоловік, який відрекомендувався Репом та попросив його перевезти речі з м.Ніжина до м.Прилук, на що він погодився. Оскільки перевезення відбувалося вночі, то і особу свого пасажира свідок не розгледів, як не зміг впізнати його і у особі обвинуваченого ОСОБА_1 безпосередньо під час судового засідання, повідомивши суд про те, що під час пред'явлення йому особи для впізнання за фотознімками, яке відбулося буквального через декілька тижнів після цієї нічної поїздки, він ще пам'ятав особу свого пасажира та вказував саме на неї під час проведення відповідної слідчої дії.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що працює у м.Києві консьєржкою, у зв'язку з чим у тому ж будинку АДРЕСА_8, в якому вона працює, для проживання їй надається кімната №50. Також вона підтвердила, що 17.07.2015 року до неї приїхав син - ОСОБА_1, який проживав з нею у цій кімнаті близько трьох місяців, кожного дня ночуючи вдома. До м.Ніжина за весь цей час він їздив лише один раз 22.07.2015 року відмічатися, але близько 18 години вже повернувся до м.Києва, де у своїй кімнаті вони святкували День народження матері ОСОБА_9, яка працювала консьєржкою разом з матір'ю ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює в м.Києві змінами по тижню. Так, 16.07.2015 року ввечері вона приїхала до м.Києва на чергову зміну, а ОСОБА_1 - наступного дня 17.07.2015 року. Оскільки вона з мамою та ОСОБА_1 зі своєю мамою проживали у одній кімнаті, то вона достовірно може підтвердити, що кожний вечір її присутності у м.Києві ОСОБА_1 проводив вдома, сидячи на дивані та шукаючи собі у інтернеті роботу. Знає лише, що за період перебування ОСОБА_1 у м.Києві він лише один раз від'їжджав до м.Ніжина відмічатися, але вже ввечері повернувся та святкував разом з ними День народження її мами 22.07.2015 року.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_5 підтвердив версію ОСОБА_1 про те, що крадіжки по вул.Гребінки та по вул.Механізаторів у м.Ніжині, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, скоїв саме він, але все викрадене у ломбарди здавав його приятель ОСОБА_10 на паспорт ОСОБА_1, який забув вдома у цього свідка свою куртку з паспортом у ній.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що з 2004 року по листопад 2015 року працювала слідчим Ніжинського відділу поліції, розташованого за адресою: вул.Московська, 122, м.Ніжин, до якого маршруткою з залізничного вокзалу добиратися приблизно 20 хвилин. Влітку 2015 року у своєму службовому кабінеті вона вручала ОСОБА_1 повідомлення про підозру та обвинувальний акт щодо ухилення його від адміністративного нагляду, ознайомлення з яким зайняло у нього приблизно 30 хвилин.

Також з метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні крадіжок у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні були досліджені надані стороною обвинувачення письмові докази, а саме:

-витяг з кримінального провадження №12015270180001301 (т.2 а.п.188), з якого вбачається, що 04.08.2015 року від ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_9, надійшла заява про вчинення за період часу з 20.07.2015 року по 04.08.2015 року за місцем її проживання крадіжки побутової техніки на суму 10000 грн;

-протокол огляду місця події від 04.08.2015 року разом з фототаблицею до нього (т.2 а.п.204-208), яким засвідчено лише факт зникнення з належного ОСОБА_3 господарства мікрохвильової печі, телевізора, а також монітора, принтера та системного блоку комп'ютера;

-висновок експерта №240 від 23.02.2016 року (т.2 а.п.217-221), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_3 телевізора марки «LG-42LS340T» у розмірі 6675,00 грн, відеокамери марки «Sony DCR-DVD 106 Е» у розмірі 1520,22 грн, а також мобільного телефона марки «Samsung X 620» у розмірі 100,00 грн;

-довідки ФОП «Круглик Дмитро Анатолійович» про вартість викрадених у ОСОБА_3 веб-камери марки «JS090925 РК 710 MS» у розмірі 240,00 грн, принтера марки «Canon i250» у розмірі 1400,00 грн, мікрохвильової печі марки «Panasonic NNS215WF» у розмірі 850,00 грн, сканера марки «Canon CanoScanLide100» у розмірі 1200,00 грн та цифрового ефірного тюнера марки «NEOTION IrdetoCloaked СА» у розмірі 450,00 грн (т.2 а.п.223-227), які жодним чином не можуть бути прийняті судом в якості доказу та достовірно підтверджувати вартість викраденого з урахуванням зносу;

-витяг з кримінального провадження №12015270180001214 (т.2 а.п.183), з якого вбачається, що 21.07.2015 року від ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_10, надійшла заява про вчинення за місцем його проживання з 18 год. 45 хв. 20.07.2015 року по 6 год 00 хв. 21.07.2015 року крадіжки телевізора марки «Toshiba 32LV733C», системного блока компьютера, монітора марки «ASER», телевізійного тюнера, гаманця з грошима в сумі 700,00 гривень, золотої каблучки та банківської картки, чим заподіяно матеріальної шкоди на 12000 грн;

-протокол огляду місця події від 21.07.2015 року разом з фототаблицею до нього (т.2 а.п.228-234), в ході проведення якого було виявлено механізм проникнення до належного ОСОБА_4 господарства та ряд речей, які з нього було викрадено: телевізор марки «Toshiba 32LV733C», системний блок марки «Impression HomBox А4310», монітор марки «ASER», телевізійний тюнер марки «Strong SRT 8501», мобільний телефон марки «Nokia 6610», автомагнітолу марки «Sony CDX-GT570UE», гроші в сумі 700,00 гривень та каблучку, виготовлену із золота 585 проби, масою 2,69 г;

-висновок експерта №752 від 18.08.2015 року (т.2 а.п.236-239), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_4 телевізора марки «Toshiba 32LV733C» у розмірі 3400,00 грн та монітора марки «ASER» у розмірі 2775,00 грн;

-висновок експерта №909 від 23.08.2015 року (т.2 а.п.241-244), яким визначено вартість викрадених у ОСОБА_4 системного блоку марки «Impression HomBox А4310» у розмірі 2366,67 грн, телевізійного тюнера марки «Strong SRT 8501» у розмірі 550,00 грн, мобільного телефона марки «Nokia 6610» у розмірі 93,61 грн та автомагнітоли марки «Sony CDX-GT570UE» у розмірі 2116,00 грн;

-довідка ФОП «Сидоренко Ганна Федорівна» про вартість золота 585 проби, з якого було виготовлено викрадену у ОСОБА_4 каблучку, що станом на 21.07.2015 року становила від 950,00 грн до 1000 грн (т.2 а.п.246), яка не може бути розцінена судом в якості доказу та взята до уваги;

-лист ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» ТОВ «ТПК «Партнер» і компанія» від 13.08.2015 року (т.2 а.п.247), відповідно до якого ОСОБА_1 дійсно звертався до відділення №12ПТ «Ломбард «Гроші на прокат» у м.Прилуках та 21.07.2015 року на його ім'я було укладено два договори фінансового кредиту та закладу майна, предметами якого стали телевізор марки «Toshiba» та системний блок марки «Impression HomBox»;

-лист до ломбарду «Скарбниця» та відповідна довідка з нього (т.2 а.п.248-249) про те, що 23.07.2015 року у відділення ломбарду по вул.Гоголя, 11 в м.Ніжині ОСОБА_1 було здано мобільний телефон марки «Nokia 6610»;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2016 року (т.2 а.п.213-214), відповідно до якого свідок ОСОБА_6 за формою обличчя та його виразом впізнав по фотокарткам ОСОБА_1, якому надавав послуги з перевезення приблизно у липні 2015 року;

-перший аркуш з протоколу допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного від 22.07.2015 року (т.2 а.п.216), під час якого адресами його фактичного проживання були зазначені: АДРЕСА_11 та АДРЕСА_12, що вказує на факт його проживання у певний період часу по-сусідству з потерпілою ОСОБА_3;

-лист начальника Ніжинського МВ УДМС України в Чернігівській області (т.3 а.п.2), відповідно до якого ОСОБА_10 за обліками заяв на видачу паспорта Ніжинського МВ УДМС не значиться, який суд не приймає до уваги, оскільки ним не підтверджуються та не спростовуються показання свідка ОСОБА_5 про те, що саме ОСОБА_10 здавав до ломбардів викрадене ним майно.

Вислухавши показання як обвинуваченого, так і свідків, вивчивши письмові докази, та оцінивши всі безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд робить наступні висновки.

З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які повністю узгоджуються між собою та з показаннями самого обвинуваченого, в судовому засіданні було встановлено, що на час вчинення крадіжки у ОСОБА_4, тобто 20-21 липня 2015 року, ОСОБА_1 перебував у м.Києві та не відлучався з нього, а у період часу з 18.07.2015 до 04.08.2015 він хоч і відлучався до м.Ніжина, однак у вечірній час, тобто у час скоєння крадіжки у ОСОБА_3, вже був у м.Києві, тож ні фізично, ні навіть теоретично не міг їх вчинити.

Суд критично ставиться до самозвинувачуючих та виправдовуючих ОСОБА_1 показань свідка ОСОБА_5, зважаючи на його репутацію, зокрема, на його схильність до до шахрайства, що простежується з винесених щодо нього вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.06.2016 року (т.2 а.п.160-167) та з відповідної ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 25.08.2016 року (т.2 а.п.168-175).

Незважаючи на це, з самого факту укладення на ім'я ОСОБА_1 договорів з ломбардами щодо тих речей, які значаться серед викрадених у потерпілих, суд не може зробити висновку про його безпосередню причетність до вчинення цих крадіжок, оскільки висновки суду жодним чином не можуть грунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, надаючи оцінку безпосередньо наданим в судовому засіданні показанням свідка ОСОБА_6, який чітко зазначив про те, що не може ідентифікувати зовнішність особи, яку возив в липні 2015 року з м.Ніжина до ломбарду в м.Прилуках, не через значний сплив часу, а саме через те, що ця подорож відбувалася вночі та при поганому освітленні, суд критично ставиться і до результатів проведеного з даним свідком впізнання особи за фотознімками, вважаючи протокол його проведення хибним доказом у даному кримінальному провадженні.

До того ж, ні факт проживання ОСОБА_1 поблизу потерпілої ОСОБА_3, ані наведений у протоколах огляду перелік речей, які було викрадено як у неї, так і у потерпілого ОСОБА_4, жодним чином не може вказувати на причетність ОСОБА_1 до цих злочинів.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає докази, які були зібрані під час досудового розслідування та надані стороною обвинувачення під час судового розгляду на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, є непрямими та недостатніми для визнання його виннуватим у вчиненні крадіжок з господарств потерпілих та відповідно притягнення його за це до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд переконаний у необхідності виправдати ОСОБА_1 за фактами крадіжок з господарств ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто за ч.3 ст.185 КК України.

В межах даного об'єднаного кримінального провадження було заявлено три цивільні позови: прокурором Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - ТУ ДСА України в Чернігівській області про стягнення з ОСОБА_1 3960,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок пошкодження майна (т.2 а.п.130-131), ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної їй матеріальної шкоди в розмірі 12435,22 грн (т.2 а.п.23) та ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної йому матеріальної шкоди в розмірі 14556,78 грн (т.2 а.п.24).

Суд вважає, що позов прокурора підлягає до задоволення, оскільки він є належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим (т.2 а.п.132-133), а також та визнається ОСОБА_1 у повному обсязі.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають через недоведеність в судовому засіданні вини ОСОБА_1 у скоєнні крадіжок у даних осіб, а відповідно і у заподіянні їм матеріальної шкоди саме ОСОБА_1

Не підлягають стягненню з ОСОБА_1 також і витрати за проведення судових товарознавчих експертиз (т.2 а.п.222, 240) та судових трасологічних експертиз (т.3 а.п.43-45), оскільки такі проводилися з метою доведення його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за що суд вважає необхідним ОСОБА_1 виправдати.

Долю речових доказів (т.3 а.п.6-9) слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296 та ст.395 КК України, і призначити покарання:

за ч.1 ст.296 КК України у виді 4 років обмеження волі;

за ст.395 КК України у виді 4 місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 4 (чотири) роки обмеження волі.

На підставі ч.1, 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 11.05.2016 року по 22.03.2017 року, шляхом переведення кожного дня попереднього ув'язнення у два дні позбавлення волі, кожному з яких відповідає два дні обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_1 залишити попередньою - домашній арешт.

ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України виправдати через недоведеність його вини.

Цивільний позов прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, р/р 35224190005960) шкоду, заподіяну ним внаслідок пошкодження майна розміром 3960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 00 коп.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Речові докази:

-пакет з зарядним пристроєм до мобільного телефону, банківською карткою ПриватБанку НОМЕР_1, запальничкою синього кольору, сонцезахисними окулярами, бігоміром, зв'язкою ключів та мобільним телефоном «Престіжио» SP 3503 DUO, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які передані на зберігання ОСОБА_11 (т.3 а.п.6-9), - залишити у її володінні та розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення данного вироку, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію даного вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя А.О.Коротка