Ухвала суду № 66508859, 11.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/982/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Глиняного В.П.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Марченка М.М.

захисника ШирантА.А.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Ширант А.А., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві Савчук Д.С., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва Марченко М.М., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стоком на 60 днів до 10 години 20 хвилин 01.04.2017 року, із визначенням застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 грн. (тридцять дві тисячі гривень) у національній грошовій одиниці щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. ЯсинуватаДонецької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, характер правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, прийшов до висновку про доцільність застосування запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ШирантА.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість і невмотивованість, у задоволені клопотання слідчого відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазнає, що підозра у скоєнні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення є необґрунтованою, оскільки при обшуку підозрюваного в нього не було вилучено жодних грошових коштів та цигарок, про які вказують потерпілі. Додає, що пояснення свідків про наявність у них грошей у певній кількості не є доказом того, що підозрюваний їх викрав, як і факт наявності у підозрюваного власних цигарок.

У підсумку апелянт зазначає, що сама лише тяжкість покарання не може бути підставою для застосування виняткового запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження і перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12017100090001127, відомості про яке 01.02.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

01.02.2017 року о 20 годині 20 хвилин, ОСОБА_2 затримано відповідно до ст. 208 КПК України, про що складено протокол.

02.02.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві Савчук Д.С., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва Марченко М.М., звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

03.02.2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого задоволено та щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стоком на 60 днів до 10 години 20 хвилин 01.04.2017 року, із визначенням застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 грн.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.

Крім того, посилання захисника на те, що при обшуку підозрюваного ОСОБА_2 не вилучено грошових коштів та цигарок, на які вказують потерпілі, не можуть свідчити про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, з урахуванням документів, долучених до клопотання слідчого, а саме з урахуванням заяв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 01.02.2017 року про скоєння кримінального правопорушення; протоколів допиту потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення та відомості про особу ОСОБА_2

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

Твердження апелянта в частині того, що пояснення свідків про наявність у них грошей не є доказом факту їх викрадення підозрюваним, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта про факт наявності у підозрюваного власних цигарок.

Крім того, посилання захисника на те, що сама лише тяжкість покарання не може бути підставою для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом, оскільки підставою для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу стала наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві Савчука Д.С. та застосовано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стоком на 60 днів до 10 год. 20 хв. 01.04.2017 року, із визначенням застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 грн (тридцять дві тисячі гривень) у національній грошовій одиниці - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ширант А.А., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.