Рішення № 66507481, 11.05.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. Справа № 909/269/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп",

вул. Софії Перовської, 5, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50036;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД",

вул. О.Сорохтея, буд. 28, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018;

про: стягнення 300 000,00грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 01.08.2016р.);

від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД", 300 000,00грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.17р., позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., на виконання умов якого, відповідач, виконав комплекс робіт з виготовлення і монтажу дерев"яного будинку і огорож по периметру ділянки парканом, на земельній ділянці, яка належить позивачу та знаходиться на полонині Ясіня "Драгобрат" Закарпатської області, на загальну суму 920 355,20грн., що підтверджують акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2011р., за лютий 2012р., за лютий 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат форми КБ-3 за вересень 2011р., за лютий 2012р., за лютий 2013р., а позивач, згідно виписок АТ Банк "Фінанси та кредит", оплатив за будівельні матеріали та виконані підрядні роботи в розмірі 1 111 020,00грн.;

- прийняття позивачем рішення про необхідність збільшення об"єму робіт за ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., на суму 400 000,00грн. та надання відповідачу для підписання проекту ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2;

- платіжні доручення №142 від 22.05.14р., №143 від 22.05.14р., №204 від 13.08.14р., №234 від 08.09.14р., №235 від 15.09.14р., №266 від 13.10.14р., №300 від 17.11.14р., якими, позивач перерахував на рахунок відповідача, грошові кошти в загальній сумі 300 000,00грн., за будівельно-монтажні роботи, згідно ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р., ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р.;

- не підписання відповідачем проекту ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 та не виконання підрядних робіт на суму 300 000,00грн., і як наслідок позивач вважає, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти в розмірі 300 000,00грн. та просить суд, стягнути їх з останнього в судовому порядку;

- приписи ст.ст.638, 640, 642, 654, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст.179, 181 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 14.03.17р., 28.03.17р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у витягу з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, наданому суду за електронним запитом №1002457317 від 11.04.17р. (вул. О.Сорохтея, буд. 28, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018), повернулись на адресу суду, підприємством зв"язку, з відміткою "за зазначеною адресою не проживає ".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (Замовник/позивач)

та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" (Виконавець/відповідач) укладено Договір №18/05 від 10.05.11р.

ОСОБА_2 Замовник доручає, зобов"язується прийняти і оплатити, а Виконавець бере на себе зобов"язання виконати і передати Замовнику комплекс робіт з виготовлення і монтажу дерев"яного будинку і огорож по периметру ділянки парканом. Поставка і монтаж об"єкту проводиться на земельній ділянці, яка належить позивачу та знаходиться на полонині Ясіня "Драгобрат" Закарпатської області (п.п.1.1., 1.2. ОСОБА_2).

Поетапний план робіт і строки їх виконання, обумовлені сторонами у Додатку №1 до ОСОБА_2.

Згідно п. п. 8.1., 8.2., 8.3. ОСОБА_2, прийняття робіт і об"єктів по кількості і якості здійснюються по акту приймання-передачі, протягом графіку будівництва (фундамент, дерев"яна конструкція, внутрішній монтаж). Протягом 3-х днів з моменту закінчення робіт Виконавець зобов"язаний скласти та передати Замовнику 2 примірники акту приймання-передачі виконаних робіт. Протягом 10 днів з моменту отримання акту приймання-передачі виконаних робіт, у випадку відсутності будь-яких претензій, Замовник зобов"язаний підписати акт і оплатити суму, згідно ОСОБА_2 та графіку розрахунків.

Загальна сума ОСОБА_2 складає 1 081 360,00грн. Ціна даного ОСОБА_2 є твердою і не підлягає зміні, за винятком взаємної письмової згоди сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного ОСОБА_2 (п.п.6.7., 6.8.Договору).

Додатком №2 до ОСОБА_2, сторони погодили Графік розрахунків, у відповідності до якого, авансова оплата складає 648 816грн., А) 29,6% - 320000,00грн. - авансовий платіж після підписання даного ОСОБА_2; Б) 30,4% - 328 816,00грн. - авансовий платіж після отримання ТОВ "Декма ЛТД" свідоцтва платника ПДВ; 162 204,00грн. - після виконання етапу №1 та №2; 162 204,00грн.- після виконання етапу №3 і №4; 108 136,00 грн. - після виконання етапу №5 та підписання акту прийому передачі на протязі 3 днів.

В підтвердження факту виконання відповідачем комплексу робіт з виготовлення і монтажу дерев"яного будинку і огорож по периметру ділянки парканом, на земельній ділянці, яка належить позивачу та знаходиться на полонині Ясіня "Драгобрат" Закарпатської області, обумовлених ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., позивачем подано суду підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2011р., за лютий 2012р., за лютий 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат форми КБ-3 за вересень 2011р., за лютий 2012р., за лютий 2013р., на загальну суму 920 355,20грн.(а.с.72-82).

Водночас, матеріали справи містять виписки АТ Банк "Фінанси та кредит" (а.с.88-106), з яких вбачається здійснення позивачем оплати коштів за будівельні матеріали та виконані відповідачем підрядні роботи на загальну суму 1 111 020,00грн. При цьому, доказів виконання відповідачем підрядних робіт, обумовлених ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., на суму 190 664,80грн., суду не пред"явлено. Разом з тим, вказана сума коштів не входить у ціну даного позову.

Слід зазначити, що платіжними дорученнями №142 від 22.05.14р., №143 від 22.05.14р., №204 від 13.08.14р., №234 від 08.09.14р., №235 від 15.09.14р., №266 від 13.10.14р., №300 від 17.11.14р. (а.с.19-25), позивач перерахував на рахунок відповідача, грошові кошти в загальній сумі 300 000,00грн., за будівельно-монтажні роботи, згідно ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р., ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р.

В матеріалах справи наявна фотокопія ОСОБА_3 угода №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р. Згідно п. 1 вказаної ОСОБА_3 угоди, у зв"язку з виникненням необхідності збільшення об"єму робіт по виготовленні і монтажу дерев"янного будинку і огорож по периметру ділянки парканом, сторони прийняли рішення про збільшення вартості робіт на суму 400 000,00грн. Однак, ОСОБА_3 угода №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р. підписана Замовником/позивачем, в односторонньому порядку. Нотаріально посвідченою заявою, зареєстрованою в реєстрі за №355, економіст по збуту ТОВ "Енерджи Груп", підтвердив те, що 09.06.16р., перебуваючи на вказаній посаді, особисто передав на підписання директору ТОВ "Декма ЛТД", два примірника ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., підписані з боку ТОВ "Енерджи Груп". Разом з тим, станом на час вирішення спору, в матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р.

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_3 угода №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р. підписана тільки з боку позивача, а в силу п. 4 ОСОБА_3 угоди №1 від 20.05.14р. до ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., ця ОСОБА_3 угода вважається укладеною і вступає в силу з моменту її підписання сторонами, суд приходить до висновку, що вищевказана ОСОБА_3 угода є неукладеною, такою, що не відбулась.

За таких обставин, зважаючи на подані позивачем докази та за відсутності подання відповідачем будь-яких інших доказів, враховуючи п. п. 6.7., 6.8. ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., які вказують на те, що ціна даного ОСОБА_2 є твердою - 1 081 360,00грн. і не підлягає зміні, за винятком взаємної письмової згоди сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного ОСОБА_2, відсутньої в даному випадку, у суду в наявності правові підстави вважати, що відповідач набув грошові кошти в сумі 300 000,00грн., не в порядку виконання останнім договірного зобов"язання, а поза підставами, передбаченими ОСОБА_2 №18/05 від 10.05.11р., внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість підрядних робіт, котрі підлягали виконанню та оплаті за вказаним ОСОБА_2, тобто, зазначена сума коштів є безпідставно утримуваною відповідачем. Така ж правова позиція дотримана у постановах Вищого господарського суду України від 01.11.16р. у справі №917/863/16, від 18.04.17р. у справі №910/13149/16.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.4 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов"язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна регулюється положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно, грошові кошти і тоді, коли підстава, на якій вони набуті, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна, грошових коштів було результатом поведінки набувача майна чи грошових коштів, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобовязань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Набуття однією стороною майна, грошових коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання є безпідставним.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів повернення грошових коштів в сумі 300 000,00грн. не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 300 000,00грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена та така, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові втрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.ст. 11, 614, 1212 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" вул. О.Сорохтея, буд. 28, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 13663877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", вул. Софії Перовської, 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50036(ідентифікаційний код 33407602) 300 000,00грн. (триста тисяч грн. 00коп.) - боргу, 4 500,00грн. (чотири тисячі п"ятсот грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.17р.

Суддя С.Кобецька