Рішення № 66507307, 11.05.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.2017 Справа №905/607/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 03337119, в особі відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа, м.Мирноград Донецької області,ЄДРПОУ 38311229,

до відповідача, Державного підприємства "Селидіввугілля", м.Селидове Донецької області, ЄДРПОУ 33426253, в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Україна" Державного підприємства "Селидіввугілля", м.Українськ м.Селидове Донецької області,ЄДРПОУ 33621573,

про стягнення 33966,12 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа», м.Мирноград Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №07-237 від 03.03.2017р. до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Українськ м.Селидове Донецької області, про стягнення інфляційних збитків в сумі 29180,01грн. та 3% річних в сумі 4786,11грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/607/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 14.03.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/607/17.

В подальшому розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання рішень господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. по справі №35/271, від 10.09.2015р. по справі №905/980/15, щодо сплати стягнутої даними процесуальними документами заборгованості станом на 01.02.2017р., внаслідок чого керуючись ст.ст.599, 625 Цивільного кодексу України та зважаючи на постанову колегії суддів палати у господарських спорах Верховного суду України від 20.12.2010р. по справі №3-57гс-10 є підстави для донарахування та стягнення інфляційних витрат і 3% річних.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. по справі №35/271, від 10.09.2015р. по справі №905/980/15, накази господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. по справі №35/271, від 29.09.2015р. по справі №905/980/15; договір про постачання теплової енергії №12 від 20.07.2010р. разом із додатком №1 Обсяги постачання теплової енергії Споживачу, додатком №2 Схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача, додатком №3 Умови припинення подачі теплової енергії, додатком б/н Довідка, додатком б/н Розрахунок вартості послуг центрального опалення, додатком б/н Планове нарахування оплати за послуги центрального опалення, облікова картка контрагента до нього; документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача, правоустановчі документи головного підприємства позивача та його відокремленого підрозділу, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 527, 530, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 35, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

30.03.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 30.03.2017р. в порядку ст.22 ГПК України, до якого додано: клопотання б/н від 30.03.2017р. про надання додаткового часу для отримання довідки та представлення господарському суду Донецької області по даній справі, довідки відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа б/н від 30.03.2017р., фіскальні чеки ДД УДППЗ Укрпошта ЦПЗ №8 від 23.03.2017р., заява №07 від 22.03.2017р., акт звірки взаємних розрахунків б/н від 31.03.2017р., звід за договором №12 від 20.07.2010р. за період з 01.03.2008р. по 31.03.2017р., клопотання б/н від 30.03.2017р., а також у копіях: довіреність на представника позивача, позовна заява №56 3139 вих. 15 від 14.07.2015р. із розрахунком суми 3% річних та інфляційної складової за прострочку зобовязань за договором про поставку теплової енергії №12 від 20.07.2010р. для ДП Селидіввугілля ВП Шахта Україна за заборгованістю з 15.10.2012р. по 10.01.2013р., лист Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго вих. б/н від 22.08.2011р. на адресу заступника генерального директора ОКП Донецьктеплокомуненерго, листи Слідчого управління Головного управління МВС України в Донецькій області №4/7155 від 11.11.2014р. на адресу заступника генерального директора з правових питань, члена правління КП Донецьктеплокомуненерго, №1/240/3 від 23.01.2015р. на адресу заступника генерального директора ОКП Донецьктеплокомуненерго, документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача.

03.04.2017р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив №1 555 від 28.03.2017р. на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задовоенні позовних вимог та висловлено прохання слухати справу без участі представника відповідача в судових засіданнях.

До відзиву додано у копіях: документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №163 к/к від 15.12.2016р. Про тимчасове покладення виконання обовязків генерального директора ДП Селидіввугілля, довіреність на представника відповідача.

Клопотання відповідача про слухання справи без участі його представника в судових засіданнях, задоволено судом, про що відображено в ухвалі господарського суду Донецької області від 04.04.2017р.

12.04.2017р. від позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання б/н від 12.04.2017р. в порядку ст.22 ГПК України, до якого додано довідку територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №03 60/728/17 від 30.03.2017р. щодо надходження коштів судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.05.2017р. не зявився; витребувані судом документи у повному обсязі не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно приписів ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2011р. по справі №35/271 з Державного підприємства Селидіввугілля , м.Селидове Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго, м.Донецьк, стягнуто, окрім іншого, суму основного боргу за договором №12 від 20.07.2010р. у розмірі 24036,03 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. по справі №905/980/15 з Державного підприємства Селидіввугілля , м.Селидове Донецької області, в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, стягнуто, окрім іншого, суму основного боргу за договором №12 від 20.07.2010р. у розмірі 28414,11 грн.

На виконання означених рішень господарського суду видано накази про примусове виконання наведених процесуальних документів.

Проте, станом на дату подання позовної заяви, ці судові рішення не виконані та борг не погашено.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи встановлений судом по справі №35/271, №905/980/15 факт прострочення виконання зобовязання щодо оплати наданої теплової енергії, вбачається прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання в означених сумах за договором про постачання теплової енергії №12 від 20.07.2010р. на дату, визначену позивачем, а саме по 01.02.2017р.

Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок за вимогою кредитора сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та як свідчить розрахунок даних вимог представлений суду, позивачем донараховані:

по справі №35/271 на суму 24036,03 грн. за період з 17.01.2012р. по 01.02.2017р.,

по справі №905/980/15 на суму 28414,11 грн. за період з 28.09.2015р. по 01.02.2017р.,

інфляційні витрати у загальній сумі 29180,01 грн., та 3% річних відповідно у загальній сумі 4786,11 грн.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013р. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

У п.5.3 наведеної постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

При цьому, відповідач у відзиві №1 555 від 28.03.2017р. зазначає, що відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України позивач мав право до направлення позовної вимоги №07-237 від 03.03.2017р. в господарський суд Донецької області предявити ДП «Селидіввугілля» вимогу про сплату 3% річних та інфляції, проте він цього не зробив; зауважено, що лише у разі невиконання відповідідачем предявленої вимоги про сплату 3% річних та інфляції в семиденний строк позивач набуде право звернення до господарського суду за вирішенням спору. Отже, вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Досліджуючи викладені твердження відповідача суд виходить з такого.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Зокрема, за захистом порушених прав держави до господарського суду звертається прокурор в порядку передбаченому статтею 2 Господарського процесуального кодексу.

За змістом статей 5-6 Господарського процесуального кодексу, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. При цьому, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Одночасно договором №12 від 20.07.2010р. сторони погодили, що у разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання (п.8.2 договору).

При цьому, обовязковість направлення вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат договором не передбачена.

Відтак, з викладеного вбачається, що досудове вирішення спору є правом, а не обовязком сторін, з огляду на що, уникнення останнього не може бути підставою для відмови у позові.

Окрім того, законодавець не пов'язує застосування ст.625 Цивільного кодексу України із наявністю чи відсутністю вимоги у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України, як і право звернення до господарського суду.

Здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013р., за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 29180,01 грн. та 3% річних у загальному розмірі 4792,32 грн.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних у сумі визначеній позивачем, дотримуючись меж заявлених позовних вимог.

А саме, позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа», м.Мирноград Донецької області, до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Українськ м.Селидове Донецької області, підлягають задоволенню: 3% річних у розмірі 4786,11 грн., інфляційні витрати 29180,01 грн.

Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа», м.Мирноград Донецької області, до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Українськ м.Селидове Донецької області, про стягнення інфляційних збитків в сумі 29180,01грн. та 3% річних в сумі 4786,11грн., задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253, р/р №26002302490817 в філії відділення Промінвестбанку в м.Селидове, МФО 334312) в особі відокремленого підрозділу «Шахта Україна» Державного підприємства Селидіввугілля (85485, Донецька область, м.Селидове, м.Українськ, вул.Богдана Хмельницького, 1, ЄДРПОУ 33621573, банківські реквізити не вказано) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, ЄДРПОУ 03337119), в особі відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа (85327, Донецька область, м.Мирноград, мікрорайон Молодіжний, буд.16-А, ЄДРПОУ 38311229, рахунок №26007376025 в АТ «Райффайзен банк ОСОБА_1» м.Київ, МФО 380805, призначення платежу: інфляційні за судовим рішенням по дільниці м.Селидове) 33966,12 грн., у тому числі інфляційні витрати у розмірі 29180,01 грн. та 3% річних в сумі 4786,11грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В судовому засіданні 11.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2017р.

Суддя О.В. Кротінова