Рішення № 66507291, 10.05.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.2017 Справа № 905/495/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство "Торецьквугілля", м. Торецьк

про стягнення вартості недостачі вантажу на суму 2647,72грн.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від третьої особи:не з'явився.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 3202,84 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Авдіївка Донецької залізниці (стація призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційним актом БН №696777/110 від 29.08.2016. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені збитки має нести перевізник.

Ухвалою від 28.02.2017 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/495/17.

Ухвалою від 21.03.2017 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 підприємство "Дзержинськвугілля", м. Торецьк.

10.05.2017 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 08.05.2017, в якій просить стягнути з відповідача збитки у вигляді нестачі у розмірі 2647,72грн. Так, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, розглянувши надану заяву про уточнення позовних вимог господарський суд фактично розглядає як заяву про зменшення позовних вимог.

Також, позивачем надано копію заяви ДП «Торецьквугілля», з якої вбачається, що згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.08.2016 №513 «Про перейменування ДП «Дзержинськвугілля» та затвердження статуту «Торецьквугілля», ОСОБА_2 підприємство «Дзержинськвугілля» перейменоване у ОСОБА_2 підприємство «Торецьквугілля». За таких обставин, судом замінено найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на ОСОБА_2

підприємство «Торецьквугілля».

Відповідач у судових засіданнях та у запереченнях № 2022/235 від 17.03.2017 на позовну заяву, зазначив, що рахунок № 828 від 26.08.2016 є рахунком посередника, а не вантажовідправника, отже позивачем не наданий суду належний доказ вартості вантажу; суду не представлені платіжні документи, які підтверджують оплату рахунку; накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 підприємство «Торецьквугілля», м.Торецьк, в судові засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, пояснення на позов не надала, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення ухвал суду на її юридичну адресу, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення представникам третьої особи ухвал суду.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

26.08.2016 у вагоні № 55341267 за залізничною накладною № 50518752 ОСОБА_2 підприємство Дзержинськвугілля (вантажовідправник) на адресу Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (вантажоодержувач) зі станції Кривий Торець на станцію Авдіївка відвантажило вугілля камяне марки ж-жирний (0-200).

За накладною № 50518752 вага нетто у вагоні 66700 кг (брутто - не вказано, тара 22000 кг).

В накладній зазначено, що навантаження рівномірне на 50-80 см нижче бортів (вимір проведено від верхніх точок). Поглиблень немає, маркований тирсою.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № УПр15/124, укладеним 22.04.2016 з ОСОБА_2 підприємством ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ.

29.08.2016 вагон прибув на станцію Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення). Так, на вказаній станції, з посиланням на складений цією ж станцією акт загальної форми № 1093 від 29.08.2016, було здійснено комісійне переважування вагону №55341267 на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача та повірених 05.04.2016, за результатами якого був складений комерційний акт БН №696777/110 від 29.08.2016, оригінал якого наявний в матеріалах справи, згідно з яким за документом зазначена вага: нетто 66700кг, тара 22000кг. При переваженні виявилось: брутто 85100кг, нетто 63100кг, тара 22000кг, що менше ваги у накладній на 3600кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка та двері щільно зачинені на фіксований прилад, течі вантажу не має. Погрузка у вагоні рівномірна, нижче рівня бортів на 50 см. У вагоні з 1 п 4 люка поглиблення 4мх0,5мх1м. Поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалася, вантаж маркований продольною бороздою катка ущільнювача. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом БН №696777/110 від 29.08.2016 встановлено, що недостача у вагоні № 55341267 складає 3600 кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача вартість недостачі вугілля кам'яного марки ж-жирний (0-200) в сумі 2647,72 грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 1% маси нетто вантажу).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність,встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

В матеріалах справи наявна копія рахунку на оплату товару №828 від 26.08.2016 за договором № УПр15/124 від 22.04.2016. Згідно із наявною в матеріалах справи банківською випискою від 14.09.2016 позивачем здійснено оплату за покупку вугілля на підставі договору № УПр15/124 від 22.04.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем на підставі рахунку вантажовідправника (ДП «Торецьквугілля») № 1-00647 від 26.08.2016 з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива, до якого відноситься вугілля камяне становить 1%.

За даними комерційного акту БН №696777/110 від 29.08.2016 встановлено, що недостача у вагоні № 55341267 складає 3600 кг.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем до суду 10.05.2017 судом встановлено, що розрахунок є вірним.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м.Авдіївка є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 2647,72 грн., а заперечення відповідача не приймаються до уваги у зв'язку з безпідставністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ в особі регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство "Торецьквугілля", м. Торецьк про стягнення вартості недостачі вантажу на суму 2647,72грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075, п/р 26009962485372 в ПАТ ПУМБ м. Київ, МФО 334851) збитки у вигляді нестачі у розмірі 2647,72 грн., судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 10.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 15.05.2017.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2017.

Суддя Г.Є. Курило