Рішення № 66507248, 11.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017 Справа № 904/2709/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атрім-пак", м. Харків

до приватного підприємства "ВК і К", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів за договором поставки в сумі 23 819,48 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дог. б/н від 10.02.17 р., адвокат;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрім-пак" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви б/н від 11.05.17р. про зменшення позовних вимог, яка прийнята господарським судом до розгляду) про стягнення 22 633, 41 грн., що складають суму заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № РН-0000460 від 04.11.2016 р., № РН-0000499 від 29.11.2016 р. та № РН-0000518 від 13.12.2016 р., 244,00 грн. річних, 942,07 грн. інфляції грошових коштів.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати в частині сплати судового збору в сумі 1 600, 00 грн. та в частині витрат на правову допомогу в сумі 3 500, 00 грн.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Як вбачається із матеріалів справи, поштові відправлення, в яких містились як ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, так і ухвала про відкладення розгляду справи, повернені підприємством зв'язку з поміткою "за відмовою адресата від одержання".

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

11.05.2017 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрім-пак" (позивач) здійснило поставку товару приватному підприємству "ВК і К" (відповідач) на загальну суму 22 633, 41 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН-0000460 від 04.11.2016 р., № РН-0000499 від 29.11.2016 р. та № РН-0000518 від 13.12.2016 р., копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 18-20).

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають із підстав, встановлених статею 11 цього Кодексу.

Так, дії позивача з постачання товару відповідачу та дії відповідача з його приймання, свідчать про те, що між сторонами виникли відносини з поставки товару.

Приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару в сумі 22 633, 41 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума річних за загальний період прострочення з 08.12.16р. по 11.05.17р. складає 244,00 грн., а сума інфляції грошових коштів за період прострочення з січня по квітень 2017 року складає 942,07 грн.

Вказані вище суми підлягають до примусового стягнення.

Як вже зазначалося вище, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, що складають суму 3500,00 грн.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Таким чином, зазначена вище стаття Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування у якості судових витрат сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивач надав документи, які свідчать про його витрати, повязані з отриманням адвокатських послуг, а саме: копії договору про надання правової допомоги від 10.02.2017 р., рахунку-фактури від 10.02.2017 р., платіжного доручення № 36 від 13.02.2017 р., акту виконаних робіт від 06.04.2017 р. за договором про надання правової допомоги від 10.02.2017 р., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається із наданих позивачем документів, вартість послуг по підготовці позовної заяви та матеріалів склала 3500,00 грн., яка і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватного підприємства "ВК і К" (49125, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13745730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атрім-пак" (61033, м. Харків, вул. Шевченко, буд. 317, офіс А-0415, ідентифікаційний код 39499793) 22 633 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять три гривні) 41 коп. основного боргу, 942 (дев'ятсот сорок дві гривні) 07 коп. інфляції грошових коштів, 244 (двісті сорок чотири гривні) 00 коп. річних, 3500 (три тисячі п'ятсот гривень) 00 коп. витрат на правову допомогу, 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2