Ухвала суду № 66506365, 11.05.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3268/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: судді Бірси О.В., секретаря судових засідань Ярмак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалах Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 та від 14.03.2017 у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кожного окремо, звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №32012110010000002 від 22 листопада 2012 року, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судовим рішенням цього ж місцевого суду від 14.03.2017 виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини ухвали від 10.03.2017 та замість дати народження ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказано вірно «ІНФОРМАЦІЯ_1».

На цей час до суду надійшла заява від заявника про виправлення описки у вказаних судових рішеннях, а саме в частині написання його прізвища замість вказаного «ОСОБА_3» автор звернення просить вказати «ОСОБА_3».

Також заявник просить виправити описку у 5 абзаці мотивувальної частини ухвали від 10.03.2017 шляхом викладу її в такій редакції: «При цьому, останні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, не визнали».

За таких обставин судом, з урахуванням норм ст. 379 КПК України, було призначено судове засідання для розгляду заяви про виправлення вказаних описок, однак у останнє сторони провдаженняне з'явилися, тож суд, враховуючи норми ч. 2 ст. 379 вказаного Кодексу, приходить до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду питання про виправлення описок та дослідивши заяву заявника й викладені у ній доводи приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

При цьому, однією з гарантій забезпечення правової впевненості, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність.

Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати, оскільки згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.

Допущені ж в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили.

Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акту правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.

Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні.

Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили.

Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

У зв'язку з чим передбачену ст. 379 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною.

Саме тому у ньому можуть бути виправлені описки та арифметичні помилки.

Так, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка управописі, у розділових знаках тощо).

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

До таких належать написання ПІБ, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне виправити описку щодо прізвища заявника з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» з огляду на те, що вона має істотний характер.

Щодо питання виправлення описки, яка начебто має місце на думку заявника у 5 абзаці мотивувальної частини ухвали від 10.03.2017, то вони є надуманими так, як, у цій ситуацї, фактично іде мова про зміну ухвали суду, що є неприйнятним у світлі вищевказаних норм кримінального процесуального законодавства України.

Адже, суд не може змінювати судове рішення, однак має можливість у порядку ст. 380 КПК України роз'яснити таке рішення за умови що воно в тій чи іншій частині є незрозуміле тому чи іншому учаснику провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372, 376, 379 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву - задовольнити частково.

Виправити описку в ухвалах Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2017 та від 14.03.2017 у провадженні № 755/3268/17 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2012 за № 32012110010000002 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, та замість прізвища ОСОБА_2 «ОСОБА_3» вважати вірним «ОСОБА_3».

В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала про виправлення описки може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

С у д д я : О.В. Бірса