Ухвала суду № 66505863, 10.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/562/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 58 Хорошун О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І.суддівНерушак Л. В., Фетісової Т. Л. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про виключення майна з акту опису та арешту майна,

в с т а н о в и л а :

17 березня 2017 р. ОСОБА_6 звернувся до суду в суд з даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що 23 квітня 2008 р. між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № CSW0GA000000006, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 48240 доларів США.

Рішенням Канівського міськрайонного суду № 2-4/2011 від 21 лютого 2011 р. позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04 серпня 2011 р. скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Канівського міськрайонного суду області від 21 лютого 2011 р. залишено без змін. Тобто заборгованість фактично була погашена.

Однак, 24 квітня 2015 р. рішенням Канівського міськрайонного суду було повторно стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість по кредитному договору №CSW0GA000000006 від 23 квітня 2008 року.

Головним державним виконавцем ВП ВУ ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_8 було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_6 та оголошення заборони його відчуження від 16 вересня 2015 р. за якою було накладено арешт на:

- квартиру загальною площею 48, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- будинок, загальною площею 72,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

- будинок, загальною площею 55, 8 кв.м. , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, Канівського району, Черкаської області;

- домоволодіння загальною площею 196, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, Канівський район, Черкаська область.

Також 16.09.2015 року було винесено ще одну постанову про накладення арешту на майно та оголошення на нього відчуження, за якою арешт було накладено на:

- земельну ділянку площею 0,2034 га, що знаходиться в с. Ліпляве Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_7, державний акт НОМЕР_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_5, державний акт НОМЕР_2;

- земельну ділянку, загальною площею 0,5101 га, що знаходиться за адресою: с. Малий Ржавець. Канівського району Черкаської області, державний акт НОМЕР_4;

- земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Ліпляве, Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_6, державний акт НОМЕР_3.

Позивач вважає, що діями державного виконавця було порушено його на вільне володіння майном, постільки заборгованості за кредитним договором № CSW0GA000000006 немає.

Виходячи з викладеного просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області виключити з постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 16 вересня 2015 р. наступні об'єкти: квартиру загальною площею 48, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - будинок, загальною площею 72,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 будинок, загальною площею 55, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, Канівського району, Черкаської області; домоволодіння загальною площею 196, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, Канівський район, Черкаська область.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області виключити з постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 16 вересня 2015 р. наступні земельні діляноки: - земельну ділянку площею 0,2034 га, що знаходиться в с. Ліпляве Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_7, державний акт НОМЕР_1; - земельну ділянку, загальною площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: с. Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_5, державний акт НОМЕР_2;- земельну ділянку, загальною площею 0,5101 га, що знаходиться за адресою: с. Малий Ржавець. Канівського району Черкаської області, державний акт НОМЕР_4; - земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Ліпляве , Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_6, державний акт НОМЕР_3.

Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області протиправними, щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 р. в задоволенні позову ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, ПАТ КБ «Приватбанк» про виключення майна з акту опису та арешту - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

При цьому зазначив, що його заборгованість була фактично погашена. Державний виконавець порушив його право на власність, крім того було накладено арешт навіть на те майно, яке йому не належить.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк» Попельнюх Т.І., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Розглядаючи позов по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що опис і арешт майна боржника ОСОБА_6 проведено в межах реального виконання судових рішень, які набрали законної сили, та в межах Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) і порушень прав позивача при цьому не відбулося.

Крім того, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки ним обрано неправильний спосіб захисту прав та інтересів.

Проте, до даного висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм цивільного процесуального права, виходячи з наступного.

Частинами 1 - 3 ст. 15 ЦПК України, яка регламентує компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

При цьому суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Статтею 14 ЦПК України визначено обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Водночас розділом сьомим ЦПК України врегульовано судовий контроль за виконанням судових рішень до якого входить право сторони виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи - ст. 383 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 17.03.2016 р. ОСОБА_6, через свого представника ОСОБА_7, звернувся в суд з позовом до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, ПАТ КБ «Приватбанк» про виключення майна з акту опису та арешту.

Як на підставу звернення, позивач послався на наступні норми матеріального права: ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 321 ЦК України, яка регламентує непорушність права власності, та норми Конституції України, а саме ст. ст. 3, 47, 48.

Крім того, заявляючи позовну вимогу про виключення майна з акту опису та арешту послався на норми ЦПК України, а саме статті: ст. 3 - право звернення до суду; ст. 4 - способи захисту, які застосовуються судом; ст. 15 - компетенція судів щодо розгляду цивільних справ; 34 - треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 107 - суд першої інстанції; 109 - підсудність справ за місцезнаходженням відповідача; 118 - пред'явлення позову; 119 - форма і зміст позовної заяви; 120 - подання копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому прохальна частина позовної заяви містить вимоги про виключення майна з постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 16.09.2015 р., та визнання дій відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області щодо винесення такої постанови протиправними.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції колегією суддів встановлено, що 23 квітня 2008 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №CSW0GA000000006, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 48 240 доларів США. Даний договір не був виконаний, що послугувало причиною для звернення ПАТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 р. позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення, задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSW0GA0000000006 від 23 квітня 2008 р., яка складається з :

- заборгованості за кредитом - 41 188,47 доларів США (Сорок одна тисяча сто вісімдесят вісім доларів США 47 центів, що еквівалентно у гривні 317 151,22 грн. (триста сімнадцять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 22 коп.);

- заборгованості по відсоткам - 1 982,14 долара США (Одна тисяча дев'ятсот вісімдесят два долара США 14 центів, що еквівалентно у гривні 15 262,48 грн. (П'ятнадцять тисяч двісті шістдесят дві гривні 48 коп.);

- заборгованості по комісії - 134,83 долара США (Сто тридцять чотири долари США 83 центи, що еквівалентно у гривні 1 038,19 (Одна тисяча тридцять вісім гривень 19 коп.);

- пені - 158,62 долара США (Сто п'ятдесят вісім доларів 62 центи, що еквівалентно у гривні 1 221,37 грн. (Одна тисяча двісті двадцять одна гривня 37 коп.);

- простроченої комісії - 10,26 доларів США (Десять доларів США 26 центів, що еквівалентно у гривні 79.00грн. (Сімдесят дев'ять гривень);

- заборгованості з пені - 168.88 долара США (Сто шістдесят вісім доларів 88 центів, що еквівалентно у гривні 1 300,38 грн. (Одна тисяча триста гривень 38 коп.), а всього в розмірі 43 474,32 доларів США за курсом 7.70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/85 від 04 лютого 2009 р. - звернуто стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 48.70 кв.м., розташовану за адресою: Черкаська область м. Канів, вул. 206-ї Дивізії, 4/30, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № CSW0GA0000000006 від 23.04.2008 р.) ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; вирішено питання судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (а. с. 7, 8)

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 серпня 2011 р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 р. у вище зазначеній справі залишено без змін. (а. с. 9)

Крім того, рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2015 р. у справі № 697/535/15-ц, № пров. 2/697/306/2015 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, з ОСОБА_6 стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CSW0GA0000000006 від 23 квітня 2008 р. у розмірі 143 596,55 доларів США, що за курсом 22,89 складає 3 286 925,09 грн. та судові витрати в сумі 3 654 грн. (а. с. 10)

В межах виконання даного судового рішення 10 липня 2015 р. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/697/306/15 виданим 29 травня 2015 р. Канівським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 697/535/15-ц, № пров. 2/697/306/2015. (а. с. 27, 28)

Дана постанова направлена боржнику за вих. № 2229 10 липня 2015 р. рекомендованим листом. (а. с. 28, 29)

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16 вересня 2015 р. ВП № 48098603 накладено арешт на:

квартиру загальною площею 48, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- будинок, загальною площею 72,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

- будинок, загальною площею 55, 8 кв.м. , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, Канівського району, Черкаської області;

- домоволодіння загальною площею 196, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, Канівський район, Черкаська область. (а. с. 32)

Крім цього, 16 вересня 2015 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16 вересня 2015 р. В межах ВП № 48098603 накладено арешт на:

- земельну ділянку площею 0,2034 га, що знаходиться в с. Ліпляве Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_7, державний акт НОМЕР_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,11 га, що знаходиться за адресою: Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_5, державний акт НОМЕР_2;

- земельну ділянку, загальною площею 0,5101 га, що знаходиться за адресою: с. М. Ржавець. Канівського району Черкаської області, державний акт НОМЕР_4;

- земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: с. Ліпляве, Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_6, державний акт НОМЕР_3. (а. с. 33)

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців № 104967829 від 23 липня 2015 р. вбачається, що майно на яке накладено арешт належить на праві власності боржнику ОСОБА_6

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2016 р. скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на дії державного виконавця задоволено частково. Поновлено термін на подання скарги на дії державного виконавця.

Відмовлено у визнанні дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 протиправними щодо винесення постанов про арешт майна та оголошення заборони відчуження від 16 вересня 2015 р., акту опису арешту майна від 23.09.2015 р. - будинку № АДРЕСА_5 Канівського району Черкаської області, акту опису арешту майна від 23.09.2015 р. - будинку АДРЕСА_7

Відмовлено скаржнику в скасуванні постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження від 16 вересня 2015 р.

Відмовлено скаржнику у касуванні актів державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_8 опису арешту майна від 23.09.2015 р. - будинку № АДРЕСА_5 Канівського району Черкаської області та будинку АДРЕСА_6 Черкаської області. (а. с. 111)

За змістом ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

У п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 03.06.2016, № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно до п. 2 приведеної Постанови, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (ст. 3 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 р. N 2677-VI).

При цьому у п. 5 даної судам роз'яснено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ст. 60 Закону про виконавче провадження.

У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК.

Проте, наведені роз'яснення не були враховані судом першої інстанції, справу розглянуто у позовному провадженні, а у задоволенні позову відмовлено, зокрема, і з підстав неправильного обрання способу захисту прав та інтересів позивача.

Згідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, приведені вимоги закону те, що ОСОБА_6 є стороною виконавчого провадження, зокрема, боржником, арешт належного йому спірного майна, як боржнику та оголошення заборони на його відчуження проведено державним виконавцем під час виконання судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду до скасування із закриттям провадження у даній цивільній справі.

Керуючись ст. ст. 205, 303, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про виключення майна з акту опису та арешту майна, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :