Ухвала суду № 66504455, 11.05.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1176/17

Провадження № 2-з/553/20/2017

У Х В А Л А

Іменем України

11.05.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши заявуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра -Україна»» про забезпечення позову ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.

При цьому, 10 травня 2017 року ПАТ «СК «Саламандра-Україна» звернулось до суду з заявою прозабезпечення позову, в якій просилизабезпечити її позовшляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: 1/3 приватну спільну частку двокімнатної квартири (адреса: АДРЕСА_1), реєстраційний номер майна:32811437 , посилаючись на те, що звернулися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації,а невиконання заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так дійсно в провадженні Ленінського районного суду м.Полтави перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації в якій провадження відкрито 11.05.2017 року. Сума матеріальної шкоди згідно позову складає 8116 грн. 00 коп.

Як вбачається із заяви, заявником не надано належного обґрунтування необхідності забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на 1/3 приватну спільну частку двокімнатної квартири (адреса: АДРЕСА_1).

Враховуючи, що зазначене у заяві позивача майно не є предметом позову, не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача та не доведено, що відповідач в подальшому буде ухилятись від виконання такого рішення суду, заява позивача щодо накладання арешту на нерухоме майно є такою, що не підлягає задоволенню. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зіст.60 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Окрім того, предметом позову є стягнення коштів, позивачем не зазначено вартості цього майна, що унеможливлює встановлення співмірності суми позову та вартості майна, на яке просять накласти арешт. З наведених обставин суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153, 209-210 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра -Україна»» про забезпечення позову - відмовити за безпідставністю.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3