Постанова № 66504189, 04.05.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/131/17

Провадження № 2-а/368/20/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Клапчука Ф.П.

представника відповідача пенсійного фонду Квачук В.О.

представника соціального захисту населення Дячок О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

позивач та його представник уточнили позовні вимоги та просять суд задовольнити його клопотання щодо поновлення строків звернення до суду та поновити йому строк для звернення з позовом до адміністративного суду, визнати протиправним дії Управління соціального захисту Кагарлицької РДА щодо відмови ОСОБА_1 поновити усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати, які встановленні для нього як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1 згідно посвідчення НОМЕР_1 від 06.02.1996 з вкладкою НОМЕР_2 від 14.02.2001 р., а також як інваліду війни згідно посвідчення НОМЕР_3 від 25.08.2009 р., зобов'язати Управління соціального захисту Кагарлицької РДА відновити ОСОБА_1 з 12.02.2016 року як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1 згідно посвідчення НОМЕР_4 від 06.02.1996 з вкладкою НОМЕР_2 від 14.02.2001 р. усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати, зобов'язати Управління соціального захисту Кагарлицької РДА відновити з 01.02.2013 року ОСОБА_1 як інваліду війни згідно посвідчення НОМЕР_5 від 25.08.2009 р. усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати, зобов'язати Управління Пенсійного фонду у Кагарлицькому районі відновити з 31.01.2013 року ОСОБА_1 доплати до пенсії як інваліду війни згідно посвідчення НОМЕР_5 від 25.08.2009 р., стягнути з відповідачів в рівних частках витрати на правову допомогу в розмірі по 1100 грн. з кожного, посилаючись на те, що 06.02.1996 р. ОСОБА_1 отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, про що йому було видано посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р, та вкладку НОМЕР_7 від 14.02.2001 р.

05.03.2016 р. ним було отримано лист Управління соціального захисту Кагарлицької РДА № 300 від 02.03.2016 p.. в якому його було повідомлено про прийняття комісією Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році рішення, що оформлено протоколом № 183 засідання комісії від 12.02.2016 p., про визнання безпідставною видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

Він оскаржив вищевказане рішення Комісії про безпідставну видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1. Тобто, ним було оскаржено рішення про позбавлення його статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. його позов було задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 р. було залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р., визнано протиправним та скасовано рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 p.p. Київської обласної державної адміністрації від 12.02.2016 p., що оформлене протоколом від 12.02.2016 р. № 183, яким визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

Після прийняття вказаного рішення суду він звернувся до Управління соціального захисту Кагарлицької РДА, Управління Пенсійного фонду у Кагарлицькому районі для відновлення його пільг, соціальних виплат та пенсії як ліквідатора аварії на ЧАЕС з моменту прийняття незаконного рішення Комісії № 183 від 12.02.2016 р., яке було скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду Київській області № 987/ Т- 07 від 25.10.2016 р. його було повідомлено про те, що йому буде поновлено виплату пенсії по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з березня 2016 року, тобто з моменту прийняття незаконного рішення Комісії № 183 засідання комісії від 12.02.2016 р.

Також, в своєму листі Управління Пенсійного фонду у Кагарлицькому районі вказало, що виплата пенсії йому буде здійснюватись з березня 2016 року, тобто з моменту незаконного позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Проте, у відповідь на свої звернення до Управління соціального захисту Кагарлицької РДА він отримав листи, в яких було зазначено, що для відновлення пільг, соціальних виплат та пенсії йому необхідно отримати нове чорнобильське посвідчення або визнати дійсним попереднє, яке було визнано недійсним, а тому його статус як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС не відновлений.

З підстав зазначених нижче, він вважає такі дії Управління соціального захисту Кагарлицької РДА протиправними та такими що порушують його права як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.

Як було зазначено вище постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 12.02.2016 р. № 183 про визнання безпідставною видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

Після того як ним було отримано листи Управління соціального захисту Кагарлицької РДА, в яких було відмовлено у відновленні пільг, соціальних виплат, він звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 07.06.2016 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 р. було надано роз'яснення постанови суду від 07.06.2016 р. Зокрема, суд роз'яснив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 відновлено йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та дійсність його посвідчення кат. 1 НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. у зв'язку із скасуванням судом рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 12.02.2016 р., що оформлене протоколом від 12.02.2016 р. № 183, яким визнано безпідставно видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Отже, виходячи з роз'яснення Київського окружного адміністративного суду постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. статус йому як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС відновлено та визнано дійсним його чорнобильське посвідчення.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Згідно з ст. 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ст. 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12 Закону №796-ХІІ передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справу України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 серії А є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - категорія 1.

Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що у даному випадку йому для отримання посвідчення особи, яка особа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та відповідно пільг і компенсацій, законодавством визначено дві умови: 1) особа повинна мати статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи; 2) повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, про що йому було видано посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. та вкладку НОМЕР_7 від 14.02.2001 р., а також він має II групу інвалідності та захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 4564 від 07.04.2014 р. та довідкою до Акту огляду - МСЕК серія КИО-1 , № 0430058 від 11.04.2014 р.

Таким чином, враховуючи те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. його статус, як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС відновлено та визнано дійсним його чорнобильське посвідчення, він має II групу інвалідності та захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, довідкою до Акту огляду МСЕК, відповідно до ст. 14 Закону України № 796-ХІІ йому мають бути і відновлені усі встановленні законом пільги, компенсацій та виплати, які визначаються для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, на даний час йому не надаються встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати як інваліду війни, оскільки вважають недійсним посвідчення з 01.02.2013 р.

Управління соціального захисту Кагарлицької РДА вказує на те, що листом № 41 від 14.01.2013 р. було повідомлено про недійсність його посвідчення як інваліда війни серія НОМЕР_5 від 25.08.2009 р., тому він не може отримувати пільги, компенсації та виплати як інвалід війни.

При цьому, як на підставу визнання недійсності його посвідчення як інваліда війни Управління соціального захисту Кагарлицької РДА посилається на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04.05.2012 р. у кримінальній справі №1-70/12, в якому начебто було встановлено, що довідка Кагарлицького РВК, на підставі якої йому було видано посвідчення інваліда війни була підробною.

Проте, слід зазначити, що відповідно до листів Кагарлицького районного суду Київської області він у вказаній кримінальній справі не був обвинуваченим, свідком або іншим учасником, а також питання щодо визнання недійсним його посвідчення не розглядалось. Як і не зверталось Управління соціального захисту Кагарлицької РДА до суду із позовом про визнання недійсним його посвідчення як інваліда війни.

Слід також звернути увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014 р. було встановлено, що позивач не допускав будь-яких зловживань, а страхувальник (тобто роботодавець в розумінні ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») не надавав будь-яких документів для призначення надбавки до пенсії відповідачу як інваліду війни, оскільки роботодавці не надають документи для призначення такої надбавки. Однак, колегія суддів зазначає, що вироком Кагарлицького районного суду від 04.05.2012 року взагалі встановлювалась правдивість чи фальшивість вказаних довідок, оскільки останні видавались ВАТ «Кагарлицьке АТП», не були предметом дослідження у кримінальний справі, а отже і не мають жодного відношення до даної кримінальної справи, якою досліджувалось питання вини працівника Кагарлицького РВК щодо видачі саме довідки від 28.05.2009 року № 79. В

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про неправдивість довідок ВАТ «Кагарлицьке АТІІ» від 11.05.2005 року та від 20.08.2008 року є помилковим.

Вироком Кагарлицького районного суду, який набрав законної сили 04.05.2012 р., не було встановлено будь-яких зловживань з боку позивача. Вказаним вироком суду було визнано винними у вчинені правопорушень посадових осіб Кагарлицького РВК, а не його. З огляду на вищезазначене, враховуючи той факт, що він вироком суду не визнавався винним у вчиненні правопорушень, вирок Кагарлицького районного суду від 04.05.2012 р. не може бути підставою для утримання 20% з його пенсії.

Отже, враховуючи те, що його посвідчення не визнавалось недійсним, довідки Кагарлицького РВК не визнавались підробними, він не був обвинувачений у кримінальній справі, тому підстав для позбавлення його пільги, компенсацій та виплати як інваліда війни, не має.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 -XII передбачено пільги, надбавки та підвищення інвалідам війни, зокрема.

Статтею 13 Закону № 3551-XII передбачено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 6-2 Закону № 1584-ІІІ передбачено, що пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - на 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам II групи - на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам III групи - на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із зазначеної вище норм вбачається, що підвищення та доплати до пенсії його, які сплачуються йому як інваліду війни, є складовою загальної суми пенсійної виплати, розмір якої змінюється та індексується, тому основний розмір пенсії підлягає перерахунку з підстав її підвищення.

Таким чином, враховуючи те, що підстав для позбавлення його пільги, компенсацій та виплати як інваліду війни, не має, йому мають бути відновлені усі встановленні законом пільги, компенсацій та виплати.

Представник відповідача в особі Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації позовні вимоги позивача не визнають в повному обсязі та просять відмовити з наступних підстав. Згідно ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС» учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС є громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідками аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМУ № 51 від 20 січня 1997 р. Відповідно до абзацу 3 встановлено, що інвалідами з числа учасників ліквідації аварій на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р.- незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986р. - не менше 5, а у 1987р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2 видаються посвідчення синього кольору, серія А. До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається не дійсним. ОСОБА_1 було видано посвідчення категорії 1 НОМЕР_6 від 06.02.1996 р, вкладка НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. 01.03.2016 р. до УСЗН Кагарлицької РДА надійшов лист КОДА № 05-60-385, в якому вказано, що рішенням Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 (Витяг з протоколу №183 засідання комісії від 12.02.2016року). Також, в даному листі, вказано вжити необхідних заходів щодо припинення надання ОСОБА_1 пільг та компенсацій передбачених законом для цієї категорії осіб та вчинити необхідні дії по вилученню вищезазначеного посвідчення і передати його до департаменту соціального захисту населення КОДА. Згідно листа Мінсоцполітики від 05.12.2012р. № 713/0/15-12/20 нарахування допомоги, пільг та компенсацій громадянам відповідно до закону припиняється з моменту прийняття рішення комісіями про визначення безпідставної видачі їм відповідного посвідчення. Що і було виконано по відношенню до даної особи. УСЗН Кагарлицької РДА було надіслано листа на адресу ОСОБА_1 (Лист №300 від 02.03.2016р.), в якому було запрошено його з'явитися до управління соціального захисту населення для отримання витягу з протоколу, та здачі посвідчення з вкладкою, по причині визнання їх недійсними. 10.03.2016р. позивач з'явився до управління, отримав протокол, про що написав розписку. А посвідчення з вкладкою відмовився здавати, і написав відповідну заяву. Комісія по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році вирішила: на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду скасувати рішення комісії від 12.02.2016 р. протокол № 183 в частині визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Відповідно до пункту 3 ст. 65 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Щодо виплат та компенсацій передбаченим цим Законом, повідомляють, що ОСОБА_1 11.11.2016 р виплачено 120 грн. компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2016 рік. Також виплачено компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01. поновлено даний вид виплат. Відновити ОСОБА_1, як інваліду війни, згідно посвідчення НОМЕР_5 від 15.08.2009 р. усі встановлені діючим законодавством України пільги, компенсації та виплати неможливо, в зв'язку з тим, що дане посвідчення являється недійсним на основі експертного висновку № 1936-3190 від 27.12.2012р.(зміна причинного зв'язку). Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.7 п.9 23.12.2016р. повторно надано статус інваліда війни та виписане посвідчення НОМЕР_8 від 23.12.2016р., яке буде вручено ОСОБА_1 при поверненні недійсного на даний час посвідчення згідно Положення про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни № 302 від 12.05.1994р. пункту 13-1.

Представник відповідача в особі Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову та заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії з наступних підстав. Станом на 23.03.2017 року позивач просить суд зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відновити йому доплати до пенсії як інваліду війни згідно посвідчення НОМЕР_5 від 25.08.2009 року. Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА від 14.01.2013 року № 41 про вилучення посвідчення, доплата ОСОБА_1 як інваліду війни відповідно до посвідчення НОМЕР_5 від 25.08.2009 року була припинена з 01.02.2013 року, оскільки дане посвідчення вважається недійсним. Звертають увагу суду на те, що з даним питанням позивач звертався до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області ще 29.12.2015 року та 06.01.2016 року йому була надана відповідь, відповідно до якої підстав для надання йому підвищення як інваліду війни немає, оскільки посвідчення НОМЕР_5 видане УПСЗН 25.08.2009 року вважається недійсним. Відповідно до пункту 2.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 за документ який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» приймаються завірені в установленому порядку копія посвідчення інваліда війни. На даний час позивачем не надано до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області посвідчення відповідно до якого можливе відновлення йому доплати до пенсії як інваліду війни. До компетенції Управління Пенсійного фонду України не належать повноваження щодо видачі чи вилучення посвідчень інвалідів війни, цим займається Управління праці та соціального захисту населення, а тому вважаємо що відновлення даних виплат без надання Позивачем посвідчення інваліда війни є неможливим. Згідно з абзацом 2 пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302 «Посвідчення інваліда війни» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Суд, вислухавши позивача, його представника та представників відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Пунктом 4 частини 1 статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією від 14.03.2016 серії АВ №0512919 має ІІ групу інвалідності довічно. Підстава - захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнаються:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 вказаного Закону №796-XII визначено осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, відповідно до означеної статті учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі у проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Статтею 14 Закону№796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій:

До 1 категорії осіб відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12) щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

До 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

До категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Статтею 15 вищезазначеного Закону передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

На момент отримання позивачем посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії НОМЕР_1 діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51.

Згідно з пунктом 10 Порядку посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за № 626/12500, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. А відповідно до пункту 3 Положення одним із основних завдань Комісії є розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії та перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із пунктом 5 Положення №187 рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими до виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.

Відповідно до довідки ВАТ АТП-13255 № 01/36 від 29.02.2008 р. ОСОБА_1 дійсно працював в ВАТ «Кагарлицьке АТП - 13255» і дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.01 по 31.01.1987 р.

На підставі Наказу №2-ком від 03 січня 1987 року ОСОБА_1 був відряджений в с. Зелений Мис УПТК строком на 29 днів з 3 по 31 січня 1987 року водієм відповідно до розпорядження Київського облавтотранспорту.

Здійснення позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час вказаного вище відрядження підтверджується шляховими листами від 09.01.1987 р. № 136084, від 06.01.1987 р. № 136080, від 13.01.1987 р. № 100402 та табелем обліку використаного робочого часу за січень 1987 року.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи лист начальника ділянки учасника КСМУ треста «Южатоменергобуд» на ім'я начальника Кагарлицького АТП 23255 (Кагарлицьке АТП 13255), яким керівництво вказаного підприємства клопоче перед адміністрацією Кагарлицького АТП-23255 про заохочення групи працівників Кагарлицького АТП -23255, зокрема, ОСОБА_1, які приймали активну участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Кагарлицького районного суду від 29.05.2013 р. по справі №368/673/13-ц було встановлено: виконання ОСОБА_1 з 02.09.1986 року по 09.09.1986 року та з 03.01.1987 року по 31.01.1987 року службових обов'язків в складі автоколони військового типу № 2254 під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Дане рішення суду набрало законної сили 18.11.2014 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 року залишена без змін визнано протиправним та скасувати рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2016 року, що оформлене протоколом від 12 лютого 2016 року №183, про визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року було роз'яснено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 відновлено ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та дійсність його посвідчення кат. 1 НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р., у зв'язку із скасуванням судом рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 12.02.2016 р., що оформлене протоколом від 12.02.2016 р. № 183, яким визнано безпідставно видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1

За правилами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Більше того, відповідно до довідки Акту МСЕК № 0430058 від 30.04.2014 року причина інвалідності ОСОБА_1 - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем та його представником доказів достатньо для встановлення обставин справи в частині уточнених вимог до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації в частині вимог як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, уточнені позовні вимоги позивача до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як ліквідатору аварії на ЧАЕС є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: визнати протиправним дії Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 поновити усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати, які встановленні для нього як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1 згідно посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. з 12 лютого 2016 року та зобов'язати Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 з 12 лютого 2016 року як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорія і згідно посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати.

Щодо уточнених вимог позивача до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації та до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як інваліду війни з 01.02.2013 року по 02.08.2016 року слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Позивач та його представник просили поновити строк звернення з позовом, оскільки позивач звертався до відповідачів для врегулювання питання досудового, а тому, на думку позивача, цей строк повинен бути поновлений.

Водночас згідно з частиною другою статті 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Отже, спори у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами, мають розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку.

ОСОБА_1 неодноразово звертався як з листами до відповідачів, так і з позовами. Тому, в суду немає підстав для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, як і підстав для його поновлення. Проте, позивач звернулась до суду лише 03.02.2017 року. Наслідком пропущення строку звернення до суду, за приписами статті 100 КАСУ, є залишення позову без розгляду.

Тому, суд вважає за необхідним в частині позовних вимог поза межами шестимісячного строку звернення до суду, адміністративний позов залишити без розгляду.

Щодо уточнених вимог позивача до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації та до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як інваліду війни з 03.08.2016 року, то суд вважає, що у задоволенні їх позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст. 7 п. 1 до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання , одержаних під час виконання військових обов'язків військової служби пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно поданих документів ОСОБА_1 являвся інвалідом 3 групи - захворювання пов'язане з виконанням військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС. 25.08.2009 р даному громадянину було видане посвідчення інваліда війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.7 п.1 за НОМЕР_5 від 25.08.2009 р.

Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 04.05.2012 р. по справі № 1-70/12 було встановлено, що він (ОСОБА_7), проходячи державну службу на посаді головного спеціаліста Кагарлицького районного військового комісаріату, що розташований в будинку № 5 по вул. 97 стрілецької дивізії в м. Кагарлик, Київської області та являючись службовою особою, діючи в порушення вимог ст. 139 Кодексу законів про працю України, ст. 10 Закону України «Про державну службу», п.п. 9, 11 Положення про військові комісаріати, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 26 вересня 2001 року, функціональних обов'язків затверджених військовим комісаром Кагарлицького РВК 25 листопада 2008 року (перезатвердженні 25 листопада 2009 року та 25 листопада 2010 року), протягом березня 2009 - червня 2011 року достовірно знаючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та ОСОБА_18 не перебували на навчальних зборах у військових частинах у 1986-1987 роках та не приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час таких зборів, зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб, діючи усупереч інтересам служби, повторно, умисно склав та видав завідомо неправдиві документи а також вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про нібито перебування вказаних осіб на навчальних зборах у військових частинах у 1986-1987 роках з прийняттям у цей час участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі зазначених неправдивих документів указані громадяни протягом 2009-2011 років протиправно набули статусу «інвалід війни» та користувалися пільгами відповідної категорії, унаслідок чого державі заподіяно шкоду у вигляді порушення установленого порядку видачі громадянам довідок про їх призов на навчальні збори, надання громадянам статусу «інвалід війни», а також спричинено матеріальну шкоду державі на суму 120 527 грн. 16 коп.

Згідно вищевказаного вироку суду від 04.05.2012 р. по справі №1-70/12 ОСОБА_7 було визнано винним та призначено покарання.

Серед речових доказів була також довідка Кагарлицького районного військового комісаріату № 79 від 28 травня 2009 року, видана ОСОБА_1, яка приєднана до матеріалів кримінальної справи.

Тобто, на підставі вироку Кагарлицького районного суду від 04.05.2012 р. №1-70/12 було встановлено, що довідки видані Кагарлицьким районним військовим комісаріатом були підробкою. Зазначені особи (в т.ч. ОСОБА_1.) не перебували на військових зборах у військових частинах у 1986-1987рр та не приймали участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час таких зборів, що доведено вироком суду.

Згідно експертного висновку Центральної Міжвідомчої Експертної комісії МОЗ та МНС України від 27.12.2012 р. № 1936-3190 про зміну причинного зв'язку на захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Дане посвідчення втратило законну силу, те не було повернуто до органу який його видав.

В матеріалах справи містяться три виписки з акту огляду медико - соціальною експертною комісією, які мають різні групи інвалідності, так і причинний зв'язок.

Позивачем ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни НОМЕР_5 від 25.08.2009 р. було видано Управлінням соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації на підставі наданих документів, серед яких була довідка Кагарлицького районного військового комісаріату № 79 від 28 травня 2009 року.

Згідно Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302 "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Тобто, Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації позивачу ОСОБА_1 було видано посвідчення інваліда війни НОМЕР_5 від 25.08.2009 р.

Після того, як вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04.05.2012 р. по справі №1-70/12 набрав законної сили, посвідчення інваліда війни орган, який його видав - Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації визнав його недійсним.

23.12.2016 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до управління з заявою та пакетом документів на встановлення статусу інваліда війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст.7 п 9 (особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи), при цьому знову змінюючи причинний зв'язок інвалідності.

Нове посвідчення інваліда війни позивачу виготовлене, але позивач не забирає його, про що було повідомлено позивача, листом, так і в судовому засіданні представником відповідача в судове засідання.

Оскільки органом який видавав посвідчення - Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, визнав посвідчення інваліда війни виданого ОСОБА_1 недійсним, тому підстав для проведення відновлення позивачу як інваліду війни згідно посвідчення НОМЕР_5 від 25.08.2009 р. усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати ні у Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, ні у Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації немає, тому суд позивачу в цій частині вимог відмовляє.

Що стосується витрат позивача пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, то суд зазначає наступне.

Стосовно витрат на правову допомогу, то відповідно до ст.. 90 КАС України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

На підтвердження цієї обставини суду слід надати договір про надання правової допомоги та документ, що свідчить про оплату гонорару. Це можуть бути квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати. У постанові від 01 жовтня 2002 року у справі № 30/63 Верховний Суд України звертає увагу на те, що судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно ч. 3 ст. 90 КАС України - граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про адвокатуру» ця оплата здійснюється на підставі угоди між громадянином та адвокатом.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачені такі граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу - якщо компенсації сплачуються іншою стороною, а саме: у ст. 1 цього ж Закону визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, а з 01.01.2017 року не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно договору про надання правової допомоги від 22.08.2013 року, який був укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Клапчуком Ф.П., з якого адвокат прийняв на себе зобов'язання на представництво його інтересів та надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_9 від 29.12.2005 р. Клапчук Ф.П. має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Надана квитанція до прибуткового касового ордера від 24.04.2017 року на суму 2200 грн.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 14.02.2017 року по 04.05.2017 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1600 грн. і проведено 2 судових засідань за 2 год. 00 хв. і становить 1200 грн. 00 коп.

Окрім того, за правовий аналіз документів та підготовку висновку щодо можливості способу захисту позивача просить стягнути з позивача 960 грн. 00 коп., то вказаний розрахунок необхідно зробити наступний: згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1600 грн. і 1 год.30 хв. становить 960 грн. 00 коп.

Загальна сума витрат на правову допомогу зроблена судом становить 2240 грн. 00 коп., а квитанція про сплату за вказані витрати становить 2200,00 грн., яку необхідно брати до уваги.

Оскільки витрати позивач просить стягнути з кожного відповідача по 1100 грн., а саме: з Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та з Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, а задоволено лише з дві позовні вимоги щодо відповідача Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації з чотирьох, тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню лише з відповідача Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації в сумі 550 грн. 00 коп., а витрати на правову допомогу з відповідача Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не підлягають стягненню, оскільки судом відмовлено у задоволені уточнених позовних вимог до даного відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про правові засади цивільного захисту», суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії з 03 серпня 2016 року відмовити.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії з 31.01.2013 року по 02.08.2016 року залишити без розгляду.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як ліквідатору аварії на ЧАЕС - задовольнити.

Визнати протиправним дії Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 поновити усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати, які встановленні для нього як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1 згідно посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. з 12 лютого 2016 року.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 з 12 лютого 2016 року як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорія і згідно посвідчення НОМЕР_6 від 06.02.1996 р. з вкладкою НОМЕР_7 від 14.02.2001 р. усі встановленні діючим законодавством України пільги, компенсацій та виплати.

Стягнути із Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації, на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу в сумі 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як інваліду війни з 01.02.2013 року по 02.08.2016 року залишити без розгляду.

У задоволенні уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії як інваліду війни з 03.08.2016 року відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.І. Шевченко