Ухвала суду № 66502707, 13.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 травня 2017 року м. Київ К/800/7483/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року у справі за позовом Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 до начальника Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Очеретяного Максима Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» в інтересах її члена ОСОБА_1 на вказане судове рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017р., з врахуванням приписів ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху у зв'язку з несплатою судового збору із наданням тридцятиденного з моменту отримання копії ухвали строку для усунення її недоліку.

В листах-заявах, адресованих Вищому адміністративному суду України, Громадська організація «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» звернула увагу суду на те, що вона є неприбутковою громадською організацією без статусу юридичної особи, а отже не є платником судового збору в розумінні ст.2 Закону України "Про судовий збір".

Проте, такі посилання Громадської організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» є помилковими, оскільки приписами зазначеної статті передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, в зазначеній статті встановлено обов'язок зі сплати судового збору при зверненні до суду для організацій як таких й будь-яких виключень та застережень щодо виду останніх вказана норма не містить.

Водночас, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що набрала чинності з 01.09.2015р.) пільг зі сплати судового збору в разі звернення до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством, для громадських організацій не передбачено.

Разом з тим, приписами ч.1 ст.88 КАС України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Проте, Громадською організацією «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» не було надано суду доказів в підтвердження відсутності у неї можливості сплатити судовий збір через брак коштів; саме ж лише посилання на те, що дана громадська організація є неприбутковою не є беззаперечною підставою для її звільнення від сплати судового збору за умови відсутності будь-яких підтверджуючих документів (виписки з банківських рахунків тощо).

Враховуючи наведене, слід надати Громадській організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» додатковий строк для усунення недоліку касаційної скарги.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Надати Громадській організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 тридцятиденний з моменту отримання копії даної ухвали строк для усунення недоліку касаційної скарги на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник