Ухвала суду № 66502536, 12.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 травня 2017 року м. Київ К/800/16096/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року апеляційну скаргу відповідача на постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2016 року залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем 17 березня 2017 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що вперше подана Управлінням апеляційна скарга була повернута у зв'язку із несплатою судового збору, а враховуючи, що з 01.01.2017 р. пенсійні органи звільнені від сплати судового збору, вказаний строк пропущено з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою19 квітня 2016 року, однак ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору, в подальшому, ухвалою цього ж суду від 15 червня 2016 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, так як відповідач у встановлений строк недоліки не усунув. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області у січні 2017 року повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції.

Судом зазначено, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Отже, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень суду попередньої інстанції.

У касаційній скарзі Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції. Зазначає, що оскільки з 01.01.2017 р. органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, то це дає можливість повторного звернення до суду та визнання поважними причини пропуску строку.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак