Ухвала суду № 66502497, 13.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 травня 2017 року м. Київ К/800/9202/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 13 грудня 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій і рішень, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату й зазначав, що на виконання судового рішення комісією з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України прийнято рішенням від 03 червня 2016 року (протокол №45) про призначення йому одноразової грошової допомоги та Житомирським обласним військовим комісаріатом вказану грошову виплачено, проте, таку виплату здійснено у меншому розмірі, ніж встановлено законом, чим порушено його права. Просив визнати незаконним і скасувати пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.06.2016 року №45 в частині рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку - у розмірі меншому 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 13 355 грн. 00 коп.; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення йому інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 229 420 грн. 00 коп., відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 13 грудня 2016 року визнано незаконним і скасовано пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.06.2016 року №45 в частині рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку - у розмірі меншому 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ОСОБА_1 інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 13355 грн. 00 коп.; зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ОСОБА_1 інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 229 420 грн. 00 коп., відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975; визнано протиправним і скасовано наказ військового комісару Житомирського обласного військового комісаріату від 24.06.2016 року №156 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому 200 кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ОСОБА_1 інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 13355 грн. 00 коп.; зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ОСОБА_1 інвалідності 2 групи - 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 229 420 грн. 00 коп., відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, виключивши з третього та п'ятого абзаців її резолютивної частини словосполучення: «у сумі 229420 грн. 00 коп.».

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2017 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв'язку з встановленням її недоліків із наданням строку для їх усунення.

У встановлений судом строк відповідач виконав вимоги ухвали суду.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Аналогічні положення закріплені й у пункті 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, за змістом якого, зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

II група інвалідності позивачу була встановлена з 04 лютого 2014 року.

Судами встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2016 року визнано протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому інвалідності 2 групи з 04.02.2014 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку та зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення позивачу, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, з урахуванням раніше виплаченої суми страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування військовослужбовців.

Водночас, рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.06.2016 року №45, позивачу призначено одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 04.02.2014 року у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб виходячи з прожиткового мінімуму на дату встановлення йому інвалідності саме 3 групи - 28.10.1997 року в сумі 14 180 грн. 00 коп. та здійснено виплату з урахуванням раніше виплаченої страхової суми за державним особистим страхуванням (825 грн.) в сумі 13355 грн. 00 коп., тобто у розмірі меншому, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення йому інвалідності 2 групи - з 04.02.2014 року (243600 грн.), встановленого ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року з урахуванням раніше виплаченої суми державного особистого страхування (825 грн.); наказом ж військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату від 24.06.2016 року №156 ОСОБА_1 приписано виплатити як інваліду 2 групи з 04.02.2014 року одноразову грошову допомогу в сумі 13355 грн. 00 коп., тобто у розмірі, меншому 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого ч.1 ст.16-2 Закону та п.6 Порядку №975 з урахуванням раніше виплаченої суми державного особистого страхування (825 грн.) й 24.06.2016 року Житомирським обласним військовим комісаріатом позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 13 355 грн.

Таким чином, з огляду на наведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про зобов'язання Міністерства оборони України донарахувати ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи з 04.02.2014 року, з урахуванням проведених виплат, відповідно до статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.

Як вже зазначалося в цій ухвалі, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (частина 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»); призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Таким чином, підсумовуючи наведене, одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за своєю суттю є соціальною виплатою, а тому, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, даний спір належить розглядати місцевим загальним судом, як адміністративним в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 13 грудня 2016 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій і рішень, зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник