Ухвала суду № 66501714, 05.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 р.Справа № 2-а-5926/08/2170

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Чернявський В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля М.П.

суддів Потапчука В.О.,

ОСОБА_1

при секретарі Журкіній І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області на постанову Господарського суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про відшкодування з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 332 580грн. 84коп.,-

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України бюджетної заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 332 580грн. 84коп

Постановою Господарського суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року задоволено позов щодо вимог про відшкодування 233701,44 грн. податку на додану вартість за листопад, грудень 2004 року. Зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області повернути Відкритому акціонерному товариству «Херсонський комбінат хлібопродуктів» з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 233701грн. 44коп. Закрито провадження у справі щодо вимог про відшкодування1094грн. ПДВ за березень 2004р. та 97785грн. 40коп. за липень 2004р.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м.Херсоні та Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області подали апеляційні скарги.

ДПІ просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області просило скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи: ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»сповіщений згідно розписки про явку у судове засідання (а.с.190), представник до суду не прибув та причини неявки суду не повідомив; ДПІ у м.Херсоні, Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області сповіщені згідно поштових повідомлень про вручення (а.с. 191, 192), представники до суду не прибули та причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено. що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів з огляду на зазначене, а також враховуючи те , що жодна із сторін не просила слухати справу у їх присутності та в матеріалах справи достатньо доказів, дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні у лютому 2006 року посадовими особами податкової інспекції у м. Херсоні перевірки обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість відкритим акціонерним товариством "Херсонський комбінат хлібопродуктів" у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2004 р., січні, березні, квітні 2005 року встановлено порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/98-ВР, а саме: завищення сум ПДВ, яке підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 923407 грн. 22 коп. Ці порушення зафіксовано актом перевірки від 13.02,06 № 433/23-7/00952367. На момент перевірки підприємству відшкодовано з держбюджету ПДВ на суму 215503 грн. 36 коп. Посадові особи податкового органу встановили, що позивач одержував продукцію від постачальників, серед яких були суб'єкти підприємницької діяльності - приватні підприємці ОСОБА_3С, ОСОБА_2, ТОВ "Пантеон" - перевірити яких податкова інспекція не може, оскільки ці суб'єкти підприємницької діяльності не знаходяться за своєю юридичною адресою, що унеможливлює отримання доказів на підтвердження взаємовідносин із позивачем, а також доказів щодо факту повної сплати сум ПДВ до бюджету цими контрагентами.

У податковій декларації з ПДВ за грудень 2004р. позивач задекларував 616674грн. бюджетного відшкодування ПДВ, з яких станом на час вирішення цього спору фактично відшкодовано 513939,32грн., не відшкодовано 102734,68грн. При цьому слід наголосити, що сторони не мають спору щодо розмірів невідшкодованої частини ПДВ за листопад, грудень 2004р. У податковій декларації з ПДВ за листопад 2004р. позивач задекларував 364492грн. бюджетного відшкодування, з яких фактично вже відшкодовано 233525,24грн., не відшкодовано 130966,76грн.

Згідно з ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів наголошує на тому, що підстави формування податкового кредиту та заявлена до відшкодування сума за листопад, грудень 2004р. сум ПДВ 130966,76грн. та 102734,68грн. встановлена рішенням господарського суду Херсонської області від 16.01.2007 року у справі № 8/377-АП-06, як і безпідставність зменшення ДПІ у м. Херсоні позивачеві на ці суми відшкодування ПДВ,- а тому не доводиться знов у справі № 11/282-АП-07.

Обгрунтованність формування податкового кредиту та заявлені до відшкодування позивачем за листопад, грудень 2004р. суми ПДВ 130966,76грн. та 102734,68грн. також встановлена судовим рішенням у справі № 8/377-АП-06 (а.с.44), як і безпідставність зменшення ДПІ у м. Херсоні позивачеві на ці суми відшкодування ПДВ, не доводиться знову у справі № 11/282-АП-07.

Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж

строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Вказані у цих нормах строки відшкодування ПДВ давно сплинули, як закінчились такі строки, що були встановленні редакцією ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" станом на час виникнення та існування відносин з декларування податкового кредиту, бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004р.

Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартысть» встановлено, що протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строки відшкодування ПДВ сплинули, як закінчились такі строки, що були встановленні редакцією ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»станом на час виникнення та існування відносин з декларування податкового кредиту, бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004р.

З огляду на зазначене колегія суддів встановила, що предметом перевірки 30.06.2009 року була достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2008 року, березні 2009 року були суми податкового кредиту, задекларовані в серпні 2008 року та березні 2009року.

При цьому слід наголосити, що за наслідками перевірки від 30.06.2009р. не виявлено порушень в частині формування позивачем податкового кредиту на суму 1710 085 грн. та підтверджено право на отримання прямого бюджетного відшкодування на рахунок позивача, що визнається прокуратурою в апеляційній скарзі (а.с. 43). Суми податкового кредиту, сформовані за операціями в серпні 2008 року, були включені до складу податкового кредиту наступних періодів, тобто зняті з прямого бюджетного відшкодування. При цьому порушень у формуванні цих сум також не виявлено та сторонами не заперечується.

18 січня 2010року працівниками ДПІ проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за квітень 2009 року. Перевіркою встановлені порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та з огляду на зазначене відповідач дійшов висновку про неможливість отримання позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 1529065,10 грн. (т.1 а.с. 9-10). На підставі зазначеного акту перевірки від 18.01.2010 року позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0000032350/0 від 18.01.2010 року. Таким чином, сума залишку коштів на обліковому рахунку позивача, що станом на 01.01.2010 року (1 529 072,1 грн.) була зменшена на 1 529 065,1 грн. та склала 7 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку та сторонами визнається.

Отже, предметом перевірки 18.01.2010 року були лише суми, задекларовані в березні 2009 року, оскільки тільки вони увійшли до складу податкового кредиту в сумі 1710 085 грн., що підлягала прямому

відшкодуванню на рахунок. З самої назви акта від 18.01.2010р. вбачається, що предметом перевірки були лише суми, заявлені до вказаного прямого відшкодування, а не суми, що увійшли до складу наступних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, додатково в акті перевірки від 18.01.2010 року відповідачем зроблено посилання на встановлення розбіжностей другої категорії в періодах: січень-грудень 2008 року та січень, липень-вересень, листопада, грудень 2009 року, але в той же час апелянти: ДПІ і прокуратура - як органи владних повноважень не обґрунтували та не підтвердили зазначений факт при розгляді справи по суті.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином апелянти не довели належними доказами існування обставин, якими обгрунтована відмова у відшкодуванні позивачу ПДВ та не оскаржели рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2007 року у справі у справі № 8/377-АП-06 (а.с.44), яке набрало законної сили та яким вже вирішено питання щодо скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі чого ПДВ підлягає відшкодуванню.

Враховуючи те, що висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області на постанову Господарського суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Херсонської області від 01 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про відшкодування з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 332 580грн. 84коп без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: / ОСОБА_4/

Суддя:/ОСОБА_5/

Суддя: / ОСОБА_1/