Ухвала суду № 66501675, 11.05.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 р.Справа № 591/7628/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «БОФЕН», товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИІНВЕСТБУД», ОСОБА_1 по постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИІНВЕСТБУД», товариство з обмеженою відповідальністю «СУМСЬКІ ДЖЕРЕЛА», товариство з обмеженою відповідальністю «БОФЕН», відкрите акціонерне товариство «СУМСІЛЬМАШ», ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень Сумської міської ради, -

В с т а н о в и л а:

27 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09 березня 2016 року (т. 1, а.с. 61-62), просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача Сумської міської ради:

від 07 жовтня 2015 року № 4892-МР в частині припинення права користування земельною ділянкою ВАТ «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування «СУМСІЛЬМАШ» (далі по тексту - ВАТ «СУМСІЛЬМАШ»);

від 31 жовтня 2012 року № 1813-МР в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщеними приміщеннями ТОВ «ЛОЗА» у розмірі 1,6800 га;

від 28 листопада 2012 року № 1918-МР в частині внесення змін про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщеними виробничими приміщеннями по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 замість ТОВ «ЛОЗА»;

від 27 березня 2013 року № 2238-МР в частині надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 у розмірі 1,0000 га терміном на 5 років;

від 25 вересня 2013 року № 2675-МР в частині надання в оренду земельної ділянки площею 1,6959 га терміном на 5 років ТОВ «ЛОЗА»;

від 30 січня 2014 року № 3049-МР в частині про затвердження договору оренди земельної ділянки площею 1,6959 га за ТОВ «ЛОЗА»;

від 26 березня 2014 року № 3172 (п.19) в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД», площею 1,6959 га, з умовою користування-оренда, за адресою: АДРЕСА_1;

від 18 червня 2014 року № 3398-МР (п.11) в частині надання в оренду земельної ділянки ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД» для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 5 років;

від 06 серпня 2014 року № 3484-МР (п.3) в частині припинення права користування земельною ділянкою площею 1,6959 га ТОВ «ЛОЗА», у зв'язку з передачею цього права ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД» за адресою: АДРЕСА_1;

від 29 жовтня 2014 року № 3635-МР (п.п.28, 29) в частині передачі в оренду земельні ділянки площею 1,7474 га ОСОБА_1 під розміщеними виробничими приміщеннями терміном на 5 років та ТОВ «СУМСЬКІ ДЖЕРЕЛА», площею 0,1323 га та 0,1466 га під розміщеними виробничими приміщеннями терміном на 5 років, за адресою: АДРЕСА_1;

від 26 грудня 2014 року № 3868-МР (п. 13) в частині затвердження договору оренди земельної ділянки площею 1,6959 га за ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД» за адресою: АДРЕСА_1;

від 30 вересня 2015 року № 4843-МР в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення трансформаторної підстанції по АДРЕСА_1 ТОВ «БОФЕН», площею 0,0100 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що володіє більше ніж 15% акцій ВАТ «СУМСІЛЬМАШ». Відповідач в порушення норм Земельного кодексу України виніс ряд рішень на право користування вказаною земельною ділянкою іншим фізичним та юридичним особам, а також надав дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на ділянці, якою користується і на цей час ВАТ «СУМСІЛЬМАШ». Вважає, що з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року, якою поновлено державну реєстрацію ВАТ «СУМСІЛЬМАШ» із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідного запису та наявності Договору на право тимчасового користування землею від 24 жовтня 1995 року № 10 ВАТ «СУМСІЛЬМАШ» строком на 50 років, Сумська міська рада не мала права приймати рішення пов'язані з наданням права користування вказаною земельною ділянкою як фізичним так і юридичним особам.

Також позивач зазначає, що припинення права користування орендованою землею зробить неможливим відновлення порушених прав акціонерів, у тому числі і її прав, як акціонера, та юридичної особи - ВАТ «СУМСІЛЬМАШ», оскільки відчуження землі зробить неможливим поновлення діяльності товариства.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений у повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано висновком про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_2 про скасування рішень Сумської міської ради та необхідності відновлення її прав землекористувача згідно ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД», ТОВ «БОФЕН», ОСОБА_1 оскаржили рішення суду в апеляційному порядку.

Так, ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 07 жовтня 2015 року № 4892-МР; рішення Сумської міської ради від 26 березня 2014 року № 3172; рішення Сумської міської ради від 18 червня 2014 року № 3398-МР; рішення Сумської міської ради від 06 серпня 2014 року № 3484-МР; рішення Сумської міської ради від 26 грудня 2014 року № 3868-МР і закрити провадження по справі. Також просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2015 року забезпечення позову у цій справі.

Скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС України.

Вважає, що оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

ТОВ «БОФЕН» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 07 жовтня 2015 року № 4892-МР; рішення Сумської міської ради від 30 вересня 2015 року № 4843-МР і відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині. Також просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2015 року забезпечення позову у цій справі.

Скаржник зазначив, що ТОВ «БОФЕН» є власником об'єкта нерухомого майна (трансформаторна підстанція) за адресою: АДРЕСА_1, який товариство набуло спочатку в спільну часткову власність на підставі договору купівлі-продажу від 15 березня 2011 року, а потім в результаті укладення договору про поділ майна в натурі від 23 липня 2012 року в особисту приватну власність. Вважає, що з набуттям права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна відбулось набуття прав і на спірну земельну ділянку, що узгоджується з положеннями чинного законодавства України. Зазначив, що вирішуючи адміністративний позов, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність порушеного права позивача, а відтак - ухвалив судове рішення, яке є незаконним. Крім цього, позивач заявляє про пропущений позивачем строк звернення до суду із вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 30 вересня 2015 року № 4843-МР в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «БОФЕН» під розміщення трансформаторної підстанції по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 вочевидь направлені не на захист її прав, а на захист інтересів ВАТ «СУМСІЛЬМАШ», і законодавством не передбачено права акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами представництва. Вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства і суд першої інстанції мав би діяти у відповідності до вимог 157 КАС України. Крім цього, зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом в жовтні 2015 року, позивачка ОСОБА_2 пропустила визначений ст. 99 КАС України процесуальний строк звернення до адміністративного суду.

Положеннями ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «БОФЕН» та ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД», пояснення представника ТОВ «СУМСІЛЬМАШ», перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги ТОВ «СУМИІНВЕСТБУД», ТОВ «БОФЕН» та ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскаржуване рішення, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з наступних підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадів, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок оскарження.

У пункті 1 ч. 1 ст. 3 КАС України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень Сумської міської ради, якими вирішувались питання стосовно права користування земельної ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та якою користувалось ТОВ «СУМСІЛЬМАШ».

Згідно листа Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області від 01.03.2016 року № 28-29-991-393/2-16 згідно облікових даних за адресою: м. Суми, вул.. Харківська, 6 зареєстровано Договір на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) від 24 жовтня 1995 року № 10 на 50 років, орендар - ВАТ «СУМСІЛЬМАШ» /а.с. 63/.

Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів позивач ОСОБА_2 є акціонером ВАТ «СУМСІЛЬМАШ» і володіє більш ніж 15% акцій товариства /а.с. 13, 14/.

Частиною 1 ст. 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, < >.

Як убачається із матеріалів справи, доводів позивача ОСОБА_2, наведених в обґрунтування підстав свого звернення до суду, - позивач, що є акціонером ВАТ «СУМСІЛЬМАШ» і володіє більш ніж 15% акцій товариства, звернулась до суду за захистом майнового права юридичної особи ВАТ «СУМСІЛЬМАШ», в якому їй належить частина корпоративних прав, - «Припинення права користування орендованою землею зробить неможливим відновлення порушених прав акціонерів та юридичної особи, завдасть великою матеріальної шкоди як підприємству, так і акціонерам, оскільки відчуження землі зробить неможливим поновлення діяльності Товариства».

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорі.

Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Такий правовий висновок щодо застосування норми права, викладений Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2015 року по справі № 3-207гс14.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Оскільки звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, позивач, при наявності у неї для цього підстав, не позбавлена можливості звернутися за захистом порушених прав до господарського суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Оскільки зазначені норми права залишені судом першої інстанції поза увагою, ухвалене в даній справі судом рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити

Колегія суддів роз'яснює позивачу його право за вирішенням даного спору звернутися до господарського суду з урахуванням правил територіальної підсудності.

Крім цього, колегія суддів, вирішуючи питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі, враховуючи приписи ч. 4 ст. 118 КАС України, приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2015 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по цій справі.

Інші доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки за положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням зацікавленої особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7, п. 11 ст. 35, 94, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 4, 202 ч. 1 п. 4, 203 ч. 1, 205 ч. 1 п. 4, 206, 254, ч. 4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИІНВЕСТБУД» - задовольнити. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «БОФЕН», ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2017 року - скасувати.

Провадження у справі № 591/7628/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю, - «СУМИІНВЕСТБУД», товариство з обмеженою відповідальністю «СУМСЬКІ ДЖЕРЕЛА», товариство з обмеженою відповідальністю «БОФЕН», відкрите акціонерне товариство «СУМСІЛЬМАШ», ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень Сумської міської ради - закрити.

Скасувати вжиті ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2015 року заходи забезпечення позову ОСОБА_2.

Роз'яснити ОСОБА_2 право звернення з приводу даного спору до суду господарської юрисдикції.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис)Бенедик А.П. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16 травня 2017 року