Постанова № 66500454, 10.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4028/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Богуславської районної державної адміністрації Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 15.11.2016 №172-ос про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації з 15.11.2016 за частиною другою статті 86 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 36 КЗпП України; поновити на посаді начальника управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області; стягнути з Богуславської районної державної адміністрації Київської області на його користь суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 4114,08 грн без урахування обов'язкових податків та зборів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 23.02.2015 №20-ос позивач призначений на посаду начальника управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області.

16 вересня 2016 року позивачем на ім'я голови Богуславської районної державної адміністрації було подано заяву про звільнення із займаної посади за угодою сторін відповідно до статті 86 Закону України «Про державну службу».

Також, 11 листопада 2016 року позивачем на ім'я голови Богуславської районної державної адміністрації було подано заяву про звільнення із займаної посади за згодою сторін з 15 листопада 2016 року.

Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 15 листопада 2016 №172-ос позивача звільнено з посади начальника управління соціального захисту населення Богуславської РДА за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» та частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає, що його звільнення відбулось усупереч визначеному законом порядку, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження від 15.11.2016 №172-ос було прийняте відповідачем передчасно, оскільки директор Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА не давав згоди на звільнення ОСОБА_2 з посади начальника управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно положень статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.

Відповідно до частини першої та другої статті 86 вказаного Закону державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб'єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.

Разом з тим, згідно положень статті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року №1374 було затверджено Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Згідно абзацу третього пункту 1 вказаного Порядку керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій призначаються на посади та звільняються з посад головами державних адміністрацій за погодженням з відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Проте, 06 серпня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року №465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», у зв'язку із якою втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року №1374, якою було затверджено Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Згідно статті 45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання статті 45 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року №2263 було затверджено Типовий регламент місцевої державної адміністрації, згідно пункту 21 якого прийняття на державну службу до місцевої держадміністрації та звільнення з державної служби здійснюється в порядку, встановленому законодавством про державну службу.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов'язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».

Згідно частини другої та третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що у зв'язку із внесеними змінами до законодавства, призначення та звільнення державних службовцем, в тому числі і тих, які проходять службу в місцевих державних адміністраціях, здійснюються виключено у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу».

За таких обставин, оскільки норми, які вимагали погодження з обласною державною адміністрацією звільнення керівників управлінь районних державних адміністрацій, втратили чинність, а відносини, що виникають у зв'язку із припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу», який не вимагає будь - якого погодження звільнення керівників управлінь, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення позивача з займаної посади відбулося у відповідності до норм законодавства.

При цьому, колегія суддів враховує, що в даному випадку відбулося звільнення позивача за його бажанням та за домовленістю з відповідачем.

Згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

На думку колегії суддів, при домовленості між працівником і державним органом про звільнення за згодою сторін, такий працівник повинен залишити посаду у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це державного органу та працівника.

Так, позивач та відповідач погодили дату припинення - 15 листопада 2015 року, будь - які намірі щодо анулювання вказаної домовленості до цієї дати сторони не мали.

За таких обставин, враховуючи, що звільнення позивача відбулося у відповідності до норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваного розпорядження від 15.11.2016 №172-ос та про відсутність підстав для задоволення позову.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Богуславської районної державної адміністрації Київської області задовольнити.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 12.05.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.