Постанова № 66500376, 10.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17862/14 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Рекашової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати незаконною бездіяльність відповідачів, що полягає в неповному та неналежному виконанні рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 року, визнати неправомірними дії щодо винесення головним державним виконавцем Департаменту ДВС МЮУ вимог від 15.03.2016 року №16-7/20.1/22 та від 21.03.2016 року №16-7/20.1/22/2 і постанови від 11.07.2016 року про закінчення виконавчого провадження №42581962; визнати протиправними та скасувати вказані вимоги та постанову, а також зобов»язати відповідачів вжити заходів щодо виконання в повному та фактичному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 року у справі «Щукін та інші проти України» заява №59834/09, в частині справи «ОСОБА_5 v. Ukraine» (ОСОБА_5 проти України); зобов'язати нарахувати та виплатити їй за протиправне і неналежне виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини пеню в розмірі простого відсотка в розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати в повному обсязі 2000 євро та 108517,91 грн., до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2010 у справі №2-2038-10, зміненого постановою Апеляційного суду Київської області від 12.07.2011, зобов'язано УПФУ у місті Васильків Київської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 різницю недоотриманої пенсії з 15 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 15 липня 2010 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком як передбачено ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, змінено спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з УПФУ у місті Василькові та Васильківському районі Київської області на користь ОСОБА_5 108517,91 грн. боргу.

В подальшому, Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Щукін та інші проти України» від 13.02.2014 постановлено:

(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, чиї заяви зазначені у Додатку 1, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Згідно пункту 15 вказано рішення, враховуючи схожість заяв, наведених в Додатку 1, в контексті основних правових питань, про які в них йдеться, Європейський суд з прав людини визнав за потрібне об'єднати їх, серед яких під номером 150 Додатку 1 «Прийняті заяви» до вказаного рішення зазначено заяву №74233/12 від 15.11.2012 ОСОБА_5 щодо виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2010 (зі змінами, внесеними Апеляційним судом Київської області від 12.07.2011).

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Медведєвим О.В. 19.03.2014 року відкрито виконавче провадження №59834/09 з виконання рішення, виданого 13.02.2014 Європейським судом з прав людини, в рамках якого позивачці було виплачено кошти у розмірі 107975,32 грн. (замість 108517,91 грн.) та 34612,99 грн. (замість 34786,92 грн. (відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат (справедлива сатисфакція), тобто, було не доплачено 716,52 грн., проте, виконавче провадження було закрито, у зв»язку з чим, позивачка оскаржила такі дії до суду і постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015 року визнано протиправними дії ДВС щодо передчасного розрахунку пені (в контексті рішення Європейського суду з прав людини №59834/09 від 13.02.2014 року - простого відсотка (simple interest) без остаточного розрахунку належних позивачці грошових коштів, визначених у рішенні Європейського суду з прав людини від 13.02.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015, поряд з цим, було скасовано вимогу державного виконавця від 19.02. 2015 № 14-726-2/16.

Крім цього, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2015 року по справі №826/5713/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року, визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України, що проявилася в невиконанні в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 в частині справи «ОСОБА_5 проти України» згідно з виконавчим документом, а саме, в непідготовці та ненадісланні вимоги державного виконавця до Міністерства юстиції України про вжиття заходів щодо виплати позивачці 542,59 грн. з недовиплаченої заборгованості з 108 517,91 грн., присуджених рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2010, та щодо підготовки та надіслання вимоги державного виконавця до Міністерства юстиції України про вжиття заходів по довиплаті ОСОБА_5 173,93 грн. з недовиплаченої суми 34 786,92 грн. (2000 євро), присуджених рішенням Європейського суду з прав людини, визнано протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 02.03.2015 про закінчення виконавчого провадження ВП № 42581962, скасовано цю постанову та зобов'язано ДВС України вжити заходів щодо підготовки та надіслання вимоги до Міністерства юстиції України про вжиття заходів щодо виплати ОСОБА_5 542,59 грн. з недовиплаченої заборгованості з 108 517 грн. 91 коп., присуджених рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2010, зобов'язано ДВС України вжити заходів щодо підготовки та надіслання вимоги до Міністерства юстиції України про вжиття заходів по довиплаті ОСОБА_5 173,93 грн. з недовиплаченої суми 34 786,92 грн. (2000 євро), присуджених рішенням Європейського суду з прав людини від 13.02.2014 у справі «Щукін та інші проти України».

21.03.2016 державним виконавцем винесено вимогу, якою розраховано пеню у зв»язку з несвоєчасною виплатою позивачці належної суми справедливої сатисфакції за рішенням Європейського суду, яка склала 1989,96 грн. (а.с.261-264том 2).

Уточнюючи свій позов, позивачка зазначає, що при винесенні вимоги державного виконавця щодо виплати пені в сумі 1989,96 грн. не було враховано банківської комісії в розмірі 0,5% та наполягає, що розрахунок пені повинен здійснюватися із суми, вказаної в рішенні ЄСПЛ в грошовій одиниці євро.

Задовольняючи позов частково та скасовуючи спірну вимогу, суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо неправомірного неврахування в ній державним виконавцем комісії банку 0,5%, а в задоволенні позову в іншій частині відмовив.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись повною мірою з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з платіжного доручення від 24.03.2016 року №1624(а.с.192 том 2), суму пені у визначеному вимогою розмірі виплачено ОСОБА_5 у повному обсязі без будь-яких відрахувань.

Щодо висновку суду про неправомірне невключення комісії банку 0,5% до спірної вимоги від 21.03.2016 колегія суддів виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (надалі - Закон №606), відповідно до ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону №606 передбачено, що рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477), абзацом 9 частини 1 статті 1 якого визначено, що виконання рішення - це: а) виплата стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону №3477, протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва. Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті «б» цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення (ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону №3477-IV).

Частиною 5 статті 8 цього Закону передбачено, що підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пунктів 8,12 статті 49 Закону №606, виконавче провадження підлягає закінченню ,зокрема, у випадках фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як було зазначено вище, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015 року по справі №826/5012/15 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України А.М.Решаковою винесено вимогу державного виконавця від 21.03.2016 року №16-7/20.1/22/2, якою, крім іншого, зобов'язано Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України в десятиденний строк провести дії спрямовані на виконання рішення №59834/09 від 13.02.2014 року Європейського суду з прав людини у справі «Щукін та інші проти України» та сплатити на користь ОСОБА_5 заборгованість (пеню) за несвоєчасне виконання рішення суду згідно документів, що додаються.

На виконання зазначеної вимоги відповідно до платіжного доручення від 24.03.2016 року №1624 Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_5 суму пені в розмірі 1989,96 грн.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося представником відповідача, що кошти зараховувались на рахунок позивача, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», та при їх перерахуванні на вказаний рахунок 24.03.2016 року банком була списана комісія в 0,5% від суми платежу.

Таким чином, позивач вважає, що не отримала в повному обсязі належну їй суму в розмірі 0,5% від суми 1989,96 грн.

Водночас, утримання з позивача плати за послугу банку у вигляді переказу коштів на його рахунок, не свідчить про те, що рішення Європейського суду не виконано.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що для відкриття рахунку в банку позивачкою було укладено договір. При цьому, слід зазначити, що, підписавши такий договір, позивачка погодилася з умовами обслуговування її рахунку, до яких відноситься і утримання комісії 0,5%.

Крім того, утримання з позивача оплати послуг банку «Приватбанк», на думку суду, не є «будь-яким податком, що може нараховуватись заявникові», про що йде мова у резолютивній частині рішення Європейського суду у справі «Щукін та інші проти України» від 13.02.2014. На державу-відповідача не покладено обов'язку компенсувати оплати послуг банку, яку здійснив позивач.

Окрім цього, механізм використання коштів, передбачених Мін'юсту (далі - головний розпорядник) у державному бюджеті за програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України від 07.03.2007 №408 (далі Порядок №408).

В абзаці 2 п.п. 3 ч. 2 Порядку№408, дійсно було передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на витрати, пов'язані з наданням банківських послуг у разі здійснення перерахування грошових сум на рахунок стягувача (його представника).

Однак, постановою Кабінету Міністрів України №157 від 24.02.2016 до вказаного порядку було внесено зміни. Так, абзац 2 п.п. 3 ч. 2 Порядку №408 в редакції від 10.03.2016, викладено наступним змістом: бюджетні кошти спрямовуються на витрати, пов'язані з отриманням банківських послуг Мін'юстом у разі здійснення перерахування грошових сум в іноземній валюті на рахунок стягувача (його представника).

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що пеня за неналежне виконання рішення ЄСПЛ від 13.02.2014 року мала розраховуватись від 2000 євро.

Проте, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року по заяві № 59834/09 справа «Shchukin and others v. Ukraine» державу України було зобов'язано сплатити ОСОБА_5 2000 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і компенсації судових витрат, а також вказаним рішенням було передбачено, що зазначені суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу.

Частина зазначених коштів (у розмірі 34612 грн. 99 коп.) була виплачена позивачу саме у національній валюті. Отже, в даному випадку боржником було порушено строк виплати коштів, розмір яких виражений у гривні.

Оскільки головний державний виконавець здійснював розрахунок пені за порушення строку сплати коштів саме у гривні, підстави для нарахування суми пені у євро - відсутні.

Вищенаведене вже було встановлено рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі №826/5012/15, яке набрало законної сили і на виконання якого державним виконавцем, саме, і було винесено вимогу від 21.03.2016 року №16-7/20.1/22/2.

Крім того, з цих підстав постанова суду не оскаржується.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову ОСОБА_5 - відмовити.

Повернути Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з рахунку УДКСУ у Печерському районі № 31211206781007, банк ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38004897 переплачену суму судового збору у розмірі 525 (п'ятсот двадцять п'ять) гривень. 93 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 15 травня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.