Ухвала суду № 66499570, 11.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2017 рокусправа № 808/1469/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року в адміністративній справі

за позовом Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 13 січня 2016 року частково в сумі 114 425,51 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 13 січня 2016 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області 16.10.2015 було проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Бердянськводоканал Бердянської міської ради» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, військового збору за період 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року, єдиного соціального внеску за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено Акт № 145/08-22-22-01-06/37622628 від 03 грудня 2015 року.

В ході перевірки були виявлені порушення вимог: п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 409990 грн., в тому числі: за лютий 2013 року 6531 грн., за березень 2013 року 8256 грн., за квітень 2013 року 2539 грн., за травень 2013 року 18285 грн., за червень 2013 року 15848 грн., за липень 2013 року 60663 грн., за серпень 2013 року 44586 грн., за вересень 2013 року 1411 грн., за жовтень 2013 року 1193 грн., за листопад 2013 року 9147 грн., за грудень 2013 року 4549 грн., за квітень 2014 року 72591 грн., за травень 2014 року 15593 грн., за червень 2014 року 10108 грн., за липень 2014 року 25825 грн., за серпень 2014 року 27008 грн., за вересень 2014 року 24356 грн., за жовтень 2013 року 26925 грн., за листопад 2014 року 11774 грн., за грудень 2014 року 12056 грн., а також зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) на суму 15571 грн.; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 469309,15 грн.; пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України надання звіту за формою 1-ДФ за IV квартал 2013 року, III квартал 2014 року не у повному обсязі; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, що призвело до несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору у сумі 2975,38 грн.

На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у вигляді штрафних санкції у сумі 346782,26 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 126.1 с. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення рішення застосовано до позивача штраф згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Разом з тим, до встановлених порушень підлягає застосуванню ст. 126 ПК України, якою визначено, що штрафна санкція застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Натомість, ст. 127 ПК України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати,як передбачено ст. 126 ПК України, а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, судом першої інстанції дійшов вірного висновку, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 22 березня 2016 року у справі № 813/6774/13-а.

Також суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції обрано належний спосіб порушеного права позивача шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цілому, адже зі змісту останнього вбачається, що ППР прийнято на підставі ст. 127 ПК України, яка не підлягає застосуванню до встановлених під час податкової перевірки порушень.

Вказаний недолік рішення субєкта владних повноважень може бути виправлений виключно шляхом прийняття відповідачем нового податкового-повідомлення рішення з урахуванням висновків суду, адже таке питання відноситься до дискреційних повноважень податкового органу.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року в адміністративній справі № 808/1469/16 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 15 травня 2017 року.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:Т.І. Ясенова