Постанова № 66498597, 11.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р. Справа №805/280/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:12 год. 27 хв. 12

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Троянової О.В.

секретаря Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача Самохвалової Ю.А.,

представник відповідача Курібли В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Донецькій області

до Приватного акціонерного товариства "Старо-Кримський кар'єр"

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу із земельного податку у сумі 225372,87грн.,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Старо-Кримський кар'єр" про стягнення коштів у розмірі податкового боргу із земельного податку у сумі 529069,80грн./а.с.4-5/.

Ухвалою суду від 12 квітня 2017 року заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду /а.с.134/.

Ухвалою суду від 12 квітня 2017 року замінено позивача по справі Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДФС у Донецькій області /а.с.133/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем існує податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 529069,80 грн., який виник відповідно до самостійно визначених відповідачем зобов'язань на підставі податкового розрахунку № 9018315248 від 17.02.2016 року, а саме по терміну сплати 30.06.2016 р-105813,96 грн., 30.07.2016 р-105813,96 грн., 30.08.2016 р-105813,96 грн., 30.09.2016 р-105813,96 грн., 30.10.2016 р-105813,96 грн. Враховуючи надані відповідачем уточнюючи податкові декларації з орендної плати за землю сума податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб зменшилась і складає 225372,87грн., а саме 13744, 95 грн. - за податковим розрахунком № 9018315248 від 17.02.2016 р. по терміну сплати 30.08.2016р.; 105813,96 грн. - за податковим розрахунком № 9018315248 від 17.02.2016 р. по терміну сплати 30.09.2016 р.; 105813,96 грн. - за податковим розрахунком № 9018315248 від 17.02.2016 р. по терміну сплати 30.10.2016 р., який відповідачем не сплачено. Просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Старо-Кримський кар'єр" (ЄДРПОУ 00292215) грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу зі сплати земельного податку у розмірі 225372,87грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що підприємство здійснює свою господарську діяльність безпосередньо в зоні проведення антитерористичної операції і у зв'язку із забороною використання вибухових речовин для видобутку граніту, робота підприємства зупинена. Крім того, підприємством було подано уточнюючі декларації якими було відкориговано податкові зобов'язання з земельного податку/а.с.36/. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України, виконує функції контролюючого органу, зокрема звернення до суду для погашення податкового боргу, відповідно до п.п. 19-1.1.22, п.п.19-1.1.45 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Старо-Кримський кар'єр" (РНОКПП 00292215, смт. Старий Крим, м. Маріуполь, 87591) зареєстровано в статусі юридичної особи, дата державної реєстрації 26.12.1996 номер запису 1 274 410 50001 000352, перебуває на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794. Перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області/а.с.37-38/.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Щодо наявної у відповідача заборгованості з орендної плати з юридичних осіб суд зазначає наступне.

Судом встановлено з матеріалів справи, що у відповідача на праві постійного користування землею знаходиться сім земельних ділянок площею 0,5985га, 0,3797га, 0,0022га, 6,4993га, 6,7817га., 18,2139га, 18,6740га, що підтверджується відповідним договором оренди земельної ділянки /а.с.39-43/.

17.02.2016 відповідачем, ПрАТ «Старо-Кримський кар'єр», подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9018315248. Відповідно до зазначеної декларації відповідачем самостійно нараховане зобов'язання, що підлягає сплаті на 2016 рік всього 1269767,49 грн., розрахунок щомісячно з січня по листопад 2016 рік по 105813,96 грн., в грудні 105813,93 грн. /а.с.10-11/.

13 березня 2017 року відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Старо-Кримський кар'єр" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік №9270692070, відповідно до якої відкориговані податкові зобов'язання з податку на землю за відповідний періоди січень-грудень 2016, а саме з січня по листопад 2016 рік п о 105813,96 грн., в грудні - 105813,93 грн. року./а.с.78-80/. Податкову декларацію прийнято податковим органом про що свідчить відповідна квитанція /а.с.77/.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом № 1669 визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669 визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції. (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669)

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 08.12.2015 на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Відповідно до ст. 7 Закону № 1669, під час проведення антитерористичної операції скасовано орендну сплату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, до зазначених населених пунктів належить смт. Старий Крим м. Маріуполя Донецької області.

З аналізу норм Закону № 1669 вбачається, що зазначеним Законом встановлені пільги з земельного податку, що сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО.

Суд зауважує на тому, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території смт. Старий Крим м. Маріуполя Донецької області - у населеному пункті, на території якої здійснювалася та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, у відповідності до чого пільги, встановлені ст. 7 Закону № 1669, поширюються на відповідача як платника орендної плати, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідачем суду надано висновок Донецької Торгово-промислової палати від 07.03.2017 №232/12.1-21-03 , щодо обставин, через які Приватне акціонерне товариство "Старо-Кримський кар'єр" втратило можливість використовувати об'єкти оренди за призначенням, є надзвичайними, непередбачуваними, непереборними та не залежать від волі або дій ПрАТ "Старо-Кримський кар'єр". Відповідно до положень ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, неможливість використання об'єкту оренди наймачем через обставини, за які він не відповідає, є підставою для звільнення від сплати орендної плати/а.с.70-72/.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач відповідно до наданих уточнень зазначив про залишок наявного боргу, який обліковується за відповідачем за період серпень,вересень,жовтень 2016 року, тобто за період, який був відкоригований відповідачем згідно наданих декларацій.

В судовому засіданні у представника позивача з'ясовано, що сума заявлена до стягнення містить вимоги щодо стягнення лише самого податкового зобов'язання з відповідного податку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.1 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи всі обставини справи, надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Старо-Кримський кар'єр" про стягнення коштів у розмірі податкового боргу із земельного податку у сумі 225372,87грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Старо-Кримський кар'єр" про стягнення коштів у розмірі податкового боргу із земельного податку у сумі 225372,87грн.- відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 11 травня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 травня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.