Ухвала суду № 66495367, 15.05.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1225/17

Провадження № 1-кс/307/197/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

15 травня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., з участю прокурора Петечук А.А., старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 30 листопада 2015 року за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_1, за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 05 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070160000475, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Вказує, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим вироком Тячівського районного суду від 30 листопада 2015 року за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, а також будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12016070160000943 від 07 липня 2016 року, яке перебуває на розгляді у Тячівському районному суді, на шлях перевиховання та виправлення не став, та повторно вчинив умисні кримінальні правопорушення проти власності при наступних обставинах.

Так, 30 квітня 2017 року близько 01 години, ОСОБА_2, діючи умисно, таємно, повторно з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проник на територію магазину «Вікторія» в смт.Буштино, по вулиці Травневій, 150, Тячівського району Закарпатської області, який належить приватному підприємцю ОСОБА_5, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, пошкодивши навісний замок на складському приміщенні, проник всередину, звідки викрав будівельну тачку вартістю 500 гривень, господарський резиновий шланг діаметром 32 мм., довжиною 30 м., вартістю 450 гривень, шуруповерт марки «Інтерскол», вартістю 850 гривень, електродриль марки «Бош», вартістю 1600 гривень, ящик бананів вагою 19 кг., загальною вартістю 703 гривні, мішок картоплі вагою 24 кг., загальною вартістю 144 гривні, мішок огірків вагою 25 кг., загальною вартістю 625 гривень, два мішки цибулі вагою по 20 кг. Кожний, загальною вартістю 320 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 5192 гривні.

Крім цього, в період часу з 23 години 03 травня 2017 року по 01 годину 04 травня 2017 року, ОСОБА_2, діючи умисно, таємно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу проник на територію магазину «Вікторія» в смт.Буштино по вулиці Травневій, 150, Тячівського району, Закарпатської області, який належить приватному підприємцю ОСОБА_5, де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, через незачинені двері проник в середину складського приміщення, звідки викрав кирку вартістю 100 гривень, сім деревяних ручок до садово-польового інструменту загальною вартістю 175 гривень, електричний кабель помаранчевого кольору 2,5 мм довжиною 20 м загальною вартістю 63.20 гривень, дві совкові металеві лопати загальною вартістю 80 гривень, дві сокири загальною вартістю 156 гривень, ящик картоплі вагою 24 кг загальною вартістю 144 гривні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 718,2 гривень.

12 травня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець смт. Буштино, вулиця Травнева, 135, Тячівського району Закарпатської області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, не одружений, раніше судимий.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, висновками товарознавчої експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, віднесені до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (до цього часу не встановлено місцезнаходження викраденого ОСОБА_2 майна); може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_2 вже був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, після чого, під час іспитового терміну, вчинив нові кримінальні правопорушення проти власності, також ОСОБА_2 не має міцних соціальних звязків, не одружений, не має постійного місця роботи, по місцю проживання характеризується посередньо, у звязку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_2 і його захисник в судовому засіданні просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_2. обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний, під час іспитового строку, підозрюється у вчиненні нового злочин, який є тяжким, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на від 3 до 6 років, в разі застосування до нього більш мякого запобіжного заходу може ухилятися від органів досудового розслідування, суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідка в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто, докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан та розмір заподіяної шкоди потерпілій, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави строком до 24.00 год. 10 липня 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 (тридцять дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області. МФО 812016, рахунок 37313002018501, призначення платежу застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілими.

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тячівського районного суду Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Розман М.М.