Ухвала суду № 66493524, 13.05.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Половінкіної Н. Ю., Литвинюк І. М.,

секретар Окармус О. М.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Ісопчука В.В., Андрушака А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, Кредитної спілки «Буковина» про скасування акту державного виконавця, постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, постанови про закінчення виконавчого провадження, свідоцтв про право власності, державної реєстрації права власності на житловий будинок, земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2017 року,

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовними вимогами, які у подальшому були доповнені, уточнені щодо складу відповідачів, до Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, Кредитної спілки «Буковина» (далі - КС «Буковина») про скасування акту державного виконавця, постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, постанови про закінчення виконавчого провадження, свідоцтв про право власності на житловий будинок, земельну ділянку, державної реєстрації права власності на них.

Зазначав, що на виконанні у Кіцманському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (далі - Кіцманський РВ ДВС) перебував виконавчий лист № 718/2547/14-ц від 25 березня 2015 року, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області, про звернення стягнення на житловий будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 001/2552 від 16 квітня 2013 року у розмірі 273 659 грн 01 коп., на користь КС «Буковина», зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку площею 0,1223 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташовані в АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Продаж майна проводився за правилами проведення електронних торгів за ціною 776 440 грн.

У процесі виконавчого провадження в рахунок погашення боргу державний виконавець за актом від 21 квітня 2016 року передав стягувачу - КС «Буковина» будинок та земельну ділянку й на підставі цього акта 06 травня 2016 року приватний нотаріус Троянська М.М. видала указаному відповідачу свідоцтва про право власності на будинок та земельну ділянку.

10 травня 2016 року право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного виконавця від 16 червня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа закінчено.

Посилаючись на безпідставність та незаконність виконавчих дій щодо передачі КС «Буковина» нереалізованого майна в рахунок погашення боргу, видачі свідоцтва про право власності на майно, реєстрації права власності, закінчення виконавчого провадження, порушення його (позивача) права власності, ОСОБА_4 просив задовольнити уточнені позовні вимоги.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2017 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його безпідставності на недоведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

У справі встановлено, що на виконанні у Кіцманському РВ ДВС перебував виконавчий лист № 718/2547/14-ц від 25 березня 2015 року, виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області, про звернення стягнення на житловий будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 001/2552 від 16 квітня 2013 року у розмірі 273 659 грн 01 коп., на користь КС «Буковина», зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку площею 0,1223 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташовані в АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Також на виконанні у Кіцманському РВ ДВС перебував виконавчий лист № 725/2561/15-ц від 20 жовтня 2015 року, виданий Першотравневим районним судом м. Чернівці, про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Буковина» боргу за кредитним договором в сумі 516 008 грн 84 коп.

Державним виконавцем за вказаними виконавчими листами в 06 квітня 2015 та 03 листопада 2015 року відкриті виконавчі провадження.

Постановою державного виконавця від 05 листопада 2015 року вказані виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року за № 606-ХІУ) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Встановлено, що з метою виконання зазначених виконавчих листів ДП «СЕТАМ» проводилися електронні торги, які визнано такими, що не відбулися, внаслідок відсутності пропозицій та покупців.

Це визнається сторонами та стверджується листом директора Чернівецької філії ДП «СЕТАМ» від 14 квітня 2016 року (а.с. 9), протоколом від 13 квітня 2016 року про проведення електронних торгів (а.с. 8).

Як встановлено у справі за письмовою заявою стягувача - КС «Буковина» державний виконавець за актом від 21 квітня 2016 року передав КС «Буковина» будинок та земельну ділянку й на підставі цього акта 06 травня 2016 року приватний нотаріус Троянська М.М. видала указаному відповідачу свідоцтва про право власності на будинок та земельну ділянку (а.с. 60, 64).

10 травня 2016 року право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 61-63, 65-67).

Постановою державного виконавця від 16 червня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа закінчено (а.с. 13).

Апелянт цитує норми статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, звертає увагу на непорушність його права власності на житловий будинок та земельну ділянку та посилається на неврахування цих норм судом першої інстанції.

Такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки можливість звернення стягнення на вказане нерухоме майно для погашення боргу за кредитним договором передбачена нормами Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» на підставі судових рішень, які набрали законної сили.

В апеляційній скарзі йдеться про неврахування судом першої інстанції порушення процедури проведення прилюдних (електронних) торгів, порядку переходу права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку до відповідача - КС «Буковина» як стягувача, передбачених Законами України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2015 № 2710/5 (далі - Порядок).

З приводу таких доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим Закон України «Про виконавче провадження» допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (частина шоста статті 62 Закону у редакції, що була чинною на час передачі спірного майна відповідачу КС «Буковина»).

Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 62 Закону). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев'ята статті 62 Закону).

З огляду на зазначене, передбачена статтею 62 Закону процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Виходячи зі змісту позовної заяви та доповнення до неї, позивач скористався правом заявлення вимог про визнання незаконними та скасування правових актів державного виконавця, якими оформлено процедуру передачі стягувачу нереалізованого на електронних торгах майна боржника в рахунок погашення його боргу, яке є також предметом іпотеки.

Водночас передбачена статтею 393 ЦК України можливість визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону пов'язується з такою умовою як порушення цим правовим актом прав власника.

Отже, підставою для визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, визнання незаконними та скасування правових актів державного виконавця, якими оформлену процедуру передачі стягувачу нереалізованого на електронних торгах майна боржника в рахунок погашення його боргу є порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У спірному випадку встановлено, що порушень прав і законних інтересів позивача як боржника при проведенні електронних торгів та оформлення передачі стягувачу нереалізованого майна не було.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідній редакції примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про іпотеку».

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-144цс16.

Отже, при оформленні передачі стягувачу КС «Буковина» нереалізованого майна державний виконавець мав також дотримуватися положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час проведення прилюдних (електронних) торгів, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

У порушення указаної норми у спірному випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем державним виконавцем оформлено не протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а актом про залишення за стягувачем нереалізованого предмету іпотеки та постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

У зв'язку з цим висновок суду першої інстанції про те, що до спірних відносин не підлягають застосування норми Закону України «Про іпотеку» є помилковим.

Проте таке помилкове тлумачення судом першої інстанції норм матеріального права не вплинуло на правильність по суті вирішення спору, оскільки нереалізований предмет іпотеки стягувачем придбано за початковою ціною, а вартість майна зараховано у рахунок погашення боргу за виконавчим документом, що по суті узгоджується з нормами Закону України «Про іпотеку».

Отже, порушення процедури оформлення передачі у власність КС «Буковина» предмету іпотеки за наслідками його нереалізації на електронних торгах не вплинули на права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, процедуру передачі стягувачу предмета іпотеки, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання недійсними та скасування відповідних правових актів державного виконавця є наявність не лише порушення норм закону під час проведення торгів та оформлення прав стягувача, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

У спірному випадку не має порушення прав і законних інтересів позивача, оскільки за результатами оголошення перших, других чи третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, саме іпотекодержатель має пріоритетне право на передачу йому у власність предмета іпотеки.

У справі також встановлено, що позивач, будучи обізнаним з ходом проведення електронних торгів, оцінкою предмета іпотеки, яка була чинною на час проведення торгів, не вживав заходів з погашення боргу за вимогами, забезпеченими іпотекою, не оспорював початкової ціни предмету іпотеки.

Апелянт посилається на те, що на час проведення електронних торгів Порядком не було визначено процедури звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку.

Такі доводи не заслуговують на увагу.

На час проведення електронних торгів не існувало законодавчої заборони на відчуження земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а норми Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», Порядку також не містили заборони на передачу реалізацію на електронних торгах указаних земельних ділянок.

У справі встановлено, що предметом електронних торгів був як житловий будинок так і земельна ділянка, на якій він розташований, за ціною, що враховувала як ціну будинку так і ціну земельної ділянки.

Це стверджується інформацією з сайту ДП «СЕТАМ», копією звіту про незалежну оцінку майна, копіями листів ДП «СЕТАМ» № 1389 від 16 грудня 2015 року, № 448/07-18-16 від 5 лютого 2016 року, № 1013/07-18-16 від 23 березня 2016 року, адресованих боржнику, стягувачу, ВДВС (а.с. 126-132).

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: Н. Ю. Половінкіна

І. М. Литвинюк