Ухвала суду № 66492072, 11.05.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/145/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Кабанової В.В.,

суддів: Новіцького Е.Й., Широкоряда Р.В.,

при секретарі Пилипенко К.К.,

за участю прокурора Полянського О.С., Черниш Г.Р., Вдовіченко М.М.

захисника-адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання про арешт майна.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року клопотання слідчого Кузьменко Є.І. про накладення арешту на майно задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на те, що враховуючи, що матеріалами клопотання доведено сукупність підстав та розумних підозр вважати, що у разі не накладення арешту на вказані предмети їх можуть пошкодити, знищити, використати, перетворити, відчужити та враховуючи, що зазначені предмети були вилучені відразу після вчинення злочину слідчий суддя вважає необхідним його задовольнити.

Не погоджуючись з рішення суду захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 р. про накладення арешту на майно в частині накладення на ключ до автомобіля Lexus, свідоцтво про реєстрацію т.з. серії СХО 749196 на транспортний засіб Lexus LX 570, чорного кольору 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт вказаного майна.

Зазначає, що вказане у клопотанні майно не визнано речовими доказами у вище згадуваному кримінальному провадженні. Слідчий у своєму клопотанні не довів, що майно є предметом кримінального правопорушення, та на них збереглися сліди кримінального правопорушення. також, слідчий суддя не мав права виходити за межі клопотання слідчого в частині визначення додаткових підстав для накладення арешту на майно, а саме визначати майно доказом у кримінальному провадженні, обґрунтовувати наявність достатніх підстав вважати,що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та накласти на це майно арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також вказує, що власник майна, а саме ОСОБА_4 не є підозрюваною по справі, підозру їй також не вручено, а отже і володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю є прямим порушенням конституційних прав. Також клопотання про арешт майна було розглянуто без участі володільця майна, жодним чином не мотивувавши своє рішення наявністю обєктивних для цього підстав.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги скаржника, зазначивши, що постанова прийнята судом першої інстанції є законною, та обґрунтованою, захисника-адвоката ОСОБА_3, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу N1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Апеляційний суд звертає увагу на положення ч.10 ст.170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016, згідно яких не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що ключ до автомобіля Lexus та свідоцтво про реєстрацію т.з. серії СХО 749196 на транспортний засіб Lexus LX 570, чорного кольору 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 речовими доказами по даному кримінальному провадженню визнані не були, самостійної вартості не мають, не підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна або їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, дане майно підлягає поверненню законному володільцеві.

З огляду на вищевикладене, ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 170-174, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження захиснику-адвокату ОСОБА_5

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, в частині накладення арешту на ключ до автомобіля Lexus, свідоцтво про реєстрацію т.з. серії СХО 749196 на транспортний засіб Lexus LX 570, чорного кольору 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 скасувати.

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, в частині накладення арешту на ключ до автомобіля Lexus, свідоцтво про реєстрацію т.з. серії СХО 749196 на транспортний засіб Lexus LX 570, чорного кольору 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 відмовити.

Повернути ключ до автомобіля Lexus, свідоцтво про реєстрацію т.з. серії СХО 749196 на транспортний засіб Lexus LX 570, чорного кольору 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 власнику - ОСОБА_4.

Виконання ухвали покласти на процесуального прокурора та слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді (підписи):

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2