Ухвала суду № 66491815, 11.05.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/144/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Кабанової В.В.,

суддів: Новіцького Е.Й., Широкоряда Р.В.,

при секретарі Пилипенко К.К.,

за участю прокурора Полянського О.С.,Черниш Г.Р.,Вдовіченко М.М.

захисника-адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання про арешт майна.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 року клопотання слідчого Кузьменко Є.І. про накладення арешту на майно задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Накладено арешт на документи з автомобіля НОМЕР_2; 17 ключів, 1 магнітний ключ, дистанційний пульт, флешкарту памяті; автомобіль НОМЕР_2 та «Lexus LX 570» д.н.з. НОМЕР_3; ключ до автомобіля НОМЕР_4.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на те, що враховуючи, що матеріалами клопотання доведено сукупність підстав та розумних підозр вважати, що у разі не накладення арешту на вказані предмети їх можуть пошкодити, знищити, використати, перетворити, відчужити та враховуючи, що зазначені предмети були вилучені відразу після вчинення злочину слідчий суддя вважає необхідним його задовольнити.

Не погоджуючись з рішення суду захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2017 р. про накладення арешту на майно в частині накладення на арешту на транспортний засіб Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт вказаного майна.

Зазначає, що вказане у клопотанні майно не визнано речовими доказами у вище згадуваному кримінальному провадженні. Слідчий у своєму клопотанні не довів, що майно є предметом кримінального правопорушення, та на них збереглися сліди кримінального правопорушення. також, слідчий суддя не мав права виходити за межі клопотання слідчого в частині визначення додаткових підстав для накладення арешту на майно, а саме визначати майно доказом у кримінальному провадженні, обґрунтовувати наявність достатніх підстав вважати,що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та накласти на це майно арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також вказує, що власник майна, а саме ОСОБА_4 не є підозрюваним по справі, підозру йому також не вручено, а отже і заборона володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю є прямим порушенням конституційних прав. Також клопотання про арешт майна було розглянуто без участі володільця майна, жодним чином не мотивувавши своє рішення наявністю обєктивних для цього підстав.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги скаржника, зазначивши, що постанова прийнята судом першої інстанції є законною, та обґрунтованою, захисника-адвоката ОСОБА_3, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обовязків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

В судовому засіданні в апеляційному судді прокурором було надано постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25 квітня 2017 року, згідно якої враховуючи те, що оглянутий автомобіль НОМЕР_5, являється засобом вчинення злочину і може бути використаним як доказ обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, поставлено визнати та приєднати в якості речового доказу до кримінального провадження № 12017120020002121 автомобіль НОМЕР_5.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу N1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, але ч.5 ст. 173 КПК України не містить вимоги про те, що в ухвалі про арешт майна має бути зазначено строк дії цієї ухвали. Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Арешт на автомобіль НОМЕР_5 було накладено ухвалою слідчого судді ще 22 лютого 2017 року та наразі жодних термінових слідчих дій стосовно автомобіля не проводилось, з огляду на що обовязкового перебування на території ІТТ № 1 м. Кропивницького автомобіль не потребує, через що підлягає поверненню власнику, але у звязку з тим, що даний автомобіль визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню, власнику забороняється відчужувати чи розпоряджатися майном в будь-який спосіб.

З огляду на вищевикладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню..

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

Постановила:

Поновити строк на апеляційне оскарження захиснику-адвокату ОСОБА_5

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, в частині накладення арешту на автомобіль Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 скасувати.

Клопотання старшого слідчого відділу Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, в частині накладення арешту на транспортний засіб Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4, заборонивши відчужувати та розпоряджатись зазначеним майном в будь-який спосіб.

Повернути транспортний засіб Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 на імя ОСОБА_4 власнику - ОСОБА_4.

Виконання ухвали покласти на процесуального прокурора та слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді (підписи):

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2