Вирок № 66490369, 16.05.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/531/16-к

№1-кп/202/18/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

за участю секретаря - Гев'юк М.М., Лукасевича С.А.,

прокурора - Дьяконова П.С.,

представника потерпілих - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

захисника - Бурби Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження № 12015040030001057 від 22.11.2015 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, інваліда ІІ групи, який не працює, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2015 року близько 17 години, ОСОБА_4, керуючи власним технічно справним автомобілем «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Косіора (пр. Петра Калнишевського), з боку вул. Б. Хмельницького, в напрямку вул. Байкальської в місті Дніпропетровську.

Рухаючись, ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, приближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.3 ПДД України (Зебра), розташованого на перехресті з вул. Батумською, перед яким у лівій попутній полосі для руху зупинився транспортний засіб, він не зменшив швидкість керованого ним автомобіля, а також при необхідності не зупинився для того щоб переконатись, що він не створює перешкоду чи небезпеку пішоходам, які можуть знаходитись на пішохідному переході, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід та у зазначений час вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які перетинали проїзну частину зліва направо по ходу його руху по пішохідному переходу, від якого зазначені пішоходи зазнали травмуючи дії керованого ним автомобіля шляхом контакту із переднім бампером, капотом керованого ним автомобіля, в результаті чого учасники події пішоходи ОСОБА_2, ОСОБА_7 та водій ОСОБА_4 опинились в ситуації дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, внаслідок фізичного контакту керованого ОСОБА_4 автомобілем «Деу-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, було спричинено тілесні ушкодження пішоходам ОСОБА_2 та ОСОБА_7, що знаходиться в прямому причино - наслідковому зв'язку із подією ДТП.

В наслідок дорожньо-транспортної події потерпілій ОСОБА_2, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: забійної рани підборіддя, слідів від загоєння саден на обличчі - на лівій щоці, ближче до проекції нижньої щелепи та в підщепній області праворуч, закритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток в середній третині зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Потерпілій ОСОБА_7, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійні рани в тім'яній області ліворуч; закритої тупої травми грудної клітини з переломом 4-го ребра праворуч; закритої травми тазу з переломами лобкової та сідничної кісток ліворуч з задовільним стоянням уламків; відкритих переломів правої великогомілкової кістки у верхній та середній третині та правої малогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків та раною по передній поверхні правої гомілки, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху відповідно виразилось в тому, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Деу Ланос», порушив вимоги п. 2.9 (а), п. 18.4 Правил дорожнього руху України, які свідчать:

-п. 2.9 (а) Водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

п. 18.4. - Якщо перед не регульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися для того щоб переконатися, що на пішохідному переході немає пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 21 листопада 2015 року, близько 17 год. на пр. Косіора у м. Дніпрі, під час керування автомобілем НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на потерпілих. При цьому зазначив, що напередодні вживав спиртні напої. Також ОСОБА_4 пояснив, що частково відшкодував потерпілим завдані злочином матеріальні збитки на суму близько 40000 гривень.

Під час допиту в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 21 листопада 2015 року на вул. Косіора у м. Дніпрі вона зі своєю матір'ю ОСОБА_7, на пішохідному переході намагались перейти на інший бік вулиці з магазину «АТБ». Їх пропустило маршрутне таксі, однак коли вони почали переходити їх збив інший автомобіль. В подальшому її та матір відвезли до лікарні, де надали медичну допомогу. Під час цього обвинувачений добровільно частково відшкодував понесені витрати на лікування у сумі, приблизно 40000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування по ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4, попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого діяння, а саме те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, особу винного, те що ОСОБА_4 раніше не судимий, скоїв злочин з необережності, на обліку у нарколога, психіатра не знаходиться, є інвалідом 2 групи, за місцем проживання характеризується посередньо.

Також суд враховує обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, а саме щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом визнано вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, а також обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі. В зв'язку з цим суд вважає доцільним застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з одночасним покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: - автомобіль НОМЕР_3, який передано на зберігання ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4.

Арешт на заборону відчуження та розпорядження автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_1, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2016 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП) на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області)витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи по справі № 70/27-53 від 19.01.2016 р. у сумі 245 гривень 52 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Мачуський